Дата документу 01.09.2023Справа № 554/7915/23
Провадження № 1-кс/554/11017/2023
01 вересня 2023 року слідчий суддя Октябрського районного суд м. Полтави ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання заступника начальника СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023170420002357 від 28 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. ч. 1 і 2 ст. 435-1 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідність в чому аргументована наступним.
СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170420002357 від 28 серпня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. ч. 1 і 2 ст. 435-1 КК України.
Органами досудового розслідування встановлено, що 19 серпня 2023 року, в обідній час доби, перебуваючи в центральній частині міста на пішохідній доріжці біля буд. № 17 по вул. Соборності в м. Полтава, ОСОБА_7 помітив працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання своїх службових обов'язків, які були одягнені у формений військовий одяг Збройних сил України, та почав знімати останніх на відеокамеру мобільного телефону. В ході розмови з старшим солдатом об'єднаного міського територіального центру комплектації та соціальної підтримки ОСОБА_8 , будучи агресивно налаштованим до військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, ОСОБА_7 не відреагував на зауваження військовослужбовця про те, що здійснювати відеофіксацію військовослужбовців у воєнний стан заборонено, продовжував вести себе агресивно, став плювати у військовослужбовця та кричати, що у розв'язанні війни винна влада України.
В подальшому, 25 серпня 2023 року, в період часу з 09 години по 10 год 30 хв та 26 серпня 2023, в ранковий час доби, він же, перебуваючи у центральній частині міста Полтава по вул. Соборності, при спілкуванні з працівниками ОМТЦК ТСП, які були одягнені у формений військовий одяг Збройних сил України та виконували свої посадові обов'язки із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, діючи умисно, почав словесно ображати їх честь та гідність, як військовослужбовців, словами наступного змісту: «Ти нечість наша, *бать! Ти стоішь нікто тут!», «Та как с тобой, чепухой, розмовлять? Ти чо ходіш, кошмаріш народ? Ти на кого рабатаєш ?», «Ви тут нікто. В Украінє ви даже начальству вашому і уже как мусор. Просто самий послєдній мусор», «*бало завали своє. Хочешь нах*й поговоріть, давай поговорім».
25 і 26 серпня 2023 року в соціальній мережі «Instagram», за інтернет-адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 з мережевою назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за якою стежать близько 10 тисяч підписників (станом на 29 серпня 2023 року), ОСОБА_7 поширив шістдесят сім публікацій, серед яких містяться образливі висловлювання на адресу працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виконували свої службові обов'язки.
Зазначені публікації ОСОБА_7 із образами військовослужбовців набули поширення серед широкого кола суспільства. Загальнодоступна група «news.plt_ua» в соціальній мережі «Instagram» є публічною, що дозволяє ознайомлюватися із поширеними ним матеріалами необмеженій кількості осіб з числа користувачів вказаної соціальної мережі.
Так, ОСОБА_7 , в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в Україні та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій в усіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, за допомогою електронних інформаційних систем, що перебували у його розпорядженні, які під'єднані до глобальної мережі Інтернет, умисно здійснив діяння, пов'язані з поширенням матеріалів, які містять образу честі та гідності військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф. При цьому встановлено, що він, переслідуючи явно злочинний намір, здійснював вищевказані протиправні діяння в контексті триваючої збройної агресії рф проти України, яка розгорнута на всій її території.
29 серпня 2023 року, оперуповнажені відділу УКР ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до завдань та повноважень, визначених ст. ст. 2, 23 і 31 Закону України «Про Національну поліцію» та Розстановки поліцейських на патрулювання територією обслуговування Полтавського РУП на 29 серпня 2023 року з 19 години 29 серпня 2023 року по 01 годину 30 серпня 2023 року, з метою забезпечення публічної безпеки та порядку здійснювали патрулювання вулиць м. Полтава у вечірній час доби.
В той же день, близько 22 год 15 хв, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля будинку № 34 по вул. Соборності в м. Полтава, вищевказані працівники відділу УКР ГУНП в Полтавській області помітили групу осіб, які пересуваючись по вул. Соборності в м. Полтава вели себе розгнуздано, гучно лаялись та кричали.
