23 серпня 2023 рокусправа № 380/13191/23
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Моляща Т.В.,
за участю:
представник позивача Завада Т.Р.,
представник відповідачів Максименко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України від 09.06.2023 № 12-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення".
Ухвалою від 14.06.2023 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою від 22.06.2023 суд задовольнив заяву представника відповідача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 26.07.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом Державної податкової служби України від 03.05.2022 № 315 «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вирішено відсторонити заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_2 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Вказує, що при здійсненні дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , відповідачем неповно досліджені обставини дисциплінарного проступку та не враховані характер дисциплінарного проступку; тяжкість дисциплінарного проступку; ступінь вини державного службовця; факт ненастання тяжких наслідків; обставини, що пом'якшують відповідальність; наявність заохочень; попередню поведінку державного службовця.
При цьому, Дисциплінарною комісією не забезпечено реалізацію права державного службовця на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, права на надання пояснень з приводу фактів, що трактуються як дисциплінарні порушення.
Вважає, що притягнення до відповідальності за прийняття рішень, що були ухвалені колегіальним органом, в даному випадку суперечить принципу індивідуалізації дисциплінарної відповідальності. При цьому, в Поданні не визначено, яким чином безпосередньо ОСОБА_1 міг впливати чи впливав на прийняття комісією відповідних рішень і яким чином порушення ОСОБА_1 його посадових обов'язків стало наслідком ухвалення тих рішень, які на думку ініціатора подання є підставою для здійснення щодо позивача дисциплінарного провадження. Окрім цього, порушені у поданні питання стосуються роботи комісії контролюючого органу, створеної відповідно до Порядку № 1165. Отже рішення, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є результатом діяльності колегіального органу, а визначення правомірності таких рішень не входить до повноважень Державної податкової служби України та її територіальних органів.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 21.06.2023 (вх. № 43113), у якому зазначає, що в результаті перевірки було встановлено несумлінне та недобросовісне виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 під час організації роботи з суб'єктами господарювання ТОВ «АТР Захід», ТОВ «Вест Будтрейд», ТОВ «Експерт Секюріті», ТОВ «Салютем Компані», ПП «Гудміт», ТОВ «Віоріка+», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , TOB «Тодо інк», ТОВ «Будхаб». За результатами проведеного аналізу встановлено, що причинами й умовами, які призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності територіального органу, є незабезпечення заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 (за час виконання посадових обов'язків заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області) належної роботи Комісії та порушення вимог податкового законодавства, внутрішніх розпорядчих документів ДПС при здійсненні відповідних заходів, що призвело до негативних наслідків.
Також вказує, що інтереси служби нерозривно пов'язані з інтересами держави та народу України (оскільки сплачені платниками податки, доходи та збори спрямовуються, зокрема, і на соціальні виплати), а неналежне виконання своїх обов'язків посадовими особами територіальних органів ДПС (які несуть персональну відповідальність за роботу такого територіального органу, як було зазначено вище) є самим порушенням Присяги державного службовця.
Також вважає, що посилання позивача на порушення процедури здійснення дисциплінарного провадження є такими, що не відповідають дійсності, не мають нормативно-правового підґрунтя.
Представник позивача подав відповідь на відзив від 22.06.2023 (вх. № 46651), у якому зазначає, що у спірному наказі не наведено достатніх мотивувань, чому саме ймовірне порушення позивачем норм законодавства кваліфіковано як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення. Спірний наказ не містить обґрунтованих мотивувань того, яким чином дії, вчинені позивачем є такими, що підривають довіру до позивача як до носія влади та дискредитують систему органів державної виконавчої служби. Також відповідачем не мотивовано неможливість застосування щодо позивача положень ст. 14 Закону України «Про державну службу».
