про повернення позовної заяви
04 вересня 2023 року справа № 380/15892/23
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановила:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з вимогами:
- Визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки які полягають у відмові провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01 січня 2021 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на 01.01.2021 за відповідною або аналогічною посадою, з якої заявника було звільнено з військової служби, із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби в розмірі не менше 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії згідно з для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року.
- Зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених станом на 01.01.2021 за відповідною або аналогічною посадою, з якої заявника було звільнено з військової служби, із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби в розмірі не менше 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії згідно з для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2021 року.
Ухвалою від 17.07.2023 суддя залишив цю позовну заяву без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху 17.07.2023 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку. В обґрунтування заяви зазначив, що з 29.01.2020 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів за спеціальним/військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, що є підставою для перерахунку пенсії. Вказує, що право пенсіонера на отримання пенсії в розмірі, який пов'язаний зі зміною прожиткового мінімуму відповідного року безпосередньо впливає на виникнення обов'язків суб'єктів владних повноважень провести відповідний перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення пенсіонера на відповідний рік, а в разі невиконання цього обов'язку повідомити пенсіонера про підстави невиконання цього обов'язку. Відсутність доказів сповіщення позивача щодо невиконання конституційних принципів, невиконання рішення суду щодо перерахунку грошового забезпечення у зв'язку із підвищенням прожиткового мінімуму. Також, стверджує, що норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникають у зв'язку виплатою недоплаченої суми пенсії.
Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та суд керується таким:
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду 28.06.2023 та оскаржує відмову Львівського ОТЦК та СП щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для проведення перерахунку його пенсії із 01.02.2021. В сукупності наведені аргументи позивача зводяться до того, що на спірні правовідносини не слід поширювати дію норм, що встановлюють строки звернення до суду. Суд відхиляє такі аргументи позивача з огляду на таке.
Визначальною умовою для обчислення строку звернення до суду слід встановити з якого дня позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 сформував таку правову позицію:
“[…] 21. Відтак, на думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.[…]
24. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
25. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. […]
27. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. […]
32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.
33. Так, під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. […]
35. Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19)”.
Відповідно до доводів позивача, довідка про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 повинна була бути видана у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідно до Постанови №704, з наступними змінами та доповненнями, в січні 2021 року та скерована до ГУ ПФУ для перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2021. Відтак, позивач, не отримавши збільшену пенсію за лютий 2021 року, повинен був достеменно дізнатись про обставини, які трактує як порушення свого права на належний рівень соціального забезпечення. Суд вкотре наголошує, що судовий захист повинен надаватися тому, хто турбується про свої права, а відкриття провадження у справі за позовом, поданим зі значним пропуском строку звернення до суду шкодить забезпеченню юридичної визначеності та створює ризик розбалансування системи соціального захисту України.
Суд вважає, що наведені в заяві від 07.08.2023 представником позивача аргументи зводяться до загальних розмірковувань про необхідність захисту прав позивача безвідносно до дотримання ним вимог процесуального закону. Оскільки з цим позовом позивач звернувся до суду 28.06.2023, він пропустив встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду. Повідомлені позивачем обставини жодним чином не пояснюють та не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Такий підхід до правозастосування у цій категорії спорів відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 (постановленій в ідентичній процесуальній ситуації, за аналогічних фактичних обставин справи), де касаційний суд зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України суд повертає позовну заяву, якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними.
Оскільки суд дійшов висновку, що повідомлені позивачем обставини не доводять поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовну заяву слід повернути.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -
ухвалила:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії (і додані до неї документи) повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
СуддяГрень Наталія Михайлівна