ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
"05" вересня 2023 р. справа № 300/5415/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії за віком з 26.09.2019 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019, та зобов'язання здійснити з 26.09.2019 перерахунок пенсії за віком із врахуванням довідок за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019, і провести виплату з урахуванням виплачених сум, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 14.08.2023 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного забезпечення) про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії за віком з 26.09.2019 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019, та зобов'язання здійснити з 26.09.2019 перерахунок пенсії за віком із врахуванням довідок за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019, і провести виплату з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 залишено без руху вказану позовну заяву і надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення цієї ухвали.
Усунення недоліків визначено шляхом подання:
- копію заяви від 26.09.2019 про переведення її на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" (із усіма додатками), подану до відповідача;
- підтвердження долучення до заяви від 26.09.2019 довідок за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019;
- копію усіх сторінок всіх наявних паспортів громадянина України для виїзду закордон;
- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску, в тому числі із обґрунтуванням про необхідність відновлення порушеного права з 26.09.2019 по (день, який передує дню подання адміністративного позову) та окремо за період з 26.09.2019 по 27.02.2022 (по день виїзду закордон).
31.08.2023 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 від 23.08.2023 про усунення недоліків та заява про поновлення строку звернення до суду від 23.08.2023.
За обґрунтуваннями ОСОБА_1 при застосуванні строків звернення до суду слід виходити з того, що на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №300/2045/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 26.09.2019.
Вказує, що саме 25.07.2023 отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.11.2022 в якому зазначено, що рішенням Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі 300/2045/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з дня звернення із заявою від 26.09.2019, однак судовим рішенням від 20.12.2019 не зобов'язано врахувати довідки про складові заробітної плати від 25.09.2019 за №16.3-11/7, №16.3-11/8 та за №16.3-11/9. З цього листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.11.2022 вбачається, що пенсійну справу переведено до норми з 26.09.2019, а розмір пенсії склав - 1 564,00 гривень. Внаслідок перерахунку виникла переплата пенсії за період з 26.09.2019 по 31.10.2022 в розмірі - 433 279,79 гривень.
Щодо періоду з 26.09.2019 по 27.02.2022, то в цей період Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нараховувало пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок від 25.09.2019 за №16.3-11/7, №16.3-11/8 та за №16.3 -11/9.
Тільки 25.07.2023 - після отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.11.2022 позивачу стало відомо, що довідки про складові заробітної плати від 25.09.2019 за №16.3-11/7, №16.3-11/8 та за №16.3 -11/9 вже не враховують, а пенсійну справу переведено до норми саме з 26.09.2019, розмір пенсії склав - 1 564,00 гривень. Внаслідок такого перерахунку в позивача виникла заборгованість за період з 26.09.2019 по 31.10.2022 в розмірі - 433 279,79 гривень.
Оскільки з 27.02.2022 по 23.07.2023 постійно проживала за кордоном, де доглядала за хворою онукою, то не могла вчасно отримати коментованого листа, який весь цей час знаходився у поштовій скриньці. Лише повернувшись додому позивач виявила цей лист, з якого стало відомо про самостійний (без її звернення) перерахунок відповідачем пенсії в сторону зменшення.
А тому вона вирішила оскаржити дії органу пенсійного забезпечення щодо зробленого перерахунку пенсії до суду.
На підтвердження відсутності в Україні додала до заяви про усунення недоліків копії зі всіх сторінок закордонного паспорта НОМЕР_1 , з якого слідує, що позивач 27.02.2022 виїхала з України (сторінка 6), а 23.07.2023 повернулась до України (сторінка 6).
Позивач як в адміністративному позові так і в заяві від 23.08.2023 категорично стверджує і доводить суд до відома про свою необізнаність щодо порушеного права так як з 27.02.2022 по 23.07.2023 була відсутня в межах території держави України.
Розглядаючи подану ОСОБА_1 заяву від 23.08.2023, яким позивач обґрунтовує дотримання строків звернення до суду, суддя, діючи як суд, виходить із наступних підстав та мотивів.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2 статті 121 Кодексу КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, питання про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Як зазначено по тексту ухвали вище, судом з дня подання позову до суду (14.08.2023) 18.08.2023 залишено позовну заяву без руху із зазначенням недоліків позовної заяви.
Дослідивши доводи позивача, викладені в заяві від 23.08.2023, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, що свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду в частині вимог про "здійснення перерахунку пенсії з 26.09.2019 по 14.02.2023", неповажними, зважаючи на таке.
В першу чергу, слід вказати на некоректність посилання позивача на те, що вона не перебувала з 27.02.2022 по 23.07.2023 увесь цей період часу в Україні, оскільки згідно з копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 ОСОБА_1 28.07.2022 в'їхала на територію України, перетнувши автомобільний прикордонний пункт пропуску Вишнє-Нємецьке (сторінка 32), свідченням чого є відтиск штампу відповідного прикордонного органу Словацької Республіки - "SK" "Vysne Nemecke" "А 003".
20.08.2022 позивач з території України повернулась на територію Польщі (сторінка 6), виїхавши через автомобільний прикордонний пункт пропуску Грушів-Будомєж, про вказує відтиск штампу відповідного прикордонного органу Республіки Польща - "PL" "Budomierz" "D 323".
Відтак, ОСОБА_1 з 28.07.2022 по 20.08.2022 перебувала на території України, втім таку інформацію свідомо не розкрила перед судом як при зверненні до суду в адміністративному позові, так і в заяві від 23.08.2023.
Позивач не пояснила, які саме причини і перешкоди у вказаний період часу перешкоджали бути обізнаною чи отримати інформацію про розмір своєї пенсії, складові її обчислення, в тому числі скористатися правом на звернення до суду .
Окрім того, в паспорті НОМЕР_1 наявні штампи, що підтверджують в'їзд позивачки 23.07.2023 на територію України та її виїзд 16.08.2023 з території України через автомобільні прикордонні пункти пропуску.
Суд у позивача витребував копії всіх сторінок усіх наявних паспортів громадянина України для виїзду за кордон з метою підтвердження доводів останньої про неможливість з об'єктивних причин реалізувати право захисту в судовому порядку.
Позивач надала в суд всі копії лише одного паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 . При цьому, зміст описаних заяв позивача не містить інформації про те хто саме склав і підписав від імені ОСОБА_1 заяву про усунення недоліків адміністративного позову і заяву про поновлення строків звернення до суду від 23.08.2023, в той час як остання фактично не перебувала на території держави.
В цьому випадку, суд наголошує, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина 2 статті 44 КАС України).
Частиною 6 статті 44 КАС України передбачено за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Так, частинами 1 і 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі (надалі по тексту також - Рішення Суду) "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.
У пункті 47 Рішення Суду зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Як з'ясовано із матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 доводить до відома суду про ймовірне порушення її права на належний розмір пенсії з 26.09.2019 по 14.08.2023 (день звернення до суду).
Так, оцінюючи питання дотримання строків звернення до суду в ухвалі суду від 18.08.2023 визначено наступні обставини і сформовані наступні мотиви : "... разом із адміністративним позовом ОСОБА_1 подала заяву про поновлення процесуального строку від 11.08.2023, в якій вказала, що 25.07.2023 отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.11.2022, з якого дізналася про обставину не врахування при перерахунку її пенсії довідок за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019, так як рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №300/2045/19 не було зобов'язано пенсійних фонд їх врахувати. Оскільки вона з 27.02.2022 по 23.07.2023 перебувала і проживала за кордоном, то не могла вчасно отримати вказаного листа, тому просить поновити строк звернення до суду.
У заяві про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 просить відновити порушене право з 26.09.2019, та перерахунок пенсії за віком із врахуванням довідок за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019. Таке право набуте позивачкою на підстав рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №300/2045/19. Позивач визнає і стверджує, що рішення суду набрало законної сили 31.03.2020.
В той же час, позивач не заперечує про обставину своєчасного виконання рішення суду у справі №300/2045/19, в тому числі про обізнаність щодо такого перерахунку з 31.03.2020, втім стверджує, що 27.02.2022 покинула територію України, та з 27.02.2022 по 23.07.2023 перебувала закордоном. Про порушення прав дізналася лише із листа відповідача від 18.11.2022, який отримала при прибутті в Україну 25.07.2023.
Позивач не заперечує, що з 31.03.2020 мало місце переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" і виплати такої пенсії з 26.09.2019.
Необізнаність щодо розміру пенсії та її складової з 31.03.2020 (в тому числі за період з 26.09.2019), при щомісячному отриманні такої пенсії за період з 31.03.2020 по 27.02.2022 жодним чином не спростовано позивачем.
Зважаючи на зміст адміністративного позову та заяви про поновлення строку звернення до суду, суд не може вважати обґрунтованими доводи ОСОБА_1 .
Зокрема, у представленій копії закордонного паспорта відсутні усі його сторінки, а особливо сторінки, на яких містяться відмітки про перетин державного кордону, проставлені саме митним/прикордонним органом держави Україна.
