05 вересня 2023 року Справа № 480/4383/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4383/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.04.2023 № 262140010043 щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення за її призначенням, а саме з 17.04.2023 та передати його пенсійну справу для здійснення виплати пенсії до пенсійного органу за місцем його фактичного проживання, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС", позивач звернувся до відповідача про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку, але спірним рішенням йому було відмовлено через не підтвердження періоду його перебування в зоні відчуження.
Позивач вважає, що об'єктивно відсутні підстави вважати, що він не перебував та не виконував роботи у зоні відчуження, адже має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2) та копію довідки про період роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
Ухвалою суду від 15.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не надало відзиву на позов без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На виконання вимог ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області подано копії матеріалів пенсійної справи.
Також відповідачем надано пояснення, в яких зазначає про відсутність правових підстав для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв'язку з не підтвердженням факту роботи у зоні відчуження у 1986 році.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15), згідно з посвідченням від 28.02.2020 серії НОМЕР_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 13).
17.04.2023 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 4, 31).
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням від 24.04.2023 № 262140010043 відмовило в призначенні пенсії позивачу пенсії за віком, із зниженням встановленого пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з не підтвердженням факту роботи у зоні відчуження у 1896 році. Також цим рішенням визначено страховий стаж заявника 35 років 8 місяців 14 днів та повідомлено, що за умови надання додаткових документів право на пенсію буде переглянуто (а.с. 32).
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону № 1058-IV).
Як визначено частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).
У статті 10 Закону № 796-XII закріплено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Приміткою цієї статті визначено: тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсійний вік зменшується на 10 років;
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсійний вік зменшується на 8 років;
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році пенсійний вік зменшується на 5 років.
Згідно із частиною третьою статті 55 Закону № 796-XII, призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); (пункту 2 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ).
За змістом наведених норм закону, умовами надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення є встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV, звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Приписами підпункту 7 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхвання", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
З матеріалів справи вбачається, що позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та віднесений до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, копію якого було надано до органу Пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії від 17.04.2023.
Разом з тим, до такої заяви позивач не надав документів, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, зокрема, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідки військової частини, у складі якої він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідки архівної установи, або інших первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Саме тому, оскаржуваним рішенням від 24.04.2023 № 262140010043 відповідач відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, із зниженням встановленого пенсійного віку та повідомив, що за умови надання додаткових документів, які підтверджують факт роботи у зоні відчуження у 1896 році, право на пенсію буде переглянуто.
В позовній заяві позивач, з посиланням на постанову Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №344/9789/17 зазначає, що єдиним документом для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є посвідчення учасника аварії на Чорнобильській АЕС.
Проте, таке твердження позивача є помилковим, а з вказаної постанови Верховного Суду вбачається, що крім посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, у військовому квитку позивача по справі №344/9789/17 міститься запис про період, в якому він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Тобто, надання до органу Пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії за віком документів на підтвердження періоду роботи (служби) у зоні відчуження ОСОБА_1 , є обов'язковою умовою для призначення йому пенсії за віком, оскільки на час звернення вік заявника становив 56 років 7 місяців 5 днів.
Суд звертає увагу позивача на те, що у його трудовій книжці міститься запис 4 про службу в Радянській армії з 12.12.1984 по 30.10.1986, зроблений на підставі військового квитка НОМЕР_2 (зворотній бік а.с. 5).
Разом з тим, ОСОБА_1 не було надано до органу Пенсійного фонду та до суду копії вказаного військового квитка.
Тому, ухвалою суду від 16.08.2023 у позивача витребувано докази на підтвердження періоду його роботи (служби) у зоні відчуження.
18.08.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшла копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1896 р. від 09.04.1996 (зворотній бік а.с. 51) та копія довідки від 22.02.1993 (а.с. 51).
Згідно з вказаною довідкою ОСОБА_1 на час аварії на Чорнобильській ЧАС працював водієм районної газети "Новини Полісся" і з 05.05.1986 по 07.05.1986 та з 13.05.1986 по 18.10.1986 направлявся в зону відчуження для проведення робіт по ліквідації наслідків аварії, йому нарахована заробітна плата у подвійному розмірі в сумі 96 карбованців.
Тобто, інформація викладена в довідці, суперечить записам в трудовій книжці ОСОБА_1 , згідно з якими у вказаний період він проходив службу в Радянській армії, а не працював водієм районної газети "Новини Полісся".
Інших доказів на підтвердження періоду роботи чи служби ОСОБА_1 у зоні відчуження, не надано.
За таких обставин оскаржуване рішення відповідача є правомірним, а у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар