Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 серпня 2023 р. справа №520/15895/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Григоров Д.В.,
при секретарі судового засідання Сабельнік Б.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Мирошниченко К.П.,
представника відповідача - Ляшенко О.О.,
свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6,м. Київ,03168, код ЄДРПОУ00034022) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд:
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, у зв'язку зі смертю батька військовослужбовця ОСОБА_4 з урахуванням факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності спільних прав та обов'язків між загиблим військовослужбовцем ОСОБА_4 та його донькою ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що вона є членом сім'ї (донька) загиблого військовослужбовця - батька ОСОБА_4 і на неї поширюються вимоги постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця, тому звернулася до відповідача із заявою про призначення та виплату такої допомоги, якій було відмовлено у призначенні та виплати вказаної грошової допомоги. Разом з тим, як вказує позивачка, відповідачем було безпідставно було зроблено висновок про те, що позивачка не має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, через те , що з поданих нею документів не можливо встановити, чи відноситься вона до осіб , що були членами сім'ї військовослужбовця, чи проживала вона разом батьком та чи
мала спільний побут та чи одержувала від батька допомогу, яка була постійним і основним джерелом засобів для існування.
Ухвалою суду від 18.07.2023р. відкрито спрощене провадження по справі з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача до суду було надано відзив на позовну заяву, згідно якого він позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.
Представницею позивачки до суду було надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої вона підтвердила раніше викладену правову позицію та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивачка та її представниця в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши учасників процесу, які прибули до суду та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього та допитавши свідків, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про смерть серії: НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Померлий проходив службу на посаді старшого солдата який загинув під час виконання бойових завдань пов'язаних з захистом Батьківщини. Дана обставина визнається сторонами у справі.
Відповідно до висновків витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №268 від 18.11.2022р. батьку, матері, дружині та дочці загиблого внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини, старшого солдата ОСОБА_4 було призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 4/5 частини 15000000,00 грн. в сумі 12000000,00 грн. у рівних частках кожному.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 02 грудня 2022 року №297 комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - дочка загиблого внаслідок смерті, пов'язаної із захистом Батьківщини, старшого солдата ОСОБА_4 , не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022р.
В обґрунтування зазначеної позиції комісією зазначено, що за поданими документами неможливо встановити, чи є позивачка особою, яка перебувала на утриманні ОСОБА_4 , крім того, за поданими документами про місце реєстрації дочки неможливо встановити, що вона проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство і мала взаємні права та обов'язки, а також, чи має власну сім'ю. В зв'язку з цим документи з питання виплати зазначеної допомоги стосовно позивачки було повернуто на доопрацювання.
В зв'язку із встановленими обставинами слід дійти висновку, що спір виник з приводу неврахування відповідачем факту спільного проживання позивачки із загиблим батьком - ОСОБА_4 та перебуванням на його утриманні, оскільки ця обставина була єдиною, визначеною комісією відповідача як підстава для повернення документів.
Досліджуючи це питання, суд вказує, що, як вбачається з довідки Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області від 06.03.2023р. №03.12-25/16 на день смерті ОСОБА_4 разом з ним були зареєстровані дружина - ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_1 , донька ОСОБА_6 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства від 06 березня 2023 року складеного при свідках в АДРЕСА_2 проживає та зареєстрована сім'я ОСОБА_7 , до складу якої входять ОСОБА_5 та її доньки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , сім'я проживає спільно, має спільне господарство, бюджет та витрати.
Допитані в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що вони є сусідами родини ОСОБА_7 , перебувають із позивачкою у дружніх стосунках, знайомі давно. Підтвердили, що позивачка постійно проживала разом з батьком, постійного заробітку не мала, одруженою не була, дітей не має, перебувала на утриманні батька - ОСОБА_4 , який матеріально забезпечував родину та позивачку зокрема.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу'передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII(далі - Закон №2011-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.
Відповідно до ч.1ст.16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, згідно п.1 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.16-2 Закону №2011-ХІІ, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Частинами 1, 8 ст.16-3Закону №2011-ХІІ визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Згідно з ч.ч.6, 8 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. № 168 (п.2) сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене ст.16-1Закону №2011-ХІІ, а саме: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. При цьому, члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Закон №2011-ХІІ, який є спеціальним у спірних правовідносинах, визначення «члена сім'ї» не містить.
Разом з тим, статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'я є первинним основним осередком суспільства, її складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї" членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що за наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_4 були членами однієї сім'ї, оскільки вони спільно проживали, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом та мали по відношенню один до одного взаємні права та обов'язки. Причому, підставою для утворення однієї сім'ї стало їх кровне споріднення, оскільки вони є батьком та донькою.
Таким чином, позивачка є членом сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 у розумінні вимог Сімейного кодексу України та, відповідно, має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок його загибелі під час виконання обов'язків військової служби, що зумовлює необхідність скласти відповідний висновок щодо можливості виплатити одноразову грошову допомогу як утриманці загиблого військовослужбовця, як це передбачено відповідним Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги є обґрунтованим. Зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року у зв'язку зі смертю батька військовослужбовця ОСОБА_4 з урахуванням факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності спільних прав та обов'язків між загиблим військовослужбовцем ОСОБА_4 та його донькою ОСОБА_1 відповідає меті належного поновлення прав позивачки та слугуватиме досягненню того, щоб виниклий між сторонами спір було остаточно вирішено.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, у зв'язку зі смертю батька - військовослужбовця ОСОБА_4 з урахуванням факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності спільних прав та обов'язків між загиблим військовослужбовцем ОСОБА_4 та його донькою ОСОБА_1 .
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2023р.
Головуючий суддя Д.В. Григоров