04 вересня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18106/23
Провадження № 33/4820/497/23
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., перевіривши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини.
Відповідно до постанови судді першої інстанції, 03 липня 2023 року о 22 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ГАЗ 3110» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці, що не реагують на світло, порушення координації рухів, виражене тремтіння рук) по вул. Героїв Майдану, 17 в м. Хмельницькому та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду від 20 липня 2023 року, скасувати її та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вважає те, що пропустив його з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови він отримав лише 14 серпня 2023 року, а тому звернувся до суду з апеляційною скаргою 15 серпня 2023 року, пропустивши строк на її оскарження.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.
Відповідно до статті 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі статті 289 КУпАП, скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений апелянту тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього можливості реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Крім того, нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту ухвалення постанови.
Під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою на предмет відповідності її вимогам КУпАП було встановлено, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції 20 липня 2023 року, давав пояснення суду, визнавав вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні.(а.с.9).
ОСОБА_1 був обізнаний про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП та про призначення розгляду справи, отже останній не був обмежений у конституційних правах, окрім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ і прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» і «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, стадії її розгляду, тож ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення щодо нього вже після судового розгляду і у визначений ст.294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини та викладених вище обставин, доходжу висновку, що ОСОБА_1 знав, що стосовно нього складені протоколи про адміністративні правопорушення, коли призначено розгляд справи, був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, висловив суду свою правову позицію. Твердження ОСОБА_1 , викладене в апеляційній скарзі, про те, що він отримав копію постанови суду 14.08.23 року не підтверджене об'єктивними відомостями, поважних причин пропуску строку оскарження постанови суду від 20.07.23 року, при ухваленні якої він був