про повернення позовної заяви
04 вересня 2023 рокусправа № 380/17497/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КОМПАНІ» (місцезнаходження: 81555, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Косівець, вул. Польова, 20; ЄДРПОУ: 38047993) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №8121348/38047993 від 19.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №197 від 27.11.2022;
зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №197 від 27.11.2022, складену ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНС КОМПАНІ» (код ЄДРПО України 38047993) датою подання її на реєстрацію;
зобов'язати Державну податкову службу України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 01.08.2023 суд залишив позовну заяву без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду та надав десятиденний строк для подання клопотання про поновлення вказаного строку.
14.08.2023 від представника позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до суду. Заява мотивована тим, що рішення Головного управління ДПС у Львівській області №8121348/38047993 від 19.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №197 від 27.11.2022, яке є предметом спору у вказаній справі вже було оскаржене до суду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі №380/7171/23 позовну заяву ТОВ «ТРАНС КОМПАНІ» було залишено без руху з підстав сплати судового збору не у повному обсязі, а ухвалою від 04.05.2023 позовну заяву було повернуто позивачу. Позивач не погодився із такою позицією суду, однак вказану ухвалу не оскаржив через скрутне матеріальне становище. Також позивач зазначає, що у період з лютого по серпень 2023 року позивачем подано до суду 18 позовних заяв щодо оскарження рішень ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних. Звертаючись із позовами до суду, позивач був змушений враховувати певну пріоритетність, виходячи з вимог контрагентів та наявності фінансової можливості для сплати судового збору поряд із виконанням інших зобов'язань перед бюджетом та працівниками. Окрім цього, поданню позовної заяви передує подання до ГУ ДПС у Львівській області відповідних пояснень із сканкопіями документів, що займає значний обсяг часу. Починаючи з листопада 2022 року відповідачами було заблоковано 30 податкових накладних на загальну суму 8 473 869,99 грн, у т.ч. ПДВ - 1 412 311,69 грн. За січень 2023 року сума коштів по заблокованих податкових накладних склала 22 395 983,31 грн, у т.ч. ПДВ - 3 732 521,78 грн. На думку представника відповідача, усі вищенаведені обставини є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду.
Вирішуючи питання про поновлення строків звернення до суду, суд виходить з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (п. 40-41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03; п. 46-47 рішення ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року, заява № 32053/13).
Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №160/18326/21.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку позивач покликається на те, що він вже звертався до суду із позовом про Головного управління ДПС у Львівській області №8121348/38047993 від 19.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №197 від 27.11.2022 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №197 від 27.11.2022 у ЄРПН, проте судом не було прийнято позовну заяву до розгляду та повернуто позивачу. Позивач не оскаржив вказану ухвалу від 04.05.2023 про повернення позовної заяви через скрутне матеріальне становище.
Проте суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у порядку, встановленому законом. Однак позивач повторно звернувся до суду лише 27.07.2023, зі спливом майже 3-х місяців з моменту повернення позовної заяви. Окрім того, відсутність коштів для сплати судового збору не може вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду. З приводу твердження позивача про блокування відповідачем податкових накладних з листопада 2022 року суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і тому подібного. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22.
Таким чином, проаналізувавши вказані підстави та подані на їх підтвердження докази суд не вважає їх такими, що відповідають вищезазначеним критеріям поважності, реальності, непереборності і такими, що об'єктивно були нездоланними на час плину строків звернення до суду.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на подання позовної заяви протягом законодавчо встановленого строку, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого позивача.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відтак, суд доходить висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, вказаних у позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Вказане зумовлює повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї матеріалів згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Повернення позовної заяви та надання позивачу права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
На підставі п.2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2684 грн підлягає поверненню позивачеві.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці з 12.08.2023 по 03.09.2023, ухвала виноситься у перший робочий день після виходу з відпустки.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 243, 248, п. п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд,-
постановив:
визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КОМПАНІ» строку звернення до суду з даним позовом, які зазначені в клопотанні про поновлення строку та в його задоволенні відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРАНС КОМПАНІ» (місцезнаходження: 81555, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Косівець, вул. Польова, 20; ЄДРПОУ: 38047993) судовий збір на загальну суму 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., сплаченого згідно з платіжною інструкцією №1804 від 25.07.2023.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна