ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2023Справа № 910/10328/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (пр.-т. Повітрофлотський, буд. 25, м. Київ, 03049; ідентифікаційний код 23510137)
до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 24745673)
про стягнення 49 182 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі за текстом - ПрАТ «СК «Провідна», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (далі за текстом - ПрАТ «Просто-Страхування», Відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 49 182 грн за полісом № АР6336847.
В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6780137/2502/22 від 11.02.2022, укладеного з ОСОБА_1 (далі за текстом - Договір) здійснено виплату суму страхового відшкодування в розмірі 49 182 грн.
З огляду на здійснення Позивачем виплати суми страхового відшкодування у вказаному розмірі, Позивач вказує, що в силу положень статті 993 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та статті 27 Закону України «Про страхування» він набув право вимоги до Відповідача (винної в ДТП особи) в межах здійсненої виплати.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Із поданого Відповідачем відзиву вбачається, що Відповідачем заперечуються заявлені позовні вимоги з огляду на те, що на підставі заяви Позивача вих. № 2300387097 від 09.06.2023 ним здійснено виплату суми страхового відшкодування в розмірі 24 591, 66 грн, розрахованої з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, на підтвердження розміру якого Відповідачем надано відповідний розрахунок.
Крім того, Відповідач звертає увагу суду, що Позивачем всупереч вчинення ним дій на досудове врегулювання спору (звернення із заявою вих. № 2300387097 від 09.06.2023) не дочекався закінчення 90-ти денного строку на розгляд Відповідачем таких вимог і одразу звернувся до суду з позовом.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
06.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення до матеріалів справи копію постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13.01.2023 № 451/4755/22.
24.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.02.2022 між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси Страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом марки MAN TGL, державний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 від 13.09.2018 про реєстрацію транспортного засобу.
Період дії вказаного Договору - з 14.02.2022 по 13.02.2023.
07.11.2022 в м. Чернігів, по вул. Підводника Кітицина, 15а сталася ДТП за участю застрахованого автомобіля MAN TGL, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем згідно полісу № АР6336847 (франшиза - 0 грн; ліміт відповідальності за шкоду майну - 130 000 грн).
За наслідками зазначеної ДТП пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль.
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.01.2023 у справі № 751/4755/22 ОСОБА_2 визнано винним у вищезазначеній ДТП, яка сталася 07.11.2022.
ОСОБА_1 повідомив Позивача про страховий випадок, а 09.11.2022 звернувся до Позивача із заявою № 2300387040 про факт настання події.
Актом огляду транспортного засобу від 09.11.2022 зафіксовано пошкодження транспортного засобу марки MAN TGL, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно рахунку ФОП Писаренко П.Г. на оплату № СФ-0000040 від 31.03.2023 на суму 12 480 грн та рахунку ТОВ «Форма Партс» № 11-05/23.14 на суму 36 702 грн вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 49 182 грн.
На підставі розрахунку суми матеріального збитку по справі № 2300387097 від 23.05.2023 та страхового акту № 2300387097 від 23.05.2023 Позивачем сплачено на користь ФОП Писаренко П.Г. та ТОВ «Форма Партс» суму страхового відшкодування в розмірі 49 182 грн., на підтвердження чого надано платіжну інструкцію від 24.05.2023 № 024727 на суму 36 702 грн та від 24.05.2023 № 024726 на суму 12 480 грн.
Також Позивачем до матеріалів справи надано договір про врегулювання страхового випадку від 08.06.2023, відповідно до якого сторонами врегульовано остаточний розмір страхового відшкодування за Договором - 39 921 грн.
При цьому, суд зазначає, що в позовній заяву розмір такого відшкодування визначено в розмірі 49 182 грн., що критично сприймається судом, оскільки ставиться під сумнів правомірність заявлення до стягнення не 39 921 грн, а саме 49 182 грн.
Вказані вище заперечення в частині заявленої до стягнення суми також викладено Відповідачем у відзиві на позовну заяву, серед яких також вказано, що сума заявлена до стягнення з Відповідача розрахована без коефіцієнта фізичного зносу всупереч тому, що рік випуску пошкодженого автомобіля станом на дату ДТП перевищував строк, визначений пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі за текстом - Методика)).
Так, згідно наданого Відповідачем розрахунку, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу марки MAN TGL, державний номер НОМЕР_1 становить 0, 67.
Відтак, згідно доводів останнього, враховуючи надані Позивачем рахунки на оплату, які визнані Відповідачем достатніми, ним здійснено власний розрахунок вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахування коефіцієнта фізичного зносу до складових частин, який відповідно становить 24 591, 66 грн.
На підставі страхового акту № 161912 від 06.07.2023 Відповідачем здійснено виплату на користь Позивача суми страхового відшкодування в розмірі 24 591, 66 грн, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 3586 від 10.07.2023.
Судом встановлено, що заперечення Відповідача (в тому числі в частині розрахунку коефіцієнта фізичного зносу) не спростовані, а докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивач звертався до нього в порядку досудового врегулювання спору із заявою вих. № 2300387097 від 09.06.2023 про необхідність відшкодування суми 49 182 грн за полісом № АР6336847.
Дана заява отримана Відповідачем (згідно вхідного штемпеля) 21.06.2023, що свідчить про наявність у Відповідача 90 днів на розгляд такої заяви та вирішення питання відшкодування згідно пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, Відповідач мав право на розгляд заяви Позивача до 21.09.2023, однак Позивач звернувся до суду (засобами поштового зв'язку) 25.06.2023 (згідно трекінгу поштового повідомлення № 6506204749291), не дочекавшись відповіді на подану ним заяву.
При цьому судом враховано, що Позивач звернувся до Відповідача із вказаною заявою після підписання 08.06.2023 між Позивачем та його страхувальником договору про врегулювання страхового випадку.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності ((стаття 980 ЦК України)).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у встановлених судом правовідносинах Позивача та його страхувальника відбулася передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Вина водія автомобіля ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 встановлена постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 13.01.2023 у справі № 751/4755/22.
Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене вище, виходячи із доказів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що до Позивача перейшло право вимоги до страховика винної особи (Відповідача) за полісом № АР6336847 в розмірі 39 921 грн із врахуванням наданого Позивачем договору від 08.06.2023 про врегулювання страхового випадку № 2300387097, що відповідно ставить під сумнів обставини фактичного перерахування страхувальнику Позивача більшої суми.
При цьому судом враховано визнання Відповідачем достатніми доказами, доданих до позову рахунків на оплату, з яких здійснено контррозрахунок суми страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Згідно з пунктом 7.38 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
На підтвердження порядку обрахування та визначення коефіцієнта фізичного зносу - 0, 67, який необхідно застосовувати до пошкодженого автомобіля при обрахуванні вартості відновлювального ремонту Відповідачем до суду надано відповідний розрахунок.
Суд погоджується з визначеною Відповідачем сумою страхового відшкодування - 24 591, 66 грн, яка згідно встановлених судом вище обставин сплачена Відповідачем на користь Позивача, що відповідно свідчить про необхідність закриття провадження у справі в цій частині на підставі частини 2 статті 231 ГПК України.
Судом враховано відсутність заперечень Позивача щодо вказаного вище розрахунку та обставин надходження суми страхового відшкодування від Відповідача.
Решта заявленої до стягнення суми страхового відшкодування, враховуючи надані сторонами докази, є необґрунтованою та такою, що не повинна відшкодовуватися Відповідачем.
Крім того, суд зазначає, що оскільки виплата суми страхового відшкодування сплачена Відповідачем на підставі поданої Позивачем заяви в межах визначеного пунктом 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строку, судом не вбачається підстав для стягнення з Відповідача на підставі частини 9 статті 129 ГПК України суми судового збору пропорційно частині, в якій провадження у справі судом закрито.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Підсумовуючи викладене, враховуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати суми страхового відшкодування, яка підлягала сплаті Відповідачем, є таким що виконано, а виплачена Відповідачем сума є обґрунтованою та безспірною (із врахуванням відсутності заперечень Позивача), у зв'язку з чим провадження у справі в частині суми 24 591, 66 грн підлягає закриттю, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача.
Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених Відповідачем наразі судом не вирішуються з огляду на зазначення стороною у відзиві про необхідність подачі додаткових доказів пізніше, що передбачено частиною 8 статті 129 ГПК України.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Провадження у справі № 910/10328/23 в частині позовних вимог в розмірі 24 591, 66 грн - закрити.
2. У задоволенні іншої частини вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» - відмовити.
3. Витрати по сплаті судового збору покладаються на Позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 04.09.2023
Суддя Антон ПУКАС