про повернення позовної заяви
04 вересня 2023 рокусправа № 380/15999/23
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., перевірив позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зобов'язання вчинити дії.
Встановив:
12.07.2023 на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами :
- визнати протиправною бездіяльність Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
- зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Ухвалою суду від 14 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали шляхом подання суду заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).
Позивач подав до суду заяву про усунення недоліків. Зазначив, що 9 червня 2022 року постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 520/2098/19 визначено право на захист шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50 % від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15 % від посадового окладу), премії (у розмірі 10 % посадового окладу) (на підставі зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704). Ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Зазначає, що доказів сповіщення відповідачем позивача про невиконання рішення суду - Постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 520/2098/19 від 9 червня 2022 року не існує. Предметом спору по даній справі є право позивача на перерахунок пенсії шляхом складання та подання до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року з обов'язковим зазначенням додаткових видів грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з 01.01.2018 року. Таким чином, зважаючи на відсутність доказів сповіщення позивача щодо невиконання рішення суду, позивач вважає, що ці обставини свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Матеріалами справи стверджується, що позивач звернувся до суду з позовом 12.07.2023, заявивши позовні вимоги щодо оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у невидачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2018.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням викладеного, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку у 2018 році.
Аналогічні висновки щодо застосування строку звернення до суду, у цій категорії справ, викладені у постанові Верховного Суду в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22.
При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 29 червня 2023 року в справі №500/4611/22 та від 04 липня 2023 року в справі № 380/17488/22 не вбачав підстав для відступу від такої правової позиції, відмовивши у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 6 ч. 1ст. 333 КАС України.
Отже, у розглядуваній ситуації 6-ти місячний строк звернення позивача до адміністративного суду розпочався 01.03.2018 з відповідними вимогами щодо визнання протиправними дій відповідача у не виготовленні та не направленні до пенсійного органу та позивачу нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2018 пенсії позивачу.
При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду лише 12.07.2023 з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Доводи щодо непоширення на спірні правовідносини строків звернення до суду з огляду на статтю 51 Закону № 2262-ХІІ також є безпідставними, оскільки дана правова норма регулює порядок перерахунку пенсії, а не звернення за довідками, на підставі яких такий перерахунок здійснюється.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Покликання позивача на судову практику Верховного Суду апеляційний суд вважає безпідставною, тому що в наведених ним рішеннях Верховного Суду не надавалася оцінка строку звернення до суду в правовідносинах, що є спірними у справі, що розглядається.
Позивач, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається також на невиконання відповідачем Постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 520/2098/19 від 9 червня 2022 року.
Суд вказує, що неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Наведені позивачем підстави пропущення строків звернення до адміністративного суду є неповажними та не підтверджені належними доказами, та наголошує на тому, що за умови виявлення належної активності та небайдужості, у позивача існувала об'єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. 2 ст. 123 КАС України).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, -
постановив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
СуддяКоморний Олександр Ігорович