79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.08.2023 Справа № 914/1484/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР - ТЕПЛО», м. Трускавець, Львівська обл.,
про: стягнення 5 976 960,00 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Васійчук Л.Ф.;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР - ТЕПЛО» про стягнення 5 976 960,00 грн.
Ухвалою від 11.05.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 13.06.2023.
02.06.2023 на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 13930/23).
08.06.2023 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив (Вх. № 14328/23).
Ухвалою від 13.06.2023 суд відклав розгляд справи на 05.07.2023.
Ухвалою від 05.07.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 25.07.2023.
Ухвалою від 25.07.2023 суд відклав розгляд справи на 29.08.2023.
В судове засідання 29.08.2023 з'явився представник позивача в режимі відеоконференції, надала пояснення по суті спору, просила позовні вимоги задоволити. Представник відповідача не з'явився, причин не явки не вказав.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Беручи до уваги предмет та підстави позову у даній справі, закінчення процесуальних строків, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
В судовому засіданні 29.08.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами укладено Договір підряду (капітальне будівництво) № 2109000125 від 28.09.2021, за умовами якого підрядник (відповідач) зобов'язувався на свій ризик виконати роботи на суму 21 120 000,00 грн протягом 180 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок їх виконання.
07 жовтня 2021 року відповідачем був отримано відповідний дозвіл, а відтак, останнім днем виконання погоджених робіт було 05.04.2022. Разом з тим, в порушення умов договору підрядник лише частково виконав взяті на себе зобов'язання, а саме на суму 4 817 768,42 грн.
Відтак, внаслідок прострочення виконання робіт на 183 календарні дні, позивач на підставі п. 8.3. Договору нарахував відповідачу 3 864 960,00 грн - пені та 2 112 000,00 грн - штрафу.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що Договором визначені конкретні строки, протягом яких підрядник повинен був повідомити замовника про настання обставин непереробної сили з моменту їх виникнення та документи, які можуть підтверджувати виникнення таких обставин, посилання підрядника на сертифікат № 4600-22-0945 від 27.09.2022, виданий Львівською торгово-промисловою палатою, не може бути належним підтвердженням настання обставин непереборної сили та позбавляє підрядника права посилатися на обставину непереборної сили, як на таку, що виключає його відповідальність.
Крім того, об?єкт на якому частково виконувалися роботи та місцезнаходження підрядника, розташовані у Львівській області, в якій не відбувалося відкритих (прямих) бойових дій та інших обставин, які перешкоджали вчасно виконати роботи за Договором, що в черговий раз свідчить, про безпідставність та відсутність у Відповідача підстав для посилання на форс-мажорні обставини.
Разом з тим, позивач вказує, що посилання відповідача на скрутний фінансовий стан є недоречним враховуючи, що наразі всі суб?єкти господарської діяльності в період дії військового стану знаходяться в скрутному фінансовому становищі. До прикладу, згідно з опублікованим на офіційному веб-сайті АТ «Укртрансгаз» звітом за 2022 рік про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) позивач не отримав прибутку та зазнав збитків на загальну суму 305 680 000,00 грн, що свідчить і про його скрутний фінансовий стан.
Правова позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ним направлено на адресу позивача лист № 03/03-2022 від 03.03.2022, яким повідомлено про призупинення виконання робіт на об'єкті, також відповідач посилався на форс-мажорні обставини, а саме: введення в Україні військового стану.
ТзОВ «ВІР-Тепло» вказує, що до початку повномасштабного вторгнення зобов'язання за договором виконувались у штатному режимі, однак військова агресія росії проти України значно вплинула на їх подальше виконання, оскільки більшість працівників не вийшли на роботу після початку воєнних дій, з 01.03.2022 сертифікованого електрогазозварника Полиняка С. С., який безпосередньо повинен був виконувати роботи на об'єкті призвано на військову службу, для продовження виконання робіт знайти сертифікованого електрогазозварника було неможливо.
Крім того, відповідач просить суд врахувати при розгляді справи, що у даному випадку розмір штрафних санкцій є непосильно великим і націленим на можливість отримання збагачення. Такий розмір штрафних санкцій, ставить під загрозу існування підприємства відповідача, виплату заробітної плати робітникам та сплату податків. До того ж, позивачем не підтверджено понесення ним збитків у таких великих розмірах.
Фактичні обставини встановлені судом.
28 вересня 2021 року між АТ «Укртрансгаз» (замовник) та ТзОВ «ВІР-Тепло» (Підрядник) укладено Договір підряду (капітальне будівництво) № 2109000125 (далі - Договір).
Згідно п. 1.1., 1.2. Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати в повному обсязі на умовах цього Договору відповідно до проектно - кошторисної документації роботи за об'єктом «Реконструкція системи теплопостачання адміністративного корпусу по вул. Сколівська, 3 Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу» (Будівельні роботи та поточний ремонт) (45000000-7) (далі - Об'єкт), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору. Склад, обсяг робіт, етапність, характеристики та технічні вимоги до виконання таких робіт, визначаються відповідно до вимог затвердженої замовником Проектно - кошторисної документації.
Загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором згідно із Договірною ціною становить 21 120 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 3 520 000,00 грн (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 4.1., 4.4. Договору, Підрядник зобов?язується виконати Роботи протягом 180 днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання Робіт та виконати Роботи з обов??язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання Робіт. Місце виконання Робіт - Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 3.
Передбачені цим Договором Роботи Підрядник виконує умовах діючого виробництва, яке є об'єктом підвищеної небезпеки. При цьому Підрядник виконує Роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед Замовником за якість виконаних Робіт та їх відповідність вимогам, установленим державними стандартами, будівельними нормами, локальними актами Замовника, іншими нормативно-правовими документами, Проєктно-кошторисної документації та умовами цього Договору (п. 4.6 Договору).
Замовник зобов'язаний: 5.1.1. Надати Підряднику будівельний майданчик та передати його за актом приймання-передачі. Допустити Підрядника на Об'єкт для проведення Робіт з дотриманням вимог Інструкції з безпечного виконання сторонніми (підрядними) організаціями робіт, завдань та надання послуг на об'єктах підприємств Групи Нафтогаз, затвердженої рішенням акціонера від 14,04.2020 №379, рішенням правління акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 10.04.2020, протокол №168. 5.3.13. Інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов?язань за цим Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення. 5.3.16. Повідомити протягом 3 (трьох) робочих днів Замовника про обставини (якщо такі виникли), що призвели до виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не врахованих Кошторисною документацією.
Розділом 6 Договору передбачено, що жодна з сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання наступних обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофи або інших, незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт або імпорт, якщо вони виникнуть після вступу даного Договору в силу, прийняття нормативного акту, який унеможливлює виконання умов даного Договору. Якщо будь-яка з вищевказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені цим Договором, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинам. Сторони у двадцяти денний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами. В іншому випадку Сторони не мають права посилатися на обставини непереборної сили як на причину невиконання обов?язків за цим Договором. Строк дії обставин непереборної сили підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України. Якщо обставини непереборної сили триватимуть понад 6 (шість) місяців, то кожна із Сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це іншу Сторону не пізніше ніж за 20 днів до очікуваної дати розірвання.
Пунктом 8.3 Договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт, до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від ціни Договору за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% ціни цього Договору.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, в частині гарантійних зобов?язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 10.1. Договору).
У додатку № 1 до Договору сторонами погоджено Договірну ціну, у додатку № 2 - графік виконання робіт, у додатку № 3 - перелік обладнання.
Наказом ТОВ «ВІР-ТЕПЛО» №10 від 28.09.2021 було призначено відповідальних осіб за безпечне виконання робіт за Договором.
АТ «Укртрансгаз» листом №1004ВИХ- 21-259 від 07.10.2021 було надано Підряднику дозвіл на початок виконання Робіт по Договору № 2109000125 від 28.09.2021.
08.10.2021 на адресу Позивача надійшов лист Відповідача від 08.10.2021 вих.№08/10-
2021, у якому ТОВ «ВІР-ТЕПЛО» підтверджує, що уповноваженою представляти інтереси підприємства особою є Регуш Володимир Ігорович.
Листом вих.№08/10-2021 від 08.10.2021 ТОВ «ВІР-ТЕПЛО» просило оформити допуск на виконання Робіт за договором від 28 вересня 2021 року №2109000125.
12.10.2021 Стрийським виробничим управлінням підземного зберігання газу було видано наказ №500 від 12.10.2021 про проведення вступного інструктажу працівникам ТОВ «ВІР-ТЕПЛО».
Додатковою угодою № 1 від 30.12.2021 до Договору продовжено строк його дії до 19 липня 2022 року.
03 березня 2022 року відповідач листом № 03/03-2022 повідомив позивача про призупинення виконання робіт на об'єкті згідно п. 6 Договору № 2109000125 від 28.09.2021. Як доказ існування обставин непереборної сили долучив лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Позивач у листі № 1001ВИХ-ВС-22-102 від 06.03.2022, адресованому відповідачу повідомив про настання форс - мажорних обставин.
Листом вих № 30/09-2022 від 30.09.2022 ТОВ «ВІР-ТЕПЛО» надіслало АТ «Укртрансгаз» сертифікат № 4600-22-0945 від 27.09.2022, виданий Львівською торгово-промисловою палатою. Із вказаного сертифікату вбачається, що видавник засвідчує ТОВ «ВІР -ТЕПЛО» форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, загальна військова мобілізація, у період з 01.03.2022 по 27.09.2022.
Разом з тим, Підрядник частково виконав взяті на себе зобов'язання по Договору в частині обсягів Робіт, що підтверджується актами (форма № КБ - 2в) приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 1.1. від 22.11.2021, № 2 та № 3 від 01.12.2021, № 4 від 16.12.2021, № 5 від 04.01.2022 та актами № б/н від 24.01.2022 (з актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем, від 24.01.2022) на загальну суму 4 817 768,42 грн.
У зв'язку з простроченням виконання робіт у строк встановлений договором, позивач нарахував відповідачу 3 864 960,00 грн - пені, 2 112 000,00 грн - штрафу та звернувся з відповідним позовом про стягнення таких нарахувань до Господарського суду Львівської області.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з статтею 875 ЦК України яка кореспондується з положеннями статті 318 ГК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 4 статтті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, між АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «ВІР-Тепло» було укладено Договір підряду (капітальне будівництво) № 21090001253, згідно умов якого Підрядник зобов'язувався на свій ризик виконати в повному обсязі роботи за об'єктом «Реконструкція системи теплопостачання адміністративного корпусу по вул. Сколівська, 3 Стрийського виробничого управління підземного зберігання газу», а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи.
У п. 4.1. Договору сторонами погоджено, що Підрядник зобов?язується виконати Роботи протягом 180 днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання Робіт та виконати Роботи з обов?язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання Робіт (Додаток № 2 до Договору).
Враховуючи, що підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 180 днів з дати отримання від замовника письмового дозволу, встановлено, що останнім днем визначеного строку є 05.04.2022. Станом на вказану дату виконано лише частина робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за листопад 2021 року на суму 869 828,15 грн; № 1/1 за листопад 2021 року на суму 88 082,41 грн; № 2 за грудень 2021 року на суму 192 604,28 грн; № 3 за грудень 2021 року на суму 161799,72 грн; № 4 за грудень 2021 року на суму 364570,54 грн; № 5 за січень 2022 року на суму 690254,10 грн; № б/н за січень-2 2022 року на суму 558575,10 грн; № б/н за січень-2 2022 року на суму 1866312,73 грн. Решта робіт станом на дату подання позову до суду залишаються не виконаними. Відповідач даний факт не заперечує.
Відтак, суд дійшов висновку, що з 06.04.2022 почалось прострочення виконання підрядником погоджених робіт.
Покликання відповідача на те, що додатковою угодою № 1 від 30.12.2021 було не лише продовжено строк дії договору до 19.07.2022, а й строк виконання зобов'язань Підрядником відхиляються судом, оскільки сторонами не вносилося жодних змін до п. 4.1. Договору щодо строку виконання зобов'язань (Робіт) за Договором у Додатковій угоді № 1 від 30.12.2021, а лише було продовжено строк дії Договору (п. 10.1 Договору).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт, до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від ціни Договору за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% ціни цього Договору (п. 8.3. Договору).
Розглянувши вимогу позивача про стягнення 3 864 960,00 грн - пені та 2 112 000,00 грн - штрафу, здійснивши власний перерахунок розміру таких нарахувань, суд вважає за необхідне зазначити, що такий здійснено арифметично вірно.
Відповідачем допущено порушення строку виконання робіт більше ніж на 30 календарних днів, а тому у позивача виникло право на нарахування йому штрафу і розмір такого штрафу розрахований останнім правильно.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заявленого розміру штрафних санкцій є правомірними.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, просив зменшити розмір штрафних санкцій покликаючись на форс - мажорні обставини, на що суд зазначає наступне.
За загальним правилом обов'язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка його порушила (частина 1 статті 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина друга статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Дослідивши докази, суд вважає за необхідне зазначити, що в порушення п. 6.2 Договору, після закінчення строку дії Договору, Підрядник листом вих № 30/09-2022 від 30.09.2022 надав АТ «Укртрансгаз» сертифікат № 4600-22-0945 від 27.09.2022, виданий Львівською торгово-промисловою палатою, до якої Підрядник звернувся лише 20.09.2022
З огляду на те, що Договором визначені конкретні строки, протягом яких Підрядник повинен був повідомити Замовника про настання обставин непереробної сили з моменту їх виникнення та документи, які можуть підтверджувати виникнення таких обставин, посилання Підрядника на сертифікат № 4600-22-0945 від 27.09.2022, виданий Львівською торгово-промисловою палатою, не може бути належним підтвердженням настання обставин непереборної сили та позбавляє Підрядника права посилатися на обставини непереборної сили, як на такі, що виключає його відповідальність.
Покликання відповідача на те, що під час дії форс-мажорних обставин більшість працівників ТОВ «Вір-Тепло» не вийшло на роботу після початку воєнних дій, на військову службу було призвано сертифікованого електрогазозварника, який безпосередньо повинен був виконувати роботи за Договором, не беруться судом до уваги, оскільки господарська діяльність це діяльність на свій страх і ризик, а відтак свої зобов'язання юридична особа повинна виконувати належним чином.
У той же час, останнім не надано документального підтвердження, що внаслідок настання форс-мажорних обставин було зруйновано підприємство, що унеможливило його роботу як такого, роботи мали проводитись в Львівській області, де немає бойових дій, відтак Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за Договором підряду.
Отже, Відповідачем не доведено факт відсутності вини щодо прострочення виконання робіт за Договором підряду № 2109000125 від 28.09.2021.
Відтак, у Позивача були наявні підстави для нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання робіт за договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю у розмірі 3 864 960,00 грн пені та 2 112 000,00 грн штрафу.
Судові витрати.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в розмірі 89 654,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР - ТЕПЛО» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. В. Стуса, 1, кв.2, код ЄДРПОУ 38701312) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 5 976 960,00 грн та 89654,40 грн судового збору.
Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2023
Суддя Запотічняк О.Д.