По друге, позивач не надає копію звернення, на яке відповідач 18.11.2022 підготував відповідь, із якого суд зрозумів би хто складав і підписував таке звернення, хто і як його подав відповідачу, та які відомості про спірні обставини містить таке звернення, в тому числі в частині обізнаності про зміст спірних правовідносин.
По третє, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі №300/2045/19 набрало законної сили 31.03.2020, а позивач, як стверджує остання, виїхала з України 27.02.2022, при цьому ОСОБА_1 не пояснює, що саме їй завадило своєчасно дізнатися про порушене право, та реалізувати право звернення до суду з вимогою про відновлення порушеного права з 26.09.2019.
Вивчивши зміст заяви про поновлення строку звернення до суду, суд стверджує, що окрім подання всіх копій сторінок паспорта НОМЕР_1 ОСОБА_1 у заяві від 23.08.2023 не обґрунтувала причини пропуску нею строків звернення до суду за тими мотивами, які визначені в ухвалі суду від 18.08.2023, належні докази про поважність причин такого пропуску не долучила.
Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом та зважаючи на обставини, визначені у адміністративному позові, суддя виходить із правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19).
При вирішення справи Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спеціальне законодавство у сфері соціального захисту містить три наступні норми, які визначають право на отримання пенсійних виплат за минулий період.
Так, за змістом статті 87 Закону №1788-ХІІ (Закон України "Про пенсійне забезпечення") нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 Закону №1058-ІV (Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ (Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, в силу вимог статті 55 Закону № 2262-ХІІ, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вийшла із того, що норми статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Велика Палата Верховного Суду поважала, що, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Відтак, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.
Разом з тим, питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, що передує вирішенню спору по суті (стаття 122 КАС), слід розмежовувати з питанням щодо застосування строку (періоду), за який проводиться перерахунок пенсії, у разі встановлення судом вини пенсійного органу.
Так, в контексті вказаного суд у досліджуваному випадку покликається на останні правові висновки, визначені Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо соціальних справ Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (адміністративне провадження №К9901/15971/20), ухваленої пізніше в часі від постанов у справах №520/11178/2020 і №635/7878/16-а, які просить застосувати позивач, а саме.
"32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
33. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
35. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
36. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
37. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
39. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом “Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt”, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
40. Щодо посилання позивача в позовній заяві на положення статті 87 Закону №1788-ХІІ та статті 46 Закону №1058-IV, то таке є безпідставним, оскільки за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
41. До того ж, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону № 1788-ХІ та статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
42. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
43. З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
44. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.
45. До того ж Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
46. Аналіз практики Європейського суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: ) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
47. За таких обставин Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
48. Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
49. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.".
ОСОБА_1 , не надала належного пояснення суду щодо причин пропуску нею строків звернення до суду в межах шестимісячного строку, які передують дню звернення до суду, в розумінні дотримання строків звернення, визначених в пунктах 43, 44 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (адміністративне провадження №К9901/15971/20), будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку не подала.
З'ясовуючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суд встановлює обставини, які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких, зокрема, слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку, та наявність (відсутність) обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду та "добросовісність" заявника. Під останнім слід розуміти обставини, які свідчать про умисне чи недбале ставлення особою, яка звертається в суд (планує звернутися), до правил обчислення і застосування відповідних строків такого звернення.
Враховуючи вказане, розгляд суддею позовної заяви ОСОБА_1 в частині вимог про поновлення порушеного права з 14.02.2023 (в межах шестимісячного строку від дня звернення в суд 14.08.2023), повинно відповідати принципу юридичної визначеності.
Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.
У зв'язку із відсутністю належного обґрунтування поважності пропуску шестимісячного строку звернення до суду, позовна заява вважається поданою без дотримання відповідного строку звернення до суду в частині вимог за період з 26.09.2019 по 14.02.2023.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Оскільки позивачем подано заяву із неналежно/недостатньо обґрунтованими підставами для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, то наявні усі правові підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо періоду з 25.09.2019 по 14.02.2023.
Водночас суд звертає увагу позивача на те, що в силу вимог частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись частиною 2 статті 123, пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині вимог про поновлення і захист порушеного права на пенсійне забезпечення за період з 26.09.2019 по 14.02.2023.
3. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо перерахунку пенсії за віком з 26.09.2019 без урахування заробітної плати, зазначеної у довідках за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019, та зобов'язання здійснити з 26.09.2019 перерахунок пенсії за віком із врахуванням довідок за №16.3-11/7, №16.3-11/8, №16.3-11/9 від 25.09.2019, і провести виплату з урахуванням виплачених сум, в частині період з 26.09.2019 по 14.02.2023, - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що за змістом частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Чуприна О.В.