05 вересня 2023 рокусправа № 380/10097/23
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; надалі - Позивач) звернувся з вказаним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885; надалі - Відповідач) в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, згідно листа ГУ ПФУ у Львівській області № 1300 - 5202-8/51703 від 11.04.2023 року, щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 01 грудня 2017 року.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити з 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 , підвищення до пенсії в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з 01 грудня 2017 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - учасників бойових дій. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач звернувся із заявою до відповідача про проведення перерахунку та виплати його пенсії з врахуванням вищевказаного підвищення в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за весь час його перебування в статусі учасника бойових дій, з 01.11.2017 року. Відповідач своїм листом від 11.04.2023 року відмовив позивачу у здійсненні перерахунку підвищення до пенсії як учаснику бойових дій. На думку позивача такі дії відповідача є протиправними та такими, що грубо порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 11 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 01.11.2017 року та отримує пенсію за вислугу років, з урахуванням її підвищення, встановленого Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII.
Листом від 11.04.2023 № 1300-5202-8/51703 відповідач повідомив позивачу зокрема про те, що відповідно до заяви від 27.05.2022 року та посвідчення учасника бойових дій встановлено надбавку з 01.06.2021 року у розмірі 25 %. Доплату за період з 01.06.2021 року по 30.06.2022 року у розмірі 6478, 59 грн., виплачена відомостями липня 2022 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Вважаю таку відповідь пенсійного органу протиправною, такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та порушує конституційні права, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Станом на час виникнення спірних правовідносин (первинне призначення пенсії) умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (в подальшому - Закон № 2262-XII).
Закон № 2262-XII має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Позивач є учасником бойових дій (дата видачі 01.11.2017 року) та отримує пенсію за вислугу років, з урахуванням її підвищення, встановленого Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII.
Згідно з частиною четвертої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII, учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач звернувся із заявою до відповідача про проведення перерахунку та виплати його пенсії з врахуванням вищевказаного підвищення в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за весь час його перебування в статусі учасника бойових дій, тобто з 01.11.2017 року.
У листі Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 11.04.2023 року за № 1300-5202-8/51703, повідомило позивача зокрема про те, що відповідно до заяви від 27.05.2022 року та посвідчення учасника бойових дій встановлено надбавку з 01.06.2021 року у розмірі 25 %. Доплату за період з 01.06.2021 року по 30.06.2022 року у розмірі 6478, 59 грн., виплачена відомостями липня 2022 року.
Судом встановлено, що відповідачем у відповідності до ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-XII, відповідно до поданої заяви позивача від 27.05.2022 року, надбавку було встановлено з 01.06.2021 року у розмірі 25 %, а доплату за період з 01.06.2021 року по 30.06.2022 року у розмірі 6478, 59 грн., виплачена відомостями липня 2022 року.
Таким чином, суд прийшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку підвищення до пенсії в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність до пенсії з 01.11.2017 (дата видачі посвідчення учасника бойових дій), ГУ ПФУ у Львівській області при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного грошового утримання за спірний період діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність дій відповідача, у зв'язку із чим, позовні вимоги визнає безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а тому розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ - 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,- відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна