30 серпня 2023 року Справа № 480/1235/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,
представника відповідача - Великодної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1235/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2022/000142/2 від 07.10.2022 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805020/2022/000391.
Свої вимоги мотивує тим, що відмінності у вазі нетто товару, яка зазначена в рахунку, 19 040 кг із тою, що зазначена в пакувальному листі та транзитній декларації від 20.09.2022 №22ТК55010000059764, а саме: 19 000 кг зумовлена допущеною продавцем такого товару помилкою у інвойсі. Фактично вона складає 19 000 кг.
Також зазначення однакової вартості товару 2 850 євро на різних умовах поставки: EXW (без зазначення місця відправлення товару) та DАР (delivered at place) - постачання в місце призначення, як місце доставки вантажу зумовлено допущеною продавцем такого товару помилкою у інвойсі. Фактично умовами поставки по вказаному контракту є DАР (delivered at place) - постачання в місце призначення, як місце доставки вантажу, а зазначення в інвойсі умов поставки DAP-FACTORY MINING не відповідає дійсності та є опискою, допущеною продавцем товару.
Так, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс умов поставки «DAP-FACTORY MINING» взагалі не існує, що вказує на помилку в інвойсі та не може братися до уваги.
Вказує, що вона не має жодних транспортних (перевізних) документів, а транспортні витрати не входять до витрат, які нею понесені, оскільки поставка здійснюється на умовах DАР Інкотермс-2010, які означають покладення на продавця обов'язок нести усі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Таким чином умовами Контракту №09/09/2022 від 09.09.2022, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Суми, Україна) та Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil, обов'язок по транспортуванню товару покладений на продавця, тобто на Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil та за його рахунок.
Крім того, позивач не погоджується із доводами митного органу про те, що у графі 20 митної декларації країни відправлення зазначено умови поставки товару DAP-UKRAYNA без зазначення узгодженого (конкретного) місця призначення на території країни та не зазначення місця призначення вантажу на умовах поставки DAP у зовнішньоекономічному договорі, що викликає сумніви у достовірності застосування умови поставки РАР (.. .назва місця призначення), оскільки міжнародними правилами не передбачено та не зобов'язано вказувати у контракті точну адресу доставки, як вважає митний орган, водночас такі відомості узгоджуються сторонами контракту окремо відповідно до їх волі у додатках до контракту.
Перелічене вищі зауваження митного органу під час проведення перевірки документів, наданих декларантом під час митного оформлення, сталися внаслідок помилки продавцем (країна експортер) помилку, що призвело до розбіжностей у вказаних документах, ФОП ОСОБА_1 звернулася до продавця товару за контрактом із тим, щоб уточнити ці розбіжності, на що отримала лист від Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil, в якому продавець зазначив, що оформлений ним інвойс неправильний та надав виправлений інвойс із зазначенням ваги товару 19 000 нетто та умовами поставки DAP.
Вказаний лист від 30.09.2022 про підтвердження допущених розбіжностей в інвойсі та оригінальний інвойс позивач надавала митному органу під час митного оформлення, проте вони не були взяті до уваги Сумською митницею.
Також ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що у платіжному дорученні від 15.09.2022 №4JBKLM9 отримувач коштів попередньої оплати не відповідає відомостям, зазначеним у п. 13 зовнішньоекономічного договору від 09.09.2022 №09/09/2022, оскільки здійснення позивачем платежу на рахунок, в якому отримувачем є J.P. Morgan SE (Frankfurt am main de), пояснюється тим, що це є банк кореспондент рахунку SWIFT-платежу (проміжний банк), а Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil є кінцевим отримувачем відповідного платежу, що підтверджується квитанцією SWIFT-платежу, в якій відображено хто є безпосереднім (кінцевим) отримувачем за Контрактом №09/09/2022 від 09.09.2022.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні як підставу для його винесення зазначається наявність цінової інформації у митному органу на ідентичний товар, зокрема оформлений раніше, на схожих комерційних умовах за фактами митних оформлень, що наявні в АСМО інспектор. При цьому, під час проведення митних консультацій між Декларантом та митним органом ФОП ОСОБА_1 і декларант наголошували на тому, що відповідно до умов Контракту №09/09/2022 від 09.09.2022, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Суми, Україна) та Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil, аналогічний вид товару був оформлений після проведення митних консультацій за ціною товару відповідно до інвойсу за основним методом (першим - за ціною договору).
