вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
28 серпня 2023 рокуСправа № 912/1923/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні справу №912/1923/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Агрінол", вул. Рекордна, 34-А, приміщення 48, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69019
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду", вул. Пашутінська, буд. 22, кв. 21, м. Кропивницький, 25006
про стягнення 15 899 213,26 грн
Представники
від позивача - Озюменко Р.Ю., адвокат, ордер серії АР №1108439 від 23.12.2022,
від відповідача - Головатюк С.А., адвокат, ордер серії ВА № 1050212 від 24.03.2023.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Агрінол" до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" про стягнення 15 899 213,26 грн, з яких: 9 947 200,00 грн основного боргу, 497 360,00 грн штрафу, 3 142 225,10 грн пені, 2 312 428,16 грн інфляційних втрат, з покладенням судових витрат.
Рішенням від 14.08.2023 суд частково задовольнив позовні вимоги.
З урахуванням ухвали суду від 28.08.2023 про виправлення арифметичної помилки у рішенні суду від 14.08.2023, суд ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Агрінол" 9 947 200,00 грн основного боргу, 1662689,68 грн інфляційних втрат, 687163,29 грн пені, 248680,00 грн штрафу, а також 161 778,92 грн судового збору.
Суд призначив судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 28.08.2023 об 11:30 год.
24.08.2023 позивач подав суду клопотання про приєднання доказів на підтвердження розміру судових витрат, а саме: акт виконаних робіт від 15.08.2023.
В засіданні суду 28.08.2023 представник позивача підтримав заявлені витрати на професійну правничу допомогу. Представник відповідача заперечив заявлені витрати, зазначив, що їх розмір є завищеним та просив зменшити до визначеної у відзиві на позов суми. Також представник відповідача зазначив, що вказані у акті від 15.08.2023 послуги із складання акта звірки по договору (п. 6), відшукування додаткових доказів по справі (п. 26-28) не підлягають відшкодуванню так як судом не прийняті докази подані представником позивача, а послуги зі складання акта звірки по договору надані поза межами договору про надання правової допомоги.
Суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У судовому засіданні 14.08.2023 позивач зробив заяву про надання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Позивач надіслав докази на підтвердження судових витрат засобами поштового зв'язку.
З дотриманням приписів процесуального законодавства, позивач до позову додав попередній розрахунок суми судових витрат, а саме: 36 600,00 грн витрат на правничу допомогу та гонорар успіху - 5% від виграної суми за рішенням суду, орієнтовно 794 960,66 грн (а.с. 19 з обороту).
Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката позивач надав копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №18 від 07.09.2022 та акт виконаних робіт від 15.08.2023.
Так, 07.09.2022 адвокат Озюменком Роман Юрійович (Адвокат) та Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Агрінол" (Клієнт) уклали Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №18, за умовами якого Адвокат зобов'язується надати професійну правничу (правову) допомогу на умовах і в порядку, що визначені цим договором (далі - правова допомога), а Клієнт зобов'язується оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.1.).
Згідно п. 2.1. Договору вартість послуг адвоката становить 36 600 грн. В разі досягнення позитивного результату в порядку досудового врегулювання спору, чи в судовому порядку клієнт сплачує Адвокату гонорар успіху в розмірі 5% від виграної/повернутої суми згідно рішення суду, чи від суми що надійшла на рахунок клієнта в порядку досудового врегулювання спору. Гонорар успіху сплачується Клієнтом після надходження суми за рішенням суду чи то в порядку досудового врегулювання спору на рахунок Клієнта (п. 2.2.1.).
За умовами п. п. 3.1.9. Договору за результатом надання послуг Адвокатом, останній складає та надає для підпису Клієнту Акт виконаних робіт.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
23.12.2022 на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Агрінол" адвокату Озюменку Р.Ю. видано ордер серії АР №1108439.