Представник відповідача подала заперечення від 28.08.2023 (вх. № 47999), у якому зазначає, що наказом Державної податкової служби України від 09.06.2023 «Про внесення змін до наказу ДПС від 09.06.2023» внесено до наказу ДПС від 09.06.2023 № 12-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» такі зміни: абзац другий пункту 1 доповнено словами: «, письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.06.2023 (вх. ДПС № 17693/6 від 08.06.2023)». Отже, при прийнятті рішення повністю враховано письмові пояснення позивача від 08.06.2023 (вх. ДПС № 17693/6 від 08.06.2023). Акцентує увагу, що рішення Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ на засіданні 31.05.2023 прийнято одноголосно, а саме 7 членів Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ проголосували за наявність у діях заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області Завади Тараса ознак вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 03.05.2023 № 315 «Про порушення дисциплінарного провадження» відповідно до статей 17, 64-69, 72, 73 Закону України «Про державну службу», підпункту 1.2 п. 1 доручення в.о. Голови ДПС від 03.05.2023 № 79-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 03.05.2023 № 454/99-00-02-03-01-13 порушено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
За наслідками дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України 31.05.2023 склала подання про результати розгляду дисциплінарної справи заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 .
Зі змісту подання дисциплінарна комісія встановила: «За результатами проведеного аналізу встановлено недоліки і порушення у роботі ГУ ДПС у Львівській області при відпрацюванні наявних матеріалів та узагальненої інформації, а також певні розбіжності у роботі Комісії у межах виконання Порядку, та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, у частині здійснення заходів моніторингу та аналізу стану відпрацюванні податкових ризиків.
Зокрема, встановлено неналежну роботу Комісії, яка полягає у відсутності прийняття рішень про відповідність критеріям ризиковості щодо платників податків, які здійснюють ризикові операції, а саме: ТОВ «АТР захід», ТОВ «Вест будтрейд», ТОВ «Експерт Секюріті», ТОВ «Салютем Компані», ПП «Гудміт», що призвело до розповсюдження схемного податкового кредиту.
Крім того, прийнято рішення Комісії про невідповідність критеріям, ризиковості стосовно платника, який здійснює ризикові операції, а саме ТОВ «Віоріка+», за відсутності підстав.
Разом з тим встановлено розгляд повідомлень щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (далі - Повідомлення) за відсутності вичерпного переліку документів, передбачених пунктом 5 Порядку та реєстрацію податкових накладних за рішенням Комісії, а саме: ТОВ «Спецбезпека-Д», ПП «Олімп-ВМ».
Виявлено неналежну організацію роботи Комісії щодо безпідставного включення підприємців до переліку ризикових платників податку без вмотивованого рішення, а саме: ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 .
За результатами проведеного моніторингу та аналізу даних, що містяться в базах даних ДПС встановлено, що Комісією прийнято рішення про неврахування таблиці даних платників податку ТОВ «Тодо інк», ТОВ «Будхаб». Проте Комісією за результатами розгляду документів до Повідомлень зареєстровано податкові накладні.
За результатами проведеного моніторингу та аналізу наявної інформації, викладеної у доповідній записці Департаменту забезпечення відомчого контролю від 03.05.2023 № 454/99-00-02-03-01-13, виявлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу, є незабезпечення заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_6 належної роботи Комісії та порушення вимог податкового законодавства та внутрішніх розпорядчих документів ДПС при здійсненні відповідних заходів.»
У резолютивній частині подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України про результати розгляду дисциплінарної справи заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 від 31.05.2023 міститься висновок щодо наявності у діях позивача дисциплінарного проступку: «За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи (протокол засідання Дисциплінарної комісії ДПС від 31.05.2023 № 25) у діях заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом 1 пункту 2 статті 65 Закону, що полягає у порушенні Присяги державного службовця.
Дисциплінарна комісія ДПС вирішила рекомендувати на підставі статей 65, 66, 69 та 77 Закону застосувати до заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за «незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності ГУ ДПС у Львівській області, ефективного контролю за роботою підлеглих, що призвело до негативних наслідків та порушення Присяги державного службовця».
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 09.06.2023 № 12-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» на підставі наказу ДПС від 03.05.2023 № 315 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 03.05.2023
№ 79-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 03.05.2023 № 454/99-00-02-03-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України проведено дисциплінарне провадження стосовно заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 1 частини 2 ст. 65 Закону № 889-VІII. Підстава: подання Дисциплінарної комісії від 31.05.2023 № 557/99-00-02ДК, акт про ненадання пояснень від 08.06.2023, заява ОСОБА_1 від 02.06.2023 (вх. ДПС № 16763/6 від 02.06.2023), заява ОСОБА_1 від 02.06.2023 (вх. ДПС № 17452/6 від 07.06.2023)
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 09.06.2023 № 14-дс «Про внесення змін до наказу ДПС від 09.06.2023 № 12-дс у зв'язку зі службовою необхідністю внесені зміни до наказу ДПС від 09.06.2023 № 12-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»: абзац другий пункту 1 доповнено словами: «, письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.06.2023 (вх. ДПС № 17693/6 від 08.06.2023)».
