Рішення від 05.09.2023 по справі 480/6614/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року Справа № 480/6614/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6614/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Роменської міської ради щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Роменської міської ради нарахувати і виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус учасника бойових дій та відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня. Зазначає, що допомога виплачена у 2022 році в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540. Разом з тим, зазначає, що відповідачем не було враховано рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3- р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18). Позивач зазначає, що виплата допомоги у 2022 році, здійснена не в повному обсязі, відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Управління соціального захисту населення Роменської міської ради з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що з метою забезпечення виплати у 2022 році разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Зазначає, що позивач є учасником бойових дій, перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, однак є військовослужбовцем і проходить службу у Роменському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та отримує грошове забезпечення з Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, враховуючи вищевикладене, в управлінні були відсутні підстави для перерахунку на рахунок Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшої виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Також відповідач зазначив, що перерахунок на рахунок Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подальшої виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, здійснював Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради.

Ухвалою суду від 06.12.2022 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (вул. Харківська, 35, Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 26440890).

Представник Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради подав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що з метою забезпечення виплати у 2022 році разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". На виконання вимог Постанови департаментом проведено виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу у розмірі 1491 грн.

Також зазначає, що відповідач має право та можливість перерахувати щорічну разову грошову допомогу лиш в тих розмірах, які доведені йому розпорядником коштів вищого рівня. Право прийняти рішення щодо визначення розміру допомоги, який слід перераховувати та які для цього підстави визначає лише головний розпорядник коштів в особі Міністерства соціальної політики України. Крім того, зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що відповідач не наділений повноваженнями щодо можливості проведення перерахунку виплати щорічної разової грошової допомоги як вимагає позивач та у разі задоволення позовних вимог позивача у відповідача буде відсутня можливість виконати рішення суду у зв'язку з відсутністю повноважень передбачених законодавством.

Додатково відповідач зауважив, що до спірних правовідносин слід враховувати постанову Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку , що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватись у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540, тобто для учасників бойових дій розмір вказаної допомоги становить 1491 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням позивача.

Згідно матеріалів справи спірним при розгляді даної справи є виплата позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня 2022 року, як учаснику бойових дій.

Так, згідно змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є не здійснення нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", проведення нарахування і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік не в повному обсязі, без урахування рішення Конституційного Суду України від 2 пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Натомість Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги у 2022 році здійснена у розмірах відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема постанови КМУ №540 від 07.05.2022 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та склала - 1491 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІУ (далі - Закон № 367-ХІУ)) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

До даної норми були внесені зміни Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-УІ, відповідно до якої частину п'яту викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № Юрп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-УІ.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-УІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.05.2022 року № 540 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова КМУ №540), відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, передбачено у розмірі 1491 гривні.

Саме керуючись вказаними нормами, у 2022 році позивачу було виплачено разову грошову допомогу у розмірі - 1491,00 грн.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № З-Р/2020 (справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551- XII (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд відмічає, що частинами першою, другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічне положення закріплено статтею 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136- VIII "Про Конституційний Суд України".

З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3- р/2020 вбачається, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

На час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № З-р/2020 відновлено дію статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІУ, якою передбачено розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 540 установив, що у 2022 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1491 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 12 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІУ і Постанова № 540.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Постанову КМУ № 540, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, беручи до уваги викладене, суд вважає, що з 27.02.2020 (дати прийняття рішення Конституційного Суду України №3-р/2020) позивач набув право на соціальне забезпечення відповідно до статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІУ, яким передбачено розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ від 02.12.2021 установлено з 1 січня 2022 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1934 гривні.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.11.2003 мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.11.2003 є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.11.2003.

Згідно ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій. Отже, у даному випадку, органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради, оскільки безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій у розмірі 1491 грн. здійснено саме Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради, що також не заперечується відповідачем.

У Рішенні від 27.11.2008 у справі № 1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2019 по зразковій справі № 440/2722/20, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 залишено без змін.

При цьому суд враховує, що дана справа не є типовою справою у розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України відповідно до обставин, викладених у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20. Однак, висновки Верховного Суду (зокрема, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2021) у справі № 440/2722/20 враховані судом під час розгляду цієї справи в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 13 червня 2023 року по справі № 560/8064/22, у якій Верховний Суд відступив від висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, та зазначив, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

А тому посилання представника відповідача 2 у відзиві на позовну заяву на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням чого, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача та із урахуванням ст. 9 КАС України визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.

У зв'язку з вище викладеним позовні вимоги до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Роменської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (40035, м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ 26440890) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько

Попередній документ
113242228
Наступний документ
113242230
Інформація про рішення:
№ рішення: 113242229
№ справи: 480/6614/22
Дата рішення: 05.09.2023
Дата публікації: 07.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.09.2023)
Дата надходження: 07.10.2022
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії