Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
29.08.2023 р. справа №520/19259/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.
при секретарі судового засідання - Домніч О.В.,
за участю: представника позивача - Мартиненко О.С., представника відповідача - не прибув, представника третьої особи - Павлікової Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області в інтересах малолітньої особи ОСОБА_1 до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - служба у справах дітей Безлюдівської селищної ради Харківського району, Харківської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області в інтересах малолітньої особи ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (код ЄДРПОУ 41403982, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 11) від 06.07.2023 р., що оформлена висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану;
- зобов'язати Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (код ЄДРПОУ 41403982, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 11) скасувати дію щодо визнання батьківства шляхом анулювання змін до актового запису про народження № 237 від 27.04.2012, внесених 27.12.2016 року та залишити дитині прізвище - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ім'я - ІНФОРМАЦІЯ_2 , по- батькові - ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (код ЄДРПОУ 41403982, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 11) в графі відомості про батька дитини замінити на: « ОСОБА_5 , громадянин України, відомості вказані згідно частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України (за вказівкою матері)».
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що на момент подання заяви про визнання батьківства, громадянка ОСОБА_6 (мати малолітнього ОСОБА_1 ) була позбавлена батьківських прав, тобто заява матері та батька дитини про визнання батьківства № 40/15.7-05- 01-10 від 27 грудня 2016р. (а саме щодо визнання батьком дитини - ОСОБА_7 ) не мала б підлягати розгляду. Згідно підпункту 2.13.5. п.2.1.3 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства Юстиції від 12.01.2011 р. № 96/5 підставами для внесення змін до актового запису є заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, що, у даному випадку дотримано не було. Відтак наразі існує необхідність скасування дії щодо визнання батьківства шляхом анулювання змін до актового запису про народження № 237 від 27.04.2012, та залишення дитині прізвища ІНФОРМАЦІЯ_2 , по-батькові ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою набуття опікунства рідним дядьком дитини.
Представник відповідача у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправним висновку, оскільки діючим законодавством не передбачено скасування визнання батьківства через відділ державної реєстрації актів цивільного статну, що, водночас, відноситься до компетенції суду. Окрім того, представник відповідача звернув увагу суду, що станом на 27.12.2016 року дані щодо позбавлення батьківських прав матері дитини відсутні.
У судовому засіданні 29.08.2023 року представник позивача підтримала свою правову позицію в повному обсязі.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Представник третьої особи у судовому засідання підтримала позицію позивача та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , про що 27 квітня 20212р. складено відповідний актовий запис № 237 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (з поміткою «повторно») від 14 листопада 2013 року.
Згідно з даними Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00039592983 від 09 травня 2023 р. відомості про батька ОСОБА_5 ; мати ОСОБА_6 , підстава запису відомостей про батька заява матері від 27.04.2012р.
Державна реєстрація народження проведена Відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
13.04.2016р. Московським районним судом м. Харкова у справі № 643/18647/15-ц прийнято рішення, яким ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав на своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_1 .
Опікуном дітей призначено ОСОБА_9 (бабуся).
27.12.2016 ОСОБА_6 подано заяву про визнання батьківства № 40/15.7-05- 01-10, на підставі якої 27.12.2016 внесено зміни до актового запису про народження дитини № 237 від 27.04.2012р. щодо зміни даних дитини ( ОСОБА_1 ) - прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_2 змінено на ІНФОРМАЦІЯ_2 , по батькові - з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з визнанням батьківства батьком дитини.
Судом з'ясовано в ході розгляду справи, що вказані обставини (визнання батьком дитини - ОСОБА_7 ), який наразі не займається вихованням дитини, перебуває у невстановленому місці перешкоджає рідному дядьку дитини, який фактично займається вихованням та забезпеченням дитини після смерті офіційного опікуна (бабусі - ОСОБА_9 ) встановити опікунство над малолітнім ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон № 2398-VI).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
З наведених норм випливає, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться щодо дій/подій, які впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.22 Закону № 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.1. розд. І Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки згідно наведеної норми, суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.273 ЦК України органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав.
У даному випадку, як вбачається з позову та аналізу доданих до справи матеріалів, спірні відносини по суті виникли у зв'язку з необхідністю захисту Безлюдівською селищною радою Харківського району Харківської області (як органу опіки та піклування, що представляє інтереси малолітньої дитини ОСОБА_1 ) особистих немайнових прав дитини на отримання належного опікуна (рідного дядька - ОСОБА_12 ), перешкодою щодо чого є відображення в актових записах про народження дитини даних щодо його батька - ОСОБА_7 внаслідок подання відповідної спільної заяви матері дитини ОСОБА_6 (яка на той момент була позбавлена батьківських прав) та громадянина Нігерії - ОСОБА_7 .
Таким чином, об'єктом перевірки судом у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення матері дитини - ОСОБА_6 (яка, на той час, уже була позбавлена батьківських прав щодо своїх дітей) та батька дитини про визнання батьківства № 40/15.7-05-01-10 від 27.12.2016 й оцінка правомірності дій щодо внесення змін до актового запису щодо малолітнього ОСОБА_1 , а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт визнання батьком дитини - ОСОБА_7 , який може повернутись до виконання своїх батьківських обов'язків, за наслідком чого виникне необхідність надання оцінки правильності чи неправильності відповідного актового запису про батьківство громадянина Нігерії - ОСОБА_7 .
Окрім того, чинним законодавством (зокрема, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5) не передбачено обов'язку суб'єкта владних повноважень перевіряти інформацію щодо обставин позбавлення матері батьківських прав на дитину.
Слід зазначити, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.
Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.
Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постановах від 14.11.2018 у справі №425/2737/17 та від 23.01.2019 у справі № 807/45/17, згідно яких у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи те, що спір між сторонами виник з цивільних правовідносин та стосується немайнових прав дитини на отримання належного опікуна за фактичної відсутності батька, актовий запис щодо наявності якого є чинним, суд прийшов до висновку, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 1 частини 1 ст.238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі зокрема якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
На підставі вищезазначеного, з огляду на викладене правове регулювання, підстави позову та додані докази, суд доходить висновку, що спір в даній адміністративній справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та повинен вирішуватись місцевим загальним судом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку чим необхідно закрити провадження в адміністративній справі № 520/19259/23 на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Оскільки позивачем судовий збір сплачено не було, то питання щодо розподілу судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст.238, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-
Закрити провадження у справі за позовом Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області в інтересах малолітньої особи ОСОБА_1 до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - служба у справах дітей Безлюдійвської селищної ради Харківського району, Харківської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 04 вересня 2023 року.
Суддя А.С.Мороко