Позивач, не погоджуючись з наказом від 09.06.2023 № 12-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях передбачено Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції чинній станом на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 889-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Як передбачено ч. 4 вказаної статті, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Згідно з ч. 5 статті 66 Закону № 889-VIII, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно з статтею 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно з частиною першої статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Приписами статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст. 75 Закону № 889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Абзацом 1 пунктом 31 Порядку № 1039 передбачено, що комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Державний службовець, згідно з абзацом другим, має право:
бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії;
надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються;
заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи;
користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Згідно з абзацом першим п. 32 вказаного Порядку, про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Відповідно до абзацу другого п. 32 вказаного Порядку таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Як видно зі спірного наказу "дисциплінарною комісією встановлено недотримання ОСОБА_7 пунктів 1 , 2, 4 та 6 розділу 3 посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов'язків, а саме: організація роботи та здійснення керівництва діяльністю ГУ ДПС у Львівській області у межах повноважень відповідно до розподілу обов'язків між керівним складом ГУ ДПС у Львівській області та Положення про ГУ ДПС у Львівській області, персональна відповідальність за організацію та результати його діяльності; організацію та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Львівській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС та ГУ ДПС у Львівській області, доручень ДПС, судових рішень; організація їх взаємодії з державними органами і органами місцевого самоврядування відповідно до розподілу обов'язків між керівним складом ГУ ДПС у Львівській області".
Проте, дослідивши зміст подання та матеріали дисциплінарної комісії суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія не встановила не навела жодного факту невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Крім того, недотримання позивачем пунктів 1, 2, 4 та 6 розділу 3 Посадової інструкції в частині виконання основних посадових обов'язків відповідач кваліфікував як порушення Присяги, за що до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Суд звертає увагу, що порушення Присяги та невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень є різними за своєю суттю видами проступків.
Слід зазначити, що законодавець розмежовуючи дисциплінарні проступки виділив їх в окремі види проступків передбачені частиною 2 ст. 65 Закону № 889-VІІІ та передбачив різні види відповідальності за їх вчинення.
Так, відповідно до частини 3 статті 66 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень може бути оголошено догану.
Відповідно до змісту частини 5 ст. 66 Закону № 889-VIII за порушення Присяги державного службовця може бути застосовано винятковий вид дисциплінарного стягнення звільнення з посади державної служби.
Суд зазначає, що з тексту Присяги, наведеної у частині першій статті 36 Закону України № 889-VIII, випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання.
Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця.
За такого правового врегулювання порушення Присяги необхідно розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Водночас порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного авторитету органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, установлені внаслідок ретельного службового розслідування.
При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.
Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Верховний Суд України неодноразово, аналізуючи текст Присяги державних службовців, зазначав, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.
Тобто, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення можуть бути наслідком недодержання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження державної служби.
У свою чергу дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 ч. 2 ст.65 Закону № 889-VІІІ, полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за що і передбачено менш тяжкий вид відповідальності.
Таким чином, звільнення з державної служби у зв'язку з порушення Присяги та у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням своїх обов'язків можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень. Однак вони не є ідентичними, а відрізняються змістовним навантаженням.
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 803/1303/16, від 05.06.2019 у справі № 26/13803/16, від 14.04.2020 у справі № 815/6549/16, від 28.01.2021 у справі № 803/1564/16.
Проте, дослідивши подання та матеріали дисциплінарної комісії суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія також не встановила жодних обставин, які свідчать про порушення Присяги позивачем.
Суд вважає, що саме формулювання як порушення Присяги позивачем без встановлення обставин, визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого не може вважатись судом достатнім обґрунтуванням для застосування до позивача виняткового виду відповідальності - звільнення.
