про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2023 рокусправа № 380/20339/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції України про скасування постанов
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72460949 від 16.08.2023 р. винесену Франківським ВДВС у м.Львові ЗМУ Міністерства юстиції України;
скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №72460949 від 16.08.2023 р. винесену Франківським ВДВС у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України “Про судовий збір”. З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України “Про судовий збір”), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Законом України “Про судовий збір” визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони. При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Позивачем у позовній заяві викладено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, позивач жодними доказами не підтверджує неможливості сплати суми судового збору.
Таким чином, позивач повинен додати до адміністративного позову документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи на підтвердження наявності у нього пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону №3674-VI, а саме:
- довідку з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат за 2022 рік ;
- довідку з Управління праці та соціального захисту населення про наявність/відсутність виплат за 2022 рік;
- довідку з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат за 2022 рік;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року.
Даних правових висновків дійшов Верховний Суд і в ухвалі від 04 квітня 2023 року при розгляді справи № 9901/988/18.
Перевіривши матеріали справи та клопотання позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статті 8 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору/відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2023 року, становить 2684,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн. або подати докази, що його матеріальний стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законом порядку.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, адміністративний позов необхідно залишити без руху.
Керуючись ст. ст. 123, 133, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору позивачу.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові ЗМУ Міністерства юстиції України про скасування постанов.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали з дати отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяКрутько Олена Василівна