04 вересня 2023 року Київ № 320/14892/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання дій протиправними,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправними (незаконними) дії відповідача - видача Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 222 від 28.04.2005.
Суд ухвалою від 13.06.2023 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ухвали суду від 25.07.2023 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом, а також відмовлено у задоволенні заяви про допит свідків.
Від позивача до суду надійшла повторна заява про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та допиту позивача та ОСОБА_2 як голови КДКА Київської області в якості свідків.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходив із такого.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а також щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута без проведення судового засідання.
Про необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін позивач зазначив, що він бажає дати показання стосовно названих фактів та обставин у позові, а також те, що ця справа має істотне значення для позивача, оскільки йдеться про порушення, на думку позивача, основоположних прав людини, гарантованих Конституцією України та Конвенцією 1950 року.
Зазначено також, що на момент ухвалення судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження, у розпорядженні суду може не бути достатніх письмових доказів, у зв'язку із цим слід врахувати категорію і складність цієї справи; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Решта доводів заяви зводиться до цитувань окремих нормативно-правових актів та тверджень позивача про неповноважний склад КДКА Київської області у зв'язку із закінченням повноважень голови та членів Комісії.
Разом із тим, у цій заяві позивачем не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Ураховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні позивач не навів, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Щодо заяви позивача про допит свідків, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Статтею 93 Кодексу передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків перевірці підлягають два критерії: процесуальний та матеріальний.
Процесуальний критерій полягає у перевірці поданої до суду заяви на виконання стороною вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку, строків та дотримання форми і вимог щодо такого виду заяви.
Матеріальний критерій полягає у встановленні доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 Кодексу).
Беручи до уваги викладене, зважаючи на предмет спору та наявні у матеріалах справи документи, суд доходить висновку про можливість встановлення обставин, які входять до предмету доказування у справі, за допомогою письмових доказів, відтак, і про відсутність підстав для виклику та допиту свідків.
При цьому, суд зазначає, що зі змісту статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок допиту свідків, також слідує, що допит свідків здійснюється головуючим у справі суддею виключно в межах судового засідання.
Зважаючи на те, що розгляд справи № 320/14892/23 здійснюється згідно з ухвалою суду від 13.06.2023 про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), підстав для задоволення заяви в частині допиту позивача та голови КДКА Київської області ОСОБА_2 в якості свідків суд не вбачає.
Крім того, процесуальним законом передбачено можливість з'ясування обставин справи шляхом подання учасниками справи заяв по суті справи.
З огляду на вказане, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про допит свідків.
Окремо суд звертає увагу, що з аналогічних підстав позивачеві було відмовлено у задоволенні заяв про допит свідків та про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, про що постановлено ухвалу від 25.07.2023, що набрала законної сили 25.07.2023.
Керуючись статтями 12, 92, 93, 160, 179, 212, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про допит свідків.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.