На думку позивача, вимога Сумської митниці надати додаткові документи, перелік який наведено у ч.2 та ч.3 МК України, є незаконною, оскільки при декларуванні такого товару і здійсненні митних формальностей декларантом вже було надано відповідачу повний пакет наявних документів, які необхідні та достатні для його митного оформлення, в тому числі рахунок-фактура (інвойс) №ZYP2022000000020 від 13.09.2022р., вказаний у ВМД UA805020/2022/01182 від 07.10.2022р., та платіжне доручення №4JBKLM9 від 15.09.2022р. на суму 2850 Євро.
Крім того, відповідно до листа декларанта від 07.10.2022 №1 декларантом повідомлено митний орган про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Отже, ФОП ОСОБА_1 вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено, що нею заявлені неповні, необ'єктивні та непідтверджені документально відомості про митну вартість товару, що призвело до порушення її прав.
Ухвалою від 20.02.2023р. позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
24.02.2023р. провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, яке відкладалося, враховуючи офіційну інформацію про оголошення повітряної тривоги, а також рішення Ради суддів України від 05.08.2022 щодо недопустимості ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
03.04.2023р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.43-52), в якому у задоволенні позову просив відмовити, оскільки за результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, що стосуються заявленої декларантом митної вартості, внаслідок надходження до спеціалізованого підрозділу запиту про те, що встановлено ризики заниження митної вартості товарів, заявлення декларантом митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка на час митного оформлення у митниці (цінова бази єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби), а також, в зв'язку з тим, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: 1) вага нетто товару, яка зазначена в рахунку - 19 040 кг, відрізняється від ваги, вказаної у пакувальному листі та транзитній декларації від 20.09.2022 №22ТК55010000059764, а саме: 19 000кг. У випадку, якщо вага нетто товару дійсно складає 19 040 кг, загальна вартість товару має становити 2 856 євро, а не 2 850 євро, як зазначено у рахунку; 2) у рахунку №ZYP2022000000020 від 13.09.2022 зазначено вартість товару 2850 євро на різних умовах поставки: ЕXW (без зазначення місця відправлення товару) та DAP-FACTORY MINING (гірничодобувне підприємство), як місце доставки вантажу, що суперечить Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс; 3) відсутні транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки відповідно до пункту 4.2 розділу 4 договору 09/09/2022 від 09.09.2022, вартість витрат на транспортування не включено у вартість товару, та у рахунку №ZYP2022000000020 від 13.09.2022 визначено умови поставки ЕXW - франко-завод (…назва місяць) відповідно до «Інкотермс 2010», що означає те, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.
Також у платіжному доручення від 15.09.2022 № 4JBKLMКЕМ9, отримувач коштів попередньої оплати не відповідає відомостям, зазначеним у п.13 зовнішньоекономічного договору від 09.09.2022 № 09/09/2022. Оскільки у платіжному дорученні вказано рахунок кредит UА063052990000015008007028024 J.P. MORGAN SE, тоді як у п.13 зовнішньоекономічного договору від 09.09.2022 № 09/09/2022 продавцем, а тому і отримувачем коштів за товар є Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil СAD NO:390/C TOROS APT KAT: 1 DAIRE: 2 52400 Fatsa/Ordu.
У графі 20 митної декларації країни відправлення зазначено умови поставки товару DAP-UKRAYNA без зазначення узгодженого (конкретного) місця призначення на території країни, що викликає сумніви у достовірності застосування умови поставки DАР (... назва місця призначення). Крім цього, місце призначення вантажу на умовах поставки БАР, також не зазначено у зовнішньоекономічному договорі.
Виходячи з вищевикладеного, представник відповідача вважає, що маються достатні докази того, що декларантом позивача розрахунки здійснено на основі необ'єктивних даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог частини 9 статті 58 МК України.
Отже, здійснивши вищевказаний аналіз поданого декларантом позивача пакету документів та виявивши, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості є необ'єктивними та не містять усіх відомостей, щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари, інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів, та декларантові роз'яснено право надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Листами від 07.10.2022 №1 декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару, внаслідок чого, на думку представника відповідача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару за другорядним методом є правомірним та скасуванню не підлягає.
При цьому, представник митниці звертає увагу суду, що з метою випуску товару у вільний обіг ФОП ОСОБА_1 подала до митного оформлення нову МД в порядку частини 7 статті 55 МК України №UА805020/2022/011141, по якій до бюджету були сплачені платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митницею. При цьому, нею було сплачено різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, визначених митницею.
Ухвалою від 01.06.2023р. підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні, яке відкладалося внаслідок неявки позивача та її представника, повідомлених належним чином про день, час та місце розгляду справи (а.с.68,70).
Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 14год.30хв. 30.08.2023р., у задоволенні позовних вимог просив відмовити з наведених у відзиві підстав.
Позивач та її представник, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи (а.с.73-74), в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.
Вислухавши пояснення представника митниці, який з'явився в судове засідання, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 07.10.2022 декларантом позивача подано електронну МД №805020/2022/011082 (далі - МД), згідно з якою до митного оформлення пред'явлено товар: Наповнювач для котячого туалету з бентонітової глини розмірами гранул 0,5 - 2,0 мм - з додаванням віддушки: аромат «Натуральний» -4 т; аромат «Дитячий» - 5т; аромат «Зелене яблуко» -5 т. аромат «Лаванда» -5 т. Країна виробництва - Туреччина.
Так, разом із МД №805020/2022/011082 до Сумської митниці подано такі товаросупровідні документи: за кодом «0003» сертифікат якості 331002 від 15.01.2020; за кодом «0271» пакувальний лист 2УР2022000000020 від 19.09.2022 року; за кодом «0380» рахунок-фактура (інвойс) 2УР2022000000020 від 13.09.2022 року; за кодом «0730» автотранспортна накладна №б/н від 20.09.2022; за кодом «0861» сертифікат про походження товару 0769831 від 20.09.2022; за кодом «m 300» митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів UА805020.2022.010998.1 від 05.10.2022; за кодом «m1701» акт про проведення огляду товарів №UА805020/2022/010998 від 06.10.2022; за кодом «m703» картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805020/2022/000385 від 06.10.2022; за кодом «3002» платіжне доручення від 15.09.2022; за кодом «4100» зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу товарів 09/09/2022 від 09.09.2022; за кодом «64207» договір про надання послуг митного брокера №0109 - 22 від 01.09.2022. за кодом «9000» лист б/н від 03.10.2022; за кодом «9105» єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 3117/ЗЕД/7.24-28.7 від 04.10.2022; за кодом «9610» копія митної декларації країни відправлення 22ТК.55010000059764 від 20.09.2022.
07.10.2022р. державним інспектором Сумської митниці Божко Л. В. прийнято рішення про коригування митної вартості товару щодо ВМД №UА805020/2022/011082, піднявши ціну митної вартості: з 0,15 євро за 1 кг до 0,37 євро за 1 кг.
Зокрема, підставою для прийняття такого рішення стало те, що основний метод визначення митної вартості (згідно з інвойсом та контрактом) не застосовувався у зв'язку з тим, що під час проведення перевірки документів, які зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ та надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, з'ясувалось, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) вага нетто товару, яка зазначена в рахунку - 19 040 кг, відрізняється від ваги, вказаної у пакувальному листі та транзитній декларації від 20.09.2022 №22ТК55010000059764, а саме: 19 000кг. У випадку, якщо вага нетто товару дійсно складає 19 040 кг, загальна вартість товару має становити 2 856 євро, а не 2 850 євро, як зазначено у рахунку; 2) у рахунку №ZYP2022000000020 від 13.09.2022 зазначено вартість товару 2850 євро на різних умовах поставки: ЕXW (без зазначення місця відправлення товару) та DAP-FACTORY MINING (гірничодобувне підприємство), як місце доставки вантажу, що суперечить Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс; 3) відсутні транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки відповідно до пункту 4.2 розділу 4 договору 09/09/2022 від 09.09.2022, вартість витрат на транспортування не включено у вартість товару, 4) у платіжному доручення від 15.09.2022 № 4JBKLMКЕМ9, отримувач коштів попередньої оплати не відповідає відомостям зазначеним у п.13 зовнішньоекономічного договору від 09.09.2022 № 09/09/2022, 5) У графі 20 митної декларації країни відправлення зазначено умови поставки товару DAP-UKRAYNA без зазначення узгодженого (конкретного) місця призначення на території країни, що викликає сумніви у достовірності застосування умови поставки DАР (... назва місця призначення). Крім цього, місце призначення вантажу на умовах поставки DАР, також не зазначено у зовнішньоекономічному договорі.
На підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів, та декларантові роз'яснено право надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Листами від 07.10.2022 №1 декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Товар був оформлений у митному відношенні у вільне використання по МД від 07.10.2022 №UА805020/2022/011141 з використанням права декларанта здійснити митне оформлення товару з наданням фінансової гарантії відповідно до статті 55 МКУ.
В подальшому, на виконання вимог частин 1 та 2 статті 256 МК України відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805020/2022/000391 (далі - Картка відмови).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, що наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд враховує наступне.