Разом з тим, як видно зі змісту спірного наказу та подання дисциплінарної комісії до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за його роботу як голови у складі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка полягала у неприйнятті рішень про відповідність критеріям ризиковості платників податків, які здійснюють ризикові операції; прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості стосовно платника, який здійснює ризикові операції; розгляд повідомлень стосовно подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими податковими накладними/розрахунками коригування за відсутності вичерпного переліку документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 1165 та реєстрацію податкових накладних за рішенням Комісії; включення підприємців до переліку ризикових платників податку без вмотивованого рішення; прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 04.01.2021 № 2 "Про затвердження складу комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" створено комісію Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та затверджено її персональний склад згідно з додатком.
Відповідно до додатку 2 до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 04.01.2021 № 2 (з відповідними змінами) ОСОБА_1 обіймав посаду голови комісії у періоди з 04.01.2021 до 21.12.2022 та з 24.02.2023 до 03.05.2023.
У своїй діяльності комісія серед іншого керується Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 33 Порядку № 1165 голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Пунктом 34 Порядку № 1165 передбачено повноваження голови комісії, так голова комісії контролюючого органу: організовує роботу комісії та координує роботу її членів; головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду; визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій; організовує підготовку документів щодо діяльності комісії; забезпечує надання аналітичної інформації; ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії; забезпечує формування рішень за встановленою формою та надсилання їх платнику податку; забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.
Згідно з пунктом 40 Порядку № 1165 голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Згідно з абзацом 6 вказаного пункту рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
А у разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні (абзац 7 п. 40 Порядку № 1165).
Отже з наведених положень висновується, що комісія ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є колегіальним органом, рішення якого ухвалюються більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Пунктом 46 Порядку № 1165 передбасено, що у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
З наявних у матеріалах справи витягів з протоколів засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області за періоди з 04.01.2021 до 21.12.2022 та з 24.02.2023 до 03.05.2023 видно, що рішення за наслідками розгляду питань порядку данного на засіданнях Комісії ухвалювались колегіально.
Отже відповідно до змісту встановлених порушень та вказаних норм законодавства позивач вчиняв дії, які ставляться йому у провину, як голові колегіального органу.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивач не може нести персональну відповідальність за рішення, які є результатом діяльності колегіального органу.
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять ряд документів щодо суб'єктів господарювання ТОВ «АТР Захід», ТОВ «Вест Будтрейд», ТОВ «Експерт Секюріті», ТОВ «Салютем Компані», ПП «Гудміт», ТОВ «Віоріка+», ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , TOB «Тодо інк», ТОВ «Будхаб», у тому числі на електоронному носії.
Ці матеріали містяться у дисциплінарній справі № 103 ОСОБА_1 заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області, однак вказані документи не були проаналізовані, описані та враховані під час складання подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України про результати розгляду дисциплінарної справи заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 від 31.05.2023.
Підсумовуючи наведене суд зазначає про те, що кваліфікуючи вказані діяння позивача як порушення Присяги державного службовця, відповідач ані у поданні дисциплінарної комісії від 31.05.2023, ані в наказі Державної податкової служби України від 09.06.2023 не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер допущених позивачем порушень та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби.
Окрім того, аргументів щодо неможливості застосування іншої, ніж передбачено у поданні дисциплінарної комісії від 31.05.2023, санкції відповідач суду не надав.
Також, суд зазначає, що звільнення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їхнє вжиття не дало бажаного результату.
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
У даному випадку наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця відповідачем не доведено.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, є самостійним дисциплінарним проступком, за яке передбачена відповідальність у вигляді догани або попередження такого державного службовця про неповну службову відповідність (в разі повторного вчинення).
Проте, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, відповідачем також не доведено.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 по справі № 420/6190/20, що в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
З урахуванням зазначеного, наказ Державної податкової служби України від 09.06.2023 № 12-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", є протиправним та підлягає скасуванню.
Оскільки, встановлені судом обставини та подані на їх підтвердження докази у сукупності свідчать про протиправність накладення дисциплінарного стягнення на позивача, тому питання дотримання процедури здійснення дисциплінарного провадження (ненадання можливості ознайомитись з матеріалами дисциплінарного проовадження) не впливає встановлені судом обставини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України від 09.06.2023 № 12-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення".
Стягнути з Державної податкової служби України в користь ОСОБА_1 1073,60 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складений 04.09.2023.
Суддя Кедик М.В.