05 вересня 2023 року м. Рівне №460/19484/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19.05.2023 року № 172350004039 (вих.15407/03.16.) та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити з 18.04.2023 року пенсію за віком згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач в обґрунтування позову в позовній заяві зазначає, що вона , як потерпіла від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , на підставі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.05.2023 року № 172350004039 (вих. 15407/03.16) у призначенні такої пенсії відмовлено. Вказує, що причиною такої відмови стало незарахування до загального страхового стажу періоду її роботи в Локницькому ССТ з 14 червня 1996 року по 25 жовтня 2000 року та кооперативному підприємстві Зарічненської райспоживспілки «Кооператор» з 25 жовтня 2000 року по 08 січня 2002 року з мотивів, що довідки №16 та №17 від 10.05.2023 року, видані Рівненською облспоживспілкою на підтвердження зазначеного періоду роботи в Локницькому ССТ та кооперативному підприємстві Зарічненської райспоживспілки «Кооператор», не завірені підписом директора та не зазначено посаду другого підписанта. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не враховано період її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з жовтня 1990 року по 03.10.1991 року без реєстрації. Вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправною , просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.08.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало відзив на позовну заяву, де вказано, що ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-) передбачає право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку за наявності встановленої цією статтею тривалості проживання або постійної роботи на радіактивно забруднених територіях . Позивачем не підтверджено факту роботи ( проживання ) у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 01.01.1993 року, а тому підстави для призначення позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відсутні. Просить у задоволення позову відмовити.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві у встановлений судом строк відзив на позов не подав, причини не подання суду не повідомив. Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Згідно з вимогами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Задовже Зарічненського (нині Вараського) району Рівненської області та є громадянинм, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 3 серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією.
18.04.2023 року позивач звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою та документами про призначення пільгової пенсії згідно зі ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
За результатами розгляду такої заяви Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві прийняло рішення від 19.05.2023 року №172350004039 (вих.15407/03.16), яким у призначенні пенсії відмовлено, оскільки наданими позивачем документами не підтверджується наявність необхідного для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку страхового стажу 24 роки та постійне проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення 4 роки до 01.01.1993 року. Для розрахунку загального страхового стажу не взято до уваги довідки від 10.05.2023 року №16 , №17, видані Рівненською облспоживспілкою, не враховано період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення за довідкою №452 від 10.04.2023 року з жовтня 1990 року по 03.10.1991 року, так як вказаний період заявниця проживала без реєстрації.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статтею 15 Закону України “Про пенсійне забезпечення” умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІ особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Суд звертає увагу на те, що за змістом примітки до абзацу п'ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796 для встановлення початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки постійне проживання або робота в зоні гарантованого добровільного відселення протягом усього періоду з моменту аварії по 31 липня 1986 року не є обов'язковим; достатньо, що особа, яка звернулася за призначенням пенсії, постійно проживала або працювала у вказаній зоні певний час у період з моменту аварії (тобто, 26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року.
Аналогічна правова позиція щодо встановлення початкової величини зниження пенсійного віку висловлена Верховним Судом в постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 556/1153/17.
Позивачем подано до суду довідку Любешівської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 09.05.2023 року № 5702 , згідно з якою вона була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 ; довідку Любешівського СПТУ -25 від 07.04.2023 року №337, згідно з якою вона в період з 01.09.1984 року по 22.06.1987 року навчалась в даному навчальному закладі ;довідку Локницької сільської ради від 10.04.2023 року № 451 , щодо якої в період з 03.10.1991 року по 01.01.1993 року і по даний час вона постійно проживала і була зареєстрована в с. Задовже, Зарічненського району Рівненської області; довідку Локницької сільської ради від 10.04.2023 року № 452 , яка підтверджує період її проживання з 01.10.1990 року по 03.10.1991 року в с. Задовже, Зарічненського району Рівненської області; довідку , видану ФАП с. Задовже, Зарічненського району щодо щеплень доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , медичним працівником в с. Задовже 03.11.1989 року та 24.09.1992 року; історію розвитку дитини згідно з якою 21.08.1990 року її сім'я виїхала на постійне проживання в Рівненську область;картку профілактичних щеплень доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в 1991 та 1992 роках.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт проживання позивача в 3 зоні гарантованого добровільного відселення протягом 3 років 11 місяців 2 днів до 01.01.1993 року ( з 26.04.1986 по 22.06.1987 року - 1 рік 1 місяць 26 днів; з 01.10.1990 по 03.10.1991 року - 1 рік 3 дні; з 01.10.1009 по 01.01.1993 року - 1 рік 9 місяців 4 дні ).
Суд зазначає, що механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (із змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України 26.04.2017 №9-1) (далі - Порядок №22-1)
До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, в тому числі документи, які засвідчують особливий статус: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
При цьому, суд наголошує, що документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” та “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення “Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” або “Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04 вересня 2015 року (№690/23/15-а), Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05 травня 2017 року у справі №К/800/15193/17, від 03 жовтня 2017 року у справі №К/800/31990/17. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.
Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що таке посвідчення позивачу видане уповноваженим на те державним органом (Рівненська ОДА), який при видачі зазначеного посвідчення перевіряв достовірність поданих позивачем документів.
Відповідно ОСОБА_1 є громадянкою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) .
Крім того, на виконання вимог Порядку №22-1 позивач надав органу Пенсійного фонду України довідку органу місцевого самоврядування про період (періоди) проживання (роботи) на території гарантованого добровільного відселення, що дає позивачу право на зменшення пенсійного віку на 3 роки.
Одночасно суд зауважує, що обов'язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону №796 є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Таким чином, на момент досягнення необхідного віку, а саме станом на 2023 рік, страховий стаж позивача повинен становити не менше 24 років (30-6 років).
Відповідач у спірному рішенні вказав, що страховий стаж позивача становить 23 років 4 місяців 20 днів.
Проте період роботи позивача в Локницькому ССТ з 14 червня 1996 року по 25 жовтня 2000 року та кооперативному підприємстві Зарічненської райспоживспілки «Кооператор» з 25 жовтня 2000 року по 08 січня 2002 року підтверджується її трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 27.06.1987 року на ім'я ОСОБА_4 з вкладкою до Трудової книжки від 14.06.1996 року, належним чином завірену копію якої надавалось відповідачу. Також страховий стаж позивача підтверджується витягами з розпорядження Правління Локницького ССТ Зарічненської райспоживспілки №32 від 14.06.1996 року (довідка № 16 від 10.05.2023 року) , №20 від 25.10.2000 року та витягами з наказів №18 від 25.10.2000 року кооперативного підприємства «Кооператор» Зарічненської райспоживспілки та № 2а від 08.01.2022 року( довідка № 17 від 10.05.2023 року ).
Отже страховий стаж позивача для нарахування пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку , підтверджений його Трудовою книжкою та зазначеними довідками , становить 25 років 6 місяців.
Таким чином, у позивача наявний страховий стаж, він досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням зменшення, а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач одночасно з поданням заяви про призначення йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку надав всі необхідні документи для призначення пенсії.
Відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки на момент розгляду заяви та прийняття рішення позивачу виповнилося 54 роки, а з заявою про призначення пенсії вона звернулася 18.04.2022 року, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинна бути призначена позивачу з 01 травня 2023 року.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачами доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення № 28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 1058, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов'язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.
Інструкцією користувача реалізації механізму розподілу та опрацювань звернень за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів від 21 грудня 2020 року внесені зміни в програмне забезпечення підсистеми призначення та виплати пенсії на базі електронної пенсійної справи в частині централізації призначення пенсії. Пенсійним фондом України впроваджено новий механізм розподілу та опрацювання звернень щодо призначення/перерахунку пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України” (далі - Постанова № 25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 за № 339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови № 25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.
При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним і достатнім способом захисту порушених прав на пенсійне забезпечення буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 19.05.2023 №172350004039 (вих.15407/03.16) про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням висновків суду.
Враховуючи положення частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 536,80 грн, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яке прийняло спірне рішення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.05.2023 №172350004039 (вих.15407/03-16) щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із зниженням пенсійного віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2023 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суму судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053. ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368)
Повний текст рішення складений 05.09.2023.
Суддя Олег ГРЕСЬКО