Як вбачається із копії оскаржуваного рішення, надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, і які, як вказує ФОП ОСОБА_1 у позові, виникли внаслідок допущеною продавцем такого товару помилкою у інвойсі у вазі нетто товару та умов поставки, яка була виправленалистом продавця Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil від 30.09.2022 про підтвердження допущених розбіжностей в інвойсі та оригінальним інвойсом, які позивач надавала митному органу під час митного оформлення, проте вони не були взяті до уваги Сумською митницею.
Проте, суд не погоджується із такими твердженнями представника позивача, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 3 статті 334 Митного кодексу України (далі - МК України) особи, які переміщують товари, зобов'язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Положеннями частини 1 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, перевірки документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України.
Перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів через митний кордон України, здійснюється візуально та із застосуванням інформаційних технологій, в тому числі й шляхом контролю із застосуванням системи управління ризиками (частина перша статті 337 МК України).
Нормою частини 3 статті 335 МК України передбачено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант надає документи та відомості. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. В митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, в тому числі й про документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 нього Кодексу.
Пунктом 5 контракту №09/09/2022 від 09.09.2022, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Суми, Україна) та Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil, передбачено обов'язкову наявність оригіналу інвойсу (рахунки-фактури) (а.с.11, зворотній бік).
13.09.2022р. продавцем був виданий інвойс №ZYP2022000000020 від 13.09.2022р., в якому вказано, що вага нетто товару складає 19 040 кг, а загальна вартість товару становить 2850 євро (а.с.15), а також вказано умов поставки DAP-FACTORY MINING.
Також в матеріалах справи міститься копія інвойсу від 13.09.2022р., в якому вказано, що вага нетто товару складає 19 000 кг, а загальна вартість товару - становити 2850 євро (а.с.17), а також вказано умов поставки DAP-SUMY, та копія листа продавця від 30.09.2023р. про виправлення помилки в раніше виданому інвойсі.
При цьому, доказів надання декларантом позивача до митного оформлення саме виправленого інвойса та листа продавця від 30.09.2023р. про виправлення помилки в раніше виданому інвойсі до суду не подано.
Зокрема, як із копії МД №805020/2022/011082 (графа 44), так із картки відмови в прийнятті митної декларації та під час електронного листування інспектора митниці із декларантом за результатами консультацій з митним органом з метою визначення основи вартості, не вбачається, що до митного оформлення разом із митної декларацією подавався саме виправлений інвойс №ZYP2022000000020 від 13.09.2022р. та лист продавця від 30.09.2023р. про виправлення помилки в раніше виданому інвойсі.
Отже, такі твердження спростовуються наявними матеріалами справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що розбіжності, які містяться в інвойсі, поданому до митного оформлення, мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, оскільки вага нетто товару, яка зазначена в рахунку - 19 040 кг, відрізняється від ваги, вказаної у пакувальному листі та транзитній декларації від 20.09.2022 №22ТК55010000059764, а саме: 19 000кг.
Тобто у випадку, якщо вага нетто товару дійсно складає 19 040 кг, то загальна вартість товару має становити 2 856 євро, а не 2 850 євро, як зазначено у рахунку.
Крім того, зазначення у рахунку №ZYP2022000000020 від 13.09.2022 вартості товару 2850 євро на різних умовах поставки: ЕXW (без зазначення місця відправлення товару) та DAP-FACTORY MINING (гірничодобувне підприємство), як місце доставки вантажу, що суперечить Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, та свідчить про відсутність необхідних транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки відповідно до пункту 4.2 розділу 4 договору 09/09/2022 від 09.09.2022р. вартість витрат на транспортування не включено у вартість товару, та у рахунку №ZYP2022000000020 від 13.09.2022 визначено умови поставки ЕXW - франко-завод (…назва місяць) відповідно до «Інкотермс 2010», що означає те, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника. Всі ризики випадкового псування і загибелі товару, починаючи з моменту надання його продавцем (експортером), несе покупець.
Суд вважає необхідним відмітити, що п.3.5 контракту №09/09/2022 від 09.09.2022, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (Суми, Україна) та Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil, передбачено обов'язкову наявність оригіналу товарно-транспортного документу, а пунктом 4.2 контракту визначено, що ціна на товар включає вартість упаковки, маркування, завантаження та кріплення в контейнері, завантаження товару на судно (залізничний вагон, автомобіль, літак), а також завантаження до трюму, ліхтерування, інформацію про відвантаження товару, виписки коносаментів (залізничних накладних, автонакладних, авіанакладних), податків, митних зборів, збори та оплати будь-яких формальних процедур, що стягуються на території країни продавця у зв'язку із виконанням даного договору (а.с.11, зворотній бік).
Отже, наявність товарно-транспортного документу безпосередньо визначена умовами договору.
У графі 20 митної декларації країни відправлення зазначено умови поставки товару DAP-UKRAYNA без зазначення узгодженого (конкретного) місця призначення на території країни, що викликає сумніви у достовірності застосування умови поставки DАР (... назва місця призначення). Крім цього, місце призначення вантажу на умовах поставки DАР, також не зазначено у зовнішньоекономічному договорі.
Слід зазначити, що витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування цих товарів згідно з пунктами 5,6 частини 10 ст.58 МК України визначено як обов'язкові складові митної вартості при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у митного органу були наявні обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, що зумовлені наявністю розбіжностей у поданих документах, а тому були наявні підстави для витребування додаткових документів.
Отже, здійснивши вищевказаний аналіз поданого декларантом позивача пакету документів та виявивши, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості є необ'єктивними та не містять усіх відомостей, щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари, інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Також декларантові роз'яснено право надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Листами від 07.10.2022 №1 декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у митного органу були відсутні підстави для застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту), оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом проведено консультацію, під час якої повідомлялось про вищезазначені розбіжності у документах
Факт проведення консультації підтверджується відповідним електронним повідомленням декларанта.
Згідно із оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості, в результаті проведеної консультації з декларантом, як то передбачено ст.57 МК України, останнім не було надано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу.
Відповідно до вимог статей 55, 57 МК України на основі проведення консультації, а також враховуючи не надання декларантом витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості наповнювача для котячого туалету, митницею повідомлено декларанта про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2019р. у справі №825/648/17 та у постанові від 09.09.2020р. у справі №400/3133/18.
В оспорюваному рішенні наведено обґрунтування застосування резервного методу у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме:
- методу 2-а (ст.59 МК України) та методу 2-б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта цінової інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари;
- методу 2-в (ст.62 МК України) та методу 2-г (ст.63 МК України) з причини відсутності основи для віднімання та додавання для встановлення митної вартості відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МК України.
Митну вартість визначено за резервним методом 6 (шостим), що передбачено ч.3 ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) відповідачем митній вартості схожого товару МД №UА110110/2022/003181 від 06.06.2022, імпортованого на умовах поставки EXW - FATSA/Ordu (Туреччина), у час, максимально наближений до часу імпорту оцінюваної партії товару на рівні 0,37 євро/кг, з аналогічним кодом УКТЗЕД (а.с.53).
Отже, при прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію ЄАІС Держмитслужби та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу, навів у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Товар був оформлений у митному відношенні у вільне використання по МД від 07.10.2022 №UА805020/2022/011141 з використанням права декларанта здійснити митне оформлення товару з наданням фінансової гарантії відповідно до статті 55 МКУ.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, що була фактично сплачена за товар та такі документи не давали можливість здійснити митне оформлене товару за основним методом - за ціною договору, довів правові підстави для застосування резервного методу та правильність визначення митної вартості товару, скориговану ним за резервним методом.
Отже, рішення відповідача №UА805000/2022/000142/2 від 07.10.2022 р. про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805020/2022/000391 є обґрунтованими та прийнятими в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
При цьому, хоча суд погоджується із доводами представника позивача, про те, що здійснення позивачем платежу на рахунок, в якому отримувачем є J.P. Morgan SE (Frankfurt am main de), пояснюється тим, що це є банк кореспондент рахунку SWIFT-платежу (проміжний банк), а Sezai Okan Mustafa Kemal Pasa Mah Sahil є кінцевим отримувачем відповідного платежу, що підтверджується квитанцією SWIFT-платежу, в якій відображено хто є безпосереднім (кінцевим) отримувачем за Контрактом №09/09/2022 від 09.09.2022, а отже, про те, що невідповідність у платіжному дорученні від 15.09.2022 №4JBKLM9 отримувача коштів попередньої оплати відомостям, зазначеним у п.13 зовнішньоекономічного договору від 09.09.2022 №09/09/2022, безпосередньо не впливає на митну вартість товару, проте зазначає, що, враховуючи інші розбіжності у поданих до митного оформлення документах, що впливають на митну вартість, такі доводи не можуть бути підставою для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Окрім того, згідно зі ст.139 КАС України сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.09.2023 р.
Суддя О.О. Осіпова