Справа № 545/3236/23
Провадження № 1-в/545/571/23
05 вересня 2023 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава подання державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» щодо приведення вироку до вимог діючого законодавства у відповідності ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України щодо засудженого ОСОБА_4 ,
На адресу Полтавського районного суду Полтавської області надійшло подання адміністрації державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» вироку до вимог діючого законодавства у відповідності ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України щодо засудженого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що відповідно до вироку Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2020 засудженому ОСОБА_4 за злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк покарання попереднього ув'язнення у період з 19.02.2018 по 26.02.2018 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки. Згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2022 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_4 призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання, невідбутої частини за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2020, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк покарання його попереднє ув'язнення у період з 19.02.2018 по 26.02.2018, з 16.11.2019 по 18.11.2019, з 07.05.2021 по 04.06.2021, з 23.10.2021 по 09.02.2022 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Після набрання чинності Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, тобто з 01.07.2020 року, санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Представник адміністрації виправної колонії, засуджений у судове засідання не з'явились, в наданих суду заявах просили розглянути подання за їх відсутності, подання підтримали.
Прокурор проти задоволення подання не заперечував.
Дослідивши матеріли подання та особової справи, суд доходить до такого.
Судом встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2020 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання, яке відбуте, його попереднє ув'язнення у даному кримінальному провадженні у період з 19 лютого 2018 року по 26 лютого 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Відповідно до ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2022 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2020 остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк покарання його попереднє ув'язнення у період з 19.02.2018 по 26.02.2018, з 16.11.2019 по 18.11.2019, з 07.05.2021 по 04.06.2021, з 23.10.2021 по 09.02.2022 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу;
01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII.
До набрання чинності Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачала покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Після набрання чинності Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, тобто з 01.07.2020 року, санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
До набрання чинності Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачала покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Після набрання чинності Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 року, тобто з 01.07.2020 року, санкція 1 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно ч. 3 ст. 74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 було засуджено вироком Оболонського районного суду м. Києва до 01.07.2020 року та призначено покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, призначена вироком суду міра покарання перевищує санкцію ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, викладену в новій редакції, суд доходить висновку про необхідність подання ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» задовольнити, визначивши ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII. При визначені терміну покарання нового виду суд виходиться з того, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, призначення покарання більшого ніж 4 роки обмеження волі погіршить становище особи, що порушуватиме принцип дії кримінального закону у часі, закріплені у ст.4 та ст. 5 КК України, з огляду на що, приводячи вирок у відповідність, слід вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 4 років обмеження волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Крім того, судом встановлено, що вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2020 та вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09.02.2022 ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк покарання його попереднє ув'язнення у період з 19.02.2018 по 26.02.2018 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі
Разом з тим, згідно зі ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднім ув'язненням є запобіжний захід, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
При цьому в розумінні ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Таким чином, буквальний зміст абзацу 1 ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції від 26 листопада 2015 року) указує на те, що вказана норма визначає правила зарахування у строк покарання строку саме попереднього ув'язнення, а не будь-якого періоду перебування особи в установах попереднього ув'язнення.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року (справа № 663/537/17 провадження №13-31кс18) щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання):
- якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII);
- якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України);
- таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі;
- якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається;
- якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
З огляду на вищевикладене зарахуванню ОСОБА_4 підлягає строк попереднього ув'язнення у період з 19 лютого 2018 року по 26 лютого 2018 року, з розрахунку, що 1 дню попереднього ув'язнення відповідає 2 дні позбавлення волі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 537, 539 КПК України, суд,
Подання державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» щодо можливого звільнення і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України щодо засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 4 років обмеження волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою.
Зарахувати ОСОБА_4 , засудженому вироком Оболонського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року та вироком Оболонського районного суду м. Києва від 09 лютого 2022 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення у період з 19 лютого 2018 року по 26 лютого 2018 року, з розрахунку, що 1 дню попереднього ув'язнення відповідає 2 дні позбавлення волі.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1