про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2023 рокусправа № 380/20406/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити пенсії та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11; код ЄДРПОУ 37831493) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства;
- зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України у Львівській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.05.2023 року та задовольнити, заявлені в ньому прохання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить недоліки з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 гривень.
З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу не майнового характеру, а отже за подання даного позову до суду сума судового збору складає 1073,60 грн.
Як встановлено суддею, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію №51493 від 16.08.2023 про сплату судового збору в сумі 1800,00 грн. Однак згідно довідки від 30.08.2023, складеної начальником відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія), при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/20406/23 комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа вже внесений до бази даних» по справі №380/19299/23 судді Сподарик Н.І.
З огляду на вищенаведене суддею не враховується додану позивачем до позовної заяви квитанцію №51493 від 16.08.2023 про сплату судового збору в розмірі 1800,00 грн., оскільки така є підтвердженням сплати судового збору при поданні позовної заяви у справі №380/19299/23 судді Сподарик Н.І., а відтак не може вважатися належною сплатою судового збору у справі №380/20406/23.
А тому, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1073,60 грн. та надати суду докази його сплати.
2. Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.
Як встановлено суддею, позивачем додано до позовної заяви копії документів, частина з яких складена російською мовою.
Разом з тим, матеріали позову не містять перекладу таких копій документів.
Таким чином, з метою усунення даного недоліку позивачу необхідно надати суду належним чином завірений переклад документів, складених російською мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачам надати строк для усунення її недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити пенсії та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.