Справа № 748/1932/23 Головуючий у 1 інстанції Кухта В.О.
Провадження № 33/4823/642/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
05 вересня 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2023 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий начальником охорони ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат», що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення, відповідно до ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 536,80 грн.
Як встановив суд, 15 травня 2023 року, о 19 год. 39 хв., ОСОБА_1 на 8 км автодороги Чернігів-Пакуль-КПП Славутич, Чернігівського району, Чернігівської області, керуючи автомобілем марки «Citroen C4 » д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольору та був зупинений шляхом переслідування на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» д.н.з. на синьому фоні НОМЕР_2 , при цьому керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку ухилився шляхом відмови, чим порушив вимоги пунктів 2.4, 2.5, 8.9 «б» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, оскільки розгляд справи, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події. Також, акцентує увагу на тому, що відеозапис працівників поліції не є безперервним, не відображає усіх обставин події та не містить відомостей про технічний засіб за допомогою якого здійснювалась відеофіксація.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем у закладі охорони здоров'я.
За змістом ст. 122-2 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у разі невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Як слідує з матеріалів справи, 15.05.2023 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №160567, згідно якого він 15 травня 2023 року, о 19 год. 39 хв., на 8 км автодороги Чернігів-Пакуль-КПП Славутич, Чернігівського району, Чернігівської області, керуючи автомобілем марки «Citroen C4 » д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольору та був зупинений шляхом переслідування на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» д.н.з. на синьому фоні НОМЕР_2 , чим порушив вимоги пунктів 2.4, п. 8.9 «б» Правил дорожнього руху (а.с.38).
Також, 15.05.2023 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №160572, згідно якого 15 травня 2023 року, о 19 год. 39 хв., він на 8 км автодороги Чернігів-Пакуль-КПП Славутич, Чернігівського району, Чернігівської області, керував автомобілем марки «Citroen C4 » д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.3).
При цьому, у вказаних адмінпротоколах ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, поставити свій підпис, а також отримати копію протоколу.
Отже, дані протоколи про адміністративні правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одними із джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Із переглянутих апеляційним судом відеозаписів із нагрудних камер поліцейських слідує (а.с.12, 43), що працівники поліції, зупинили на блокпосту транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , з метою перевірки документів. Під час спілкування з поліцейськими, водій, не пояснюючи своїх дій, продовжив рух та намагався втекти, але останні ввімкнувши на службовому автомобілі проблискові маячки червоного та синього кольору тривалий час переслідували транспортний засіб «Citroen C4 » д.н.з. НОМЕР_1 і у подальшому автомобіль було зупинено. Після повної зупинки транспортного засобу, працівниками поліції у водія ОСОБА_1 було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння і на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'ягніння, на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або у закладі охорони здоров'я, останній відмовився. При цьому, зазначав, що він майор поліції та намагався домовитись із поліцейськими не оформляти на нього адмінматеріали за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також, відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було зафіксовано і на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейських у визначеному законом порядку.
Апеляційним судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Твердження апелянта про те, що відеоматеріали не можуть слугувати належними доказами, так як відеофіксація не здійснювалась безперервно є непереконливими, оскільки вказані відеозаписи є лише одними із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, складених повноважною на те особою.
Крім того, на відеозаписах чітко зафіксовано як ОСОБА_1 не виконав вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маяків синього та червоного кольору та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і підстави піддавати сумніву зміст даних відеозаписів відсутні.
Доводи апелянта з приводу відсутності даних щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалась відеофіксація, є необґрунтованими, оскільки ст.256 КУпАП та інші норми Закону не містять вимоги до засобу відеофіксації.
Посилання ОСОБА_1 на порушення його прав, через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім того, місцевий суд неодноразово відкладав розгляд справи, за заявами ОСОБА_1 на іншу дату, але останній у судове засідання не з'являвся, що було розцінено судом як затягування розгляду справи з метою уникнення останнім відповідальності за вчинені ним адміністративні правопорушення, а тому прийшов до правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії щодо розгляду справи безпосередньо за участю ОСОБА_1 , з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Більш того, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. ОСОБА_1 належним чином викликаний в судове засідання до апеляційного суду, але з невідомих суду причин не з'явився.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання уникнути ним установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, місцевий суд у повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, що містяться в матеріалах справи, надав їм належну оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він, керуючи транспортним засобом не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, та у подальшому відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яка є найбільш суворою.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчинених правопорушеннях, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач