Справа № 638/7511/23
Провадження № 1-кп/638/1469/23
Іменем України
06 вересня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221200001566 від 04 жовтня 2022 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч.1 ст.263 та ч.2 ст.263 КК України,-
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться справа за обвинувальтним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221200001566 від 04 жовтня 2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч.1 ст.263 та ч.2 ст.263 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого, ОСОБА_5 зазначив, що ризики зазначені прокурором є необґрунтовані. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави.
Обвинувачений, ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
14.01.2023 о 12 год. 05 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.01.2023 слідчим суддею Дзержинського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 21 год. 30 хв. 16.03.2023, з правом внесення застави у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 000 грн.
В подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався, останній раз Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 13 липня 2023 року до 10 вересня 2023 року та зилишено заставу у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 000 грн.
Наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень-злочинів передбачених ч. 1 ст. 263, ч 2. ст. 263 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обгрунтованої підозри та формування обвинувачення у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років, що вказує на підвищенну суспільну небезпеку як самого діяння так і особи обвинуваченого.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, зазначений у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується, тим що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, наявність незаконно зберігаємо зброї її подальший збут та тягар доказової бази створює умови для вчинення вищевказаного ризику, враховуючи, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання. Водночас, ОСОБА_4 , являється військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді стрільця НОМЕР_1 ОБрТрО військової частини НОМЕР_2 , місцезнаходження військової частини, в якій він проходить військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України. Крім того вказані обставини створять складності явки або запізнення обвинуваченого до органу досудового розслідування та суду.
Ризик, зазначений у п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, понятим, експертам щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
Ризик, зазначений у п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину.
Крім цього, ОСОБА_4 , з метою аби не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду справи та створить можливості для ОСОБА_4 , незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. В той же час останній перебуваючи на волі не буде позбавлений можливості з використанням мобільних телефонів, тощо здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження.
В той же час, зважаючи на характер вчинених злочинів, належне фінансове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, м'якість правосуддя у разі обрання м'якшого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти аналогічні злочини, у яких обвинувачується. Також на підтвердження вказаних обставин є вчинення злочинів, у яких ОСОБА_4 обвинувачується системно, що є обтяжуючою обставиною.
При цьому наявні обставини, передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України, необхідні для продовження строку тримання під вартою, а саме те, що зазначені раніше ризики не зменшилися. Наведене зумовлено тим, що судовий розгляду перебуває на активному етапі, ОСОБА_4 , все ще має статус військовослужбовця, в зв'язку з чим зберігаються усі зазначені раніше ризики впливу на учасників кримінального провадження, пошкодження речових доказів, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.
Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, уродженець м. Нікополь, Дніпропетровської області, із середньою освітою, працював до взяття під варту військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді стрільця 113 ОБрТрО військової частини НОМЕР_2 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимий.
У разі обрання судом стосовно ОСОБА_4 , більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, останній зможе реалізувати дії, зазначені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, це може призвести до втрати доказів для доведення вини ОСОБА_4 , в суді, що призведе до уникнення особою кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого злочину проти громадської безпеки.
В свою чергу, це створить в очах військовослужбовців уяву про безкарність та свавілля, а в очах суспільства уяву про неспроможність правоохоронних органів захистити пересічних громадян.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Так, в разі застосування до ОСОБА_4 , більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання, домашній арешт сторона обвинувачення не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійснення останнім впливу на свідків, понятих, експертів, спеціалістів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки в судові засідання та до органу досудового розслідування по справі за надуманими приводами, в тому числі і тимчасової непрацездатності. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, тому вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Крім того, виходячи з положень ч.3 ст. 182 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при розгляді даного клопотання слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом,
При визначенні розміру застави суд виходить з такого.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р суд зазначив, що державні органи зобов'язані належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, залишає раніше визначену суму застави 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 000 грн
Керуючись ст.ст.177, 182, 183,291, 315 КПК України суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 листопада 2023 року.
Залишити раніше визначену суму застави 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073 000 грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в зазначеному розмірі протягом дії ухвали.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_4 з під варти та покласти на нього наступні обов'язки:
1) Прибувати до суду за першою вимогою;
2)Не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу суду;
3)Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) Утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами, коло яких стало відомо обвинуваченому під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суми застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої особи запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1