01 вересня 2023 року Справа № 280/3640/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (далі - відповідач, TOB «МІК»), в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 364604,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення» від 31.01.2007 №70 за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій та пені. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 06 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачем недоліки позовної заяви усунуті у встановлений судом строк, сплачений судовий збір у розмірі 5469,06 грн.
Ухвалою суду від 26 червня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.07.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає позов у повному обсязі, заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, полягають у наступному. Спірним періодом, за який позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції, є 2022 рік. Згідно фактичних обставин, відповідач протягом 2022 року вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення щодо дотримання нормативу з працевлаштування інвалідів, встановленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Підприємство відповідача протягом 2022 року подавало до Державної служби занятості України вищевказаний звіт за формою №3-ПН. Звіт завжди містив дані про вакансії на підприємстві відповідача на посаду «швачка», характеристикою якої було зазначено в якості бажаної до працевлаштування категорії громадян саме осіб з інвалідністю. Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
15.08.2023 відповідачем подані до суду додаткові пояснення. Відповідач повідомляє про надання протягом 2022 року інформації щодо наявних на підприємстві вакансій для працевлаштування інвалідів у кожному місяці шляхом подання звітів за формою 3-ПН до Державної служби занятості України. Відповідачем повідомлено, що на сторінці 2 Звітності від 10.12.2021 зазначено основні дані про вакансії, зокрема графа А Розділу І посада №1 “Швачка” в кількості 8 вакансій та посада графи А, №2 “Кравець” в кількості 1 вакансія. Відповідно до п.1, 2 розділу ІІ, ІІІ “Коментарі до даних про вакансії” на сторінці 3 та 5 Звітності зазначені вакансії відкриті для осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані, а саме інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - позначені знаком “Х” та для зручності читання виділені кольором відповідні категорії громадян. На сторінці 2 Звітності від 10.01.2022 описано потребу у вакансіях, з яких посада №1 графи А Розділу І Звіту “Швачка” в кількості 10 вакансій та посада №2 графи А “Кравець” в кількості 1 вакансія наявні для осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню та можуть бути працевлаштовані, а саме інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. На сторінці 2 Звітності від 10.02.2022 описано потребу у вакансіях, з яких посада №1 графи А Розділу І “Швачка” в кількості 8 вакансій та посада №2 графи А Розділу І “Кравець” в кількості 2 вакансії також створені для інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. На сторінці 2 Звітності від 08.04.2022 є вакансії з графи А Розділу І за посадою №1 “Швачка” в кількості 8, які створені для відповідної категорії громадян, що також позначені знаком “Х” та виділені кольором в п.2 Розділу ІІ на сторінці 3 Звітності. На сторінці 2 Звітності від 10.06.2022 в Розділі І також наявна інформація про створені вакансії в графі А посади №1 “Швачка” в кількості 10, в вказані у п.1, 2 Розділу ІІ на сторінці 3 Звітності вакансії створені для категорії громадян-інвалідів відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до п.1.14 Додатку 2 до Інформації про попит на робочу силу від 08.07.2022 посада №1 графи А “Швачка” в кількості 10 вакансій створена з умовою можливого працевлаштування осіб, які мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштування, а саме особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, що помічено знаком “Х” та виділено кольором на сторінках 1 та 3 зазначеного Додатку. В Звітності від 09.08.2022, в графі А наявна інформація про попит на 20 вакансій посади №1 “Швачка”, 10 одиниць з яких створені для осіб з інвалідністю. У звітності від 08.09.2022 є 10 вакансій посади №1 графи А “Швачка” для відповідних категорій осіб, інформація про що знаходиться в в.1.14 Додатку 2 до цього Звіту. В інформації про попит на робочу силу Звіту від 07.10.2022 наявні створені вакансії в кількості 10 одиниць на посаду №1 графи А “Швачка” для осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, що відображено в п.1.14 Додатку 2 Звіту. Згідно з інформацією п.1.14 Додатку 2 Звітності від 09.11.2022 виявляється потреба у 10 вакансіях посади №1 графи А “Швачка”, передбачених для працевлаштування осіб з інвалідністю. Звітністю від 08.12.2022 також визначено наявність попиту на посаду №1 графи А “Швачка” в кількості 20 одиниць, з яких передбачено 10 вакансій для можливого працевлаштування осіб за категорією “інваліди”, інформація про що знаходиться в п.1.14 Додатку 2 до даного Звіту.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 690 осіб, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідача повинна складати 28 осіб.
Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 21 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.
Листом від 29.06.2023 №1870/03/04-14 Запорізького міського центру зайнятості повідомлено, що за 2022 рік TOB «МІК» надавало до Запорізького міського центру зайнятості звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме:
- 10.12.2021 на 9 вакансій за посадами: 8 - швачка; 1 - кравець;
- 11.01.2022 на 11 вакансій за посадами: 10 - швачка; 1 - кравець;
- 10.02.2022 на 10 вакансій за посадами: 8 - швачка; 2 - кравець;
- 18.04.2022 на 8 вакансій за посадою швачка;
- 13.06.2022 на 10 вакансій за посадою швачка;
- 11.07.2022 на 10 вакансій за посадою швачка;
- 03.08.2022 на 10 вакансій за посадою швачка;
- 08.09.2022 на 10 вакансій за посадою швачка;
- 07.10.2022 на 10 вакансій за посадою швачка;
- 08.11.2022 на 10 вакансій за посадою швачка;
- 08.12.2022 на 10 вакансій за посадою швачка;
Запорізьким міським центром зайнятості видані направлення на працевлаштування до TOB «МІК» 8 особам, які мають інвалідність. Від запропонованих вакансій 7 осіб відмовились. Необґрунтованих відмов у працевлаштуванні осіб з інвалідністю з боку TOB «МІК» до Запорізького міського центру зайнятості не надходило. Спільних заходів Запорізький міський центр зайнятості протягом 2022 року з TOB «МІК» не проводив у напрямку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Позивач за невиконання у 2022 році нормативу щодо працевлаштування на роботу 28 осіб з інвалідністю, розрахував адміністративно-господарські санкції у розмірі 352751,87 грн., з урахуванням пені за затримку їх сплати 11852,40 грн., у загальному розмірі 364604,27 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем у встановлений строк пені та адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Статтею 18 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною другою статті 19 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно частини четвертої, п'ятої статті 19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об'єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Частиною першою статті 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Таким чином, з огляду на викладені норми, закон пов'язує необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій з обставиною невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тому враховуючи, що середньооблікова кількість працівників відповідача складає 690 осіб, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, повинна складати 28 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 21 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом, позивач вважає, що останній зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце 7 (28-21) особами з інвалідністю.
За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.
Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підприємствам, установам, організаціям, у тому числі фізичним особам, які використовують найману працю, за працевлаштування осіб з інвалідністю за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть надаватися компенсації, визначені Законом України "Про зайнятість населення".
У той же час, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (тут і надалі Порядок, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред'являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" (далі - Наказ №316) затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
Відповідно до п. 5 розділу І наказу №316, форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Отже, якщо роботодавець подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у вказаний строк, то вважається, що він виконав обов'язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі. Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив один із залежних від нього, передбачений законодавством, захід для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто дію для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №806/1368/17.
Крім того суд зазначає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 статті 18 Закону № 875-XII.
Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 22 червня 2022 року по справі №826/11977/18.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані:
- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування інвалідів інформацію у порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316;
- звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;
- у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Проте, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875-XII.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі № 819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 03 грудня 2020 року у справі № 812/1189/18, від 11 серпня 2021 року у справі № 260/557/19.
Суд звертає увагу, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17.
У постанові від 11 серпня 2021 року у справі № 260/557/19 Верховний суд сформулював правовий висновок, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до чинного законодавства у 2022 році до територіального органу Державної служби зайнятості подавалася звітність форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням вакансій для осіб з інвалідністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями такої звітності.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що оскільки відповідачем у 2022 році виконано установлений наведеними нормами обов'язок щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування територіального органу Державної служби зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю підстави для застосування до господарства позивачем адміністративно-господарських санкцій відсутні.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, - відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр.Соборний, буд. 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 20508338),
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (вул. Північне шосе, буд. 69-А, м.Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 30105738).
Повне судове рішення складено 01.09.2023.
Суддя Б.В. Богатинський