Відповідно до повноважень, передбачених ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , представились їм співробітниками поліції, пред'явили в розгорнутому стані свої службові посвідчення, після чого попросили останніх надати підтверджуючі їх особу документи, а також повідомити про причини такої поведінки та наявність у них заборонених для обігу речей.
У відповідь ОСОБА_7 став вести себе зухвало, провокувати із співробітниками поліції конфлікт, ображати їх та висловлюватись в їх бік нецензурними словами, одночасно ігноруючи прохання працівників поліції припинити таку поведінку.
Не реагуючи на законні зауваження та вимоги, він же, діючи умисно, схопив за верхній одяг ОСОБА_9 та наніс йому удар кистю руки стиснутою в кулак в область грудної клітини, від якого останній впав на підлогу, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини справа, саден правого ліктьового суглобу.
В ході досудового розслідування кримінального провадження 31 серпня 2023 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, ч. 1 ст. 435-1 КК України, як образа честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, та ч. 2 ст. 435-1 КК України, як виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності, військовослужбовцю який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з метою запобігання спробам останнього переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, що мають істотне значення для кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити з мотивів, наведених у ньому.
При цьому вказали, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є обґрунтованою і підтверджується сукупністю зібраних стороною обвинувачення доказів, які надали суду, зокрема показаннямипотерпілих ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , показаннями підозрюваного ОСОБА_7 , наданими під час їх допиту, а також протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , протоколом огляду веб-сторінок від 29 серпня 2023 року, протоколом огляду сторінки в соціальній мережі «Інстаграм» від 29 серпня 2023 року, протокол огляду відеозаписів з мережі Інтернет від 29 серпня 2023 року, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 та свідкам ОСОБА_21 , ОСОБА_22 і ОСОБА_23 .
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої йому підозри, так як така його поведінка була викликана виключно систематичним і зневажливим ставленням до нього осіб у військовій формі, які будучи не в супроводі працівників поліції, не представляючись, збирали особисту інформацію на людей, що, на його думку, є незаконним, і при спілкуванні з ним, коли він підходив і просив, щоб вони представилися, поводили себе агресивно, ображали та із зневагою ставилися до нього, в зв'язку з чим він допускав таку поведінку та нецензурно висловлювався в їх сторону. Зазначив, що в кожному випадку він вмикав свій мобільний телефон та знімав їх на відео, яке в подальшому розповсюджував в Інтернет-мережі, лише задля того, аби припинити названі протиправні дії осіб у формі. Однак, набули резонансного розголосу лише фрагменти його відеозаписів, фактично вирвані з контексту, з яких слідує лише його агресивна поведінка на нецензурні висловлювання в сторону цих осіб, хоча на його Інтернет-сторінці в соціальній мережі наявні відеозаписи в повному обсязі, які підтверджують його показання в частині незаконності дій осіб у формі. Вказав, що твердження сторони обвинувачення про те, що відсутні докази його мешкання в АДРЕСА_1 разом з матір'ю є необґрунтованими, так як він з'являється туди щодня з метою вигулу його собаки, доглядати за яким матір не має можливості. Наголосив також на надто жорстокому неправомірному затриманні, під час якого йому були спричинені тілесні ушкодження та він зазнав зневажливого ставлення до себе.
Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, а ризики стороною обвинувачення не доведеними. При цьому зазначила, що ОСОБА_7 не судимий, має постійне місце мешкання за місцем його реєстрації, має сталі соціальні зв'язки, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, і потребує лікування в хірурга-офтольмолога, неофіційно працевлаштований, а тому до нього не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в зв'язку з чим просила застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою з покладенням на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв?язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м?яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 30 серпня 2023 року ОСОБА_7 був затриманий 29 серпня 2023 року о 22 год 15 хв, в порядку ст. 208 КПК України.
30 серпня 2023 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
31 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. ч. 1 і 2 ст. 435-1 КК України.
Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що в матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані йому злочини, висунута підозра є обґрунтованою. Констатуючи це, суд виходить з того, що обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об?єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Така позиція узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», в яких наголошено на тому, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об?єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 березня 1984 року у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
З наведених підстав доводи ОСОБА_7 , які фактично зводяться до необґрунтованості пред'явленої йому підозри, слідчим суддею відхиляються, оскільки не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність вини підозрюваного в інкримінованих злочинах та правильність кваліфікації його дій, виходячи з наданих суду стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 вказаних кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування запобіжного заходу, як заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, усвідомлюючи тяжкість вчинених ним злочинів, санкцією яких передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років, може ухилятися від слідства та суду, з метою уникнення покарання за вчинене. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя також приймає до уваги доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків в кримінальному провадженні, як через особисте спілкування шляхом висловлення погроз, так і через соціальні мережі, за допомогою поширення недостовірної інформації та образи честі і гідності військовослужбовців, які здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, внаслідок чого вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
Крім того, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, так як свідома поведінка останнього 19, 25 і 26 серпня 2023 року, яка супроводжувалася активними діями з провокуванням потерпілого та свідків на ситуацію, у якій би ОСОБА_7 мав можливість із застосуванням засобів відео- та аудіофіксації принизити, облаяти та образити честь і гідність військовослужбовця, який здійснював законні заходи, і в подальшому поширити та розповсюдити дані відеоматеріали через соціальні сторінки в мережі Інтернет, хизуючись своєю безкарністю, мала системний характер і, на переконання слідчого судді, свідчить про можливість вчинення ним аналогіних дій і в майбутньому, в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Зважаючи на те, що наразі в кримінальному провадженні тривають активні слідчі дії, допитуються свідки, встановлюються інші обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлюються можливі місця проживання ОСОБА_7 на території м. Полтави для проведення слідчих дій та відшукання як знарядь вчинення кримінального правопорушення, так і предметів, що містять доказову базу, слідчий суддя приймає доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для кримінального правопорушення, а також вдатися до дій задля перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявки чи несвоєчасної явки для проведення слідчих дій.
При цьому суд виходить з того, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству, а тому доводи захисника про те, що стороною обвинувачення не встановлено обставин переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, та не надано доказів перешкоджання ним будь-яким чином кримінальному провадженню, не заслуговують на увагу, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов'язковою доведеність вчинення особою активних дій.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
Беручи до уваги сукупність наведених фактів, слідчий суддя приходить до переконання, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним покладених процесуальних обов'язків і не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Такі обставини, на думку суду, є істотними й такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Зокрема, враховуючи характеристику особи підозрюваного, його репутацію, тяжкість та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, та наявність доведених ризиків, на думку слідчого судді запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного; особиста порука не може бути застосована, так як на адресу правоохоронних органів не надходили звернення осіб, які б заслуговували на довіру, та які б поручалися за ОСОБА_7 , та він сам з таким проханням не звертався; заставу неможливо застосувати, так як до слідчого чи прокурора не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу; домашній арешт не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вищевказаним ризикам та його фактичне місце мешкання достовірно стороною обвинувачення не встановлено.
При цьому, слідчий суддя враховує, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також той факт, що ОСОБА_7 був затриманий 30 серпня 2023 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, однак, йому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. ч. 1 і 2 ст. 435-1 КК України, а тому в силу положень ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_7 , як до особи, яка до кримінальної відповідальності притягується вперше і підозрюється у вчиненні нетяжких злочинів, може бути застосований запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним вище ризикам.
Так, слідчим суддею перевірялися обставини, названі стороною захисту, як ті, що, на їх думку зумовлюють необхідність у відмові в задоволенні клопотання слідчого й створюють можливість не застосовувати до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак, слідчий суддя приходить до переконання, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання доведеним ризикам. Вищевикладені посилання сторони захисту не можуть бути мотивами та підставами для відмови в задоволенні клопотання слідчого, оскільки вони не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків і не спростовують висновків суду в цій частині, а тому слідчий суддя з наведених вище підстав приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відповідно до якого, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 372 КПК України, суд,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 22 год 15 хв 29 серпня 2023 року.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 27 жовтня 2023 року, 22 год 15 хв.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 01 вересня 2023 року о 16 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_25