15.08.2023 між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт з переліком таких робіт: зустріч із уповноваженим представником клієнта (1 год), вивчення обставин справи та вивчення судової практики з певної категорії справ, формування позиції захисту (27 год), досудовий порядок врегулювання спору, підготовка листа 1/6 від 22.09.2022 з пропозицією щодо досудового врегулювання спору (30 хв.), складання графіку погашення заборгованості від 22.09.2022 (30 хв.), складання акта звірки по договору № СТ-1506/03 від 15.06.2021 (30 хв.), відрядження до ТОВ СУНП II "Безпека Меду" м. Кропивии'цький для досудового врегулювання спору та вручення листа 1/6 від 22.09.2022 з додатками (2 доби), збирання доказів, cкладання адвокатського запиту до ГУ ДПС у Кіровоградській області №5 від 22.11.2022 (30 хв), cкладання позовної заяви та направлення до Господарського суду Кіровоградської області разом з додатками (12 год), складання попереднього розрахунку судових витрат (30 хв), складання заяви про відстрочення/розстрочення сплати судових витрат, зменшення розміру судових витрат (звільнення від їх сплати) (30 хв), складання заяви про забезпечення позову (1 год), складання заяви про витребування доказів (1 год), складання розрахунку штрафних санкцій (штраф, пеня та суми інфляційного збільшення суми боргу) (1 год 30 хв), складання додатків до позовної заяви для суду та копії для відповідача (3 год), направлення позовної заяви разом із додатками відповідачу, сплата судового збору при зверненні до суду в сумі 190 790,6 грн за власний кошт адвоката, складання заяви про участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (15 хв), складання повторного клопотання про витребуванян доказів з ГУ ДПС у Кіровоградській області (15 хв), складання листа № 581/23 від 01.03.2023 (30 хв), складання відповіді на відзив на позовну заяву та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (3 год), складання клопотання про виклик свідка та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (1 год), складання клопотання про допит свідка в порядку письмового опитування та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (1 год), відшукання додаткових доказів по справі (ТТН, актів виконаних робіт, актів приймання, передачі бочок) (50 год), складання та направлення адвокатського запиту ФОП Рочепко В.Б. (1 год), складання та направлення адвокатського запиту ФОП Шепель Д.О. (1 год), складання клопотання про долучення додаткових доказів та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (1 год 30 хв), складання клопотання про перерву в судовому засіданні та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (30 хв), складання клопотання про отримання ухвали по справі №912/1923/22 від 13.04.2023 та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (15 хв), вивчення клопотання про зменшення штрафу, пені, та інфляційних витрат, та формування позиції захисту проти нього (2 год), складання клопотання про перерву в судовому засіданні та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (10 хв), складання апеляційної скарги на ухвалу від 13.04.2023 по справі №912/1923/22 та направлення до Центрального апеляційного Господарського суду (7 год), складання тексту судових дебатів та направлення до Господарського суду Кіровоградської області (2 год), участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ: 07.02.2023 (30 хв); 23.02.2023 (40 хв); 15.03.2023(1 год 30 хв); 30.03.2023 (1 год 30 хв); 07.04.2023(1 год); 13.04.2023 (1 год); 18.04.2023 (1 год); 20.04.2023 (1 год); 01.05.2023, участь в судовому засіданні безпосередньо в Господарському суді Кіровоградської області 03.03.2023 (20 хв).
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката, а саме представником ТОВ НВП "Агрінол", адвокатом Озюменком Р.Ю. складені та підписані наступні документи: позовна заява, заява про усунення недоліків позову, заява в порядку ВКЗ, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, відповідь на відзив, клопотання про призначення судової експертизи, заява про виклик свідка, лист від 01.03.2023, клопотання про долучення доказів від 06.04.2023, заява про зменшення позовних вимог від 12.04.2023, клопотання про перерву, апеляційна скарга на ухвалу суду.
Крім того, адвокат приймав участь у призначених судом засіданнях.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідач у відзиві на позов заявив про зменшення витрат на правничу допомогу позивача до 15000,00 грн. Відповідач зазначив: "Беручи до уваги ступінь складності справи (один епізод спірних правовідносин, що не потребував значних затрат часу на формування правової позиції), характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг (дослідження підстав та суті спору; формування правової позиції; написання та подання позову), вважаємо, що вартість виконаних представником Позивача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми".
В засіданні представник відповідача заперечив деякі позиції, зазначені в акті виконаних робіт.
Також представник відповідача вказав на те, що договором про надання професійної допомоги не визначена фіксована сума за надані послуги.
Суд не погоджується з зазначеною позицією та зазначає, що розмір плати за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми (36 600,00 грн, п. 2.1.), не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Щодо доводів відповідача по окремим видам виконаних адвокатом Озюменко Р.Ю. робіт вказаних у акті від 15.08.2023 суд зазначає, що більшість перелічених в акті робіт адвокатом виконано і вони стосуються розгляду спору, договором не визначено вартості однієї години роботи, а визначено фіксовану суму, яка є співмірною з ціною позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20 дійшли висновку, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Також, у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Суд встановив, що 5% гонорару успіху від задоволених позовних вимог в загальному розмірі 12 545 732,97 грн, становить 627 286,65 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Також у рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" на суму 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума гонорару в розмірі 5 відсотків від суми задоволених позовних вимог не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, у спосіб її зменшення до якогось іншого відсотку, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.
Верховний Суд у постанові від 15.09.2022 у справі № 915/294/21 зазначив таке:
"Тобто колегія суддів виходить з того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов'язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми незадоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов'язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача".
За таких підстав, враховуючи клопотання відповідача про зменшення судових витрат, суд вважає, що за результатами розподілу судових витрат витрати в формі гонорару успіху, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді, є непропорційними до предмета спору та неспівмірними зі складністю справи, а тому не підлягають покладенню на відповідача.
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 36 600,00 грн за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Більше того, судом враховано, що згідно висновку про застосування норм права, який викладений в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов ТОВ НВП "Агрінол" задоволено частково, суд стягує з відповідача на користь позивача 31 034,60 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування сум зменшених штрафних санкцій.
Решта витрат покладаються на позивача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Нідерландське підприємство з іноземними інвестиціями "Безпека меду" (вул. Пашутінська, буд. 22, кв. 21, м. Кропивницький, 25006, і.к. 36904996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Агрінол" (вул. Рекордна, 34-А, приміщення 48, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69019, і.к. 32365441) 31 034,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відмовити в задоволені решти вимог.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії додаткового рішення надіслати позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу (zlatomed.office@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_1).
Повний текст додаткового рішення складено 05.09.2023.
Суддя В.Г. Кабакова