05 вересня 2023 року справа №320/5487/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання згідно її заяви від 25.10.2022р. у розмірі 60% суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСАУ в м. Києві від 27.01.2021р. №38 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р.;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60% суддівської винагороди, зазначеної у довідці ТУ ДСАУ в м. Києві від 27.01.2021р. №38 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р.
Ухвалою суду провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправне зменшення її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці через врахування відповідачем при перерахунку грошового утримання позивача 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок проведено з 19.02.2020р. на виконання судового рішення у справі №640/11040/21 на підставі оновленої довідки ТУ ДСАУ в м. Києві про суддівську винагороду позивача. На переконання ОСОБА_1 , відсоткове значення суддівської винагороди, яке враховується при нарахуванні та виплаті їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, має становити не менше 60%, так як стаж роботи позивача на посаді судді, який надав їй право на відставку, складає 25 років 07 місяців.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає, при цьому вказує на відсутність підстав для запитуваного позивачем перерахунку її грошового утримання.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що Постановою Верховної Ради України від 22.09.2016р. за №1600-8 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Києва у відставку.
У поданні до ВР України від 19.09.2016р. №2537/0/15-16 Вищою радою юстиції визначено стажу роботи на посаді судді, який надав позивачу, як право на відставку, так і право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, на рівні 25 років 07 місяців (водночас, дана осбатвина встановлена судами 1-ої та 2-ої інстанції при розгляді справи №754/3707/17).
З 04.10.2016р. позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням постанови Деснянського районного суду м. Києва від 07.04.2017р. у справі за №754/3707/17 у розмірі 90% суддівської винагороди.
25.03.2021р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок їй довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві від 27.01.2021р. №38.
ГУ ПФУ в м. Києві листом від 30.03.2021р. №2600-0307-8/54071 відмовило позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 25.03.2021р.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Рішенням ОАСК від 16.08.2021р. (справа №640/11040/21) зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСАУ в м. Києві від 27.01.2021р. №38 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р.
На виконання рішення суду Головним управлінням здійснено перерахунок утримання позивача на підставі вказаної довідки, виходячи з розрахунку 50% суддівської винагороди.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 30.11.2022р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про перерахунок її грошового утримання з врахуванням 60% суддівської винагороди, визначеної оновленою довідкою ТУ ДСАУ, з указанням на відсутність законних підстав для проведення відповідного перерахунку.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з положеннями частини 1 статті 142 закон України "Про судоустрій і статус суддів", судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Відповідно до частини 2 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини 3 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно з частиною 4, 5 статті 142 закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Зокрема, пунктом 25 розділу XII Закону №1402-VIII було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№ 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 у справі за Конституційним Поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, вказаний пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII визнаний неконституційним.
Відповідно до статті 91 закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, починаючи з 19.02.2020р. в законодавстві України відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону №1402-VIII.
Враховуючи наведене, на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII.
Розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням двох різних законів, а саме: щодо відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді по Закону № 2453-VI, а розмір суддівської винагороди - по Закону №1402-VIII, оскільки такий перерахунок ставить суддів, які вийшли або вийдуть у відставку по Закону №1402-VIII у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, так як Закон № 2453-VI передбачав, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді за 20 років, а Закон №1402-VIII - 50 відсотків за 20 років суддівського стажу.
В свою чергу, частина третя статті 142 Закону № 1402-VIII не визнавалась Конституційним судом України неконституційною.
Зокрема, згідно висновку Конституційного Суду України, викладеного у пункті 16 Рішення від 18.02.2020 №2-р/2020, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Як слідує із матеріалів справи, здійснюючи перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020р., відповідач обрахував його розмір на рівні 50% розміру суддівської винагороди відповідного працюючого судді.
При цьому, стаж роботи позивача на посаді судді, який надає їй право на відставку та отримання грошового утримання судді у відставці, складає 25 років 7 місяців.
Суд враховує, що обставини, які стосуються наявного у позивача стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання, не потребує доказування в межах розгляду даної справи, адже є таким, що встановлений постановою Деснянського районного суду м. Києва від 07.04.2017р. в ході розгляду справи №754/3707/17, яка набрала законної сили.
Із наведеного слідує, що з урахуванням приписів ч. 3 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розмір довічного грошового утримання позивача відповідає 60% (5 років роботи на посаді судді понад 20 років * 2%) розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці від 27.01.2021р. №38.
Таким чином, дії відповідача щодо зменшення стажу роботи на посаді судді та відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відмови у здійсненні перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% від суддівської винагороди є протиправними.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці у розмірі 60% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки ТУ ДСАУ в м. Києві 27.01.2021р. №38, починаючи з 19.02.2020р., виходячи зі стажу роботи на посаді судді 25 років 7 місяців, з врахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві від 27.01.2021р. №38, починаючи з 19.02.2020р., виходячи зі стажу роботи на посаді судді 25 років 7 місяців, з врахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.