ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2023Справа № 910/19423/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд" від 15 серпня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 910/19423/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд", Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії "Оператор газотранспортної системи України" Акціонерного товариства "Укратрансгаз" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" про стягнення безпідставно набутих коштів та інфляційних витрат,
без виклику представників сторін,
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квас Бевериджиз" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд" (далі - Фірма), Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Компанія) в особі його Філії "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Філія) та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" (далі - Оператор) про стягнення безпідставно набутих коштів та інфляційних витрат, а саме: з Фірми - 1 519 073,15 грн безпідставно набутих грошових коштів та 201 5327,18 грн інфляційних втрат; з Компанії - 58 105,78 грн безпідставно набутих грошових коштів та 7 708,58 грн інфляційних втрат; з Оператора - 82 635,05 грн безпідставно набутих грошових коштів та 10 962,74 грн інфляційних втрат, а також про зобов'язання останнього здійснити розрахунок розподіленого Товариству природного газу в липні 2018 року згідно Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 7 квітня 2021 року (суддя Данилова М.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 1 грудня 2021 року, позов задоволено частково: зобов'язано Оператора здійснити розрахунок розподіленого Товариству природного газу в липні 2018 року згідно Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року вищезазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства скасовано, а дану справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатом нового розгляду справи № 910/19423/20 рішенням Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2022 року (суддя Маринченко Я.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 березня 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства безпідставно набуті грошові кошти, а саме: з Фірми - у розмірі 1 519 073,15 грн; з Компанії - у розмірі 58 105,78 грн; з Оператора - у розмірі 82 635,05 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 8 червня 2023 року касаційні скарги Фірми та Оператора задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 березня 2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2022 року в частині задоволених позовних вимог скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Протоколом проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2023 року вказану справу було передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 липня 2023 року прийнято дану справу вказаним суддею до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14 вересня 2023 року.
8 серпня 2023 року на електронну адресу суду від представника Фірми надійшла заява від цієї ж дати про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв'язку "EasyCon". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 серпня 2023 року вищевказану заяву Фірми задоволено.
У період з 14 серпня 2023 року по 3 вересня 2023 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.
15 серпня 2023 року через загальний відділ діловодства суду Фірма подала заяву від цієї ж дати, у якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства в загальному розмірі 1 541 858,90 грн, що знаходяться на будь-яких рахунках позивача в банківських або інших фінансово-кредитних установах.
У своїй заяві Фірма послалася на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2022 року в справі № 910/19423/20 скасовано в частині задоволених позовних вимог, а тому позивач повинен повернути заявнику кошти, які були з нього стягнуті у примусовому порядку виконання вказаного рішення суду. У той же час, на думку заявника, невжиття заходів щодо забезпечення позову при вирішенні питання про поворот виконання вказаного судового рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів Фірми.
У заяві про вжиття заходів забезпечення позову Фірма зазначила, що виробничі потужності позивача розташовані на території Запорізької області, у тому числі на території активних бойових дій, внаслідок чого існує висока ймовірність зупинення або припинення господарської діяльності Товариства. Вказана обставина, на думку зазначеного відповідача, може свідчити про реальну загрозу того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти позивача може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав Фірми, утруднити чи зробити неможливим вирішення питання про поворот виконання рішення у цій справі.
Розглянувши зазначену заяву Фірми, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову (частина 8 статті 333 ГПК України).
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Обґрунтовуючи подану заяву, Фірма посилалася на наявність припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі. У зв'язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення іншою стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи звернення до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення позивача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заяви; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого, з урахуванням заявленої вимоги, є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається до суду.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У той же час Фірмою в установленому законом порядку не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаних нею заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити стягнення з позивача 1 541 858,90 грн у порядку статті 333 ГПК України. Суд зазначає, що саме лише посилання заявника на наявність імовірності зупинення чи припинення господарської діяльності позивача не може вважатися безумовною і достатньою підставою для забезпечення позову.
При цьому, заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем дій, спрямованих відчуження належного йому майна та зняття коштів зі своїх рахунків, як і не надано суду жодних доказів того, що Товариство має намір ухилитися від повернення стягнутих коштів.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Оскільки Фірма у своїй заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову не навела достатніх обґрунтувань та не довела належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання ухвали суду в разі задоволення заяви відповідача, поданої в порядку статті 333 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої нею заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд" від 15 серпня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову в справі № 910/19423/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.
Дата підписання: 4 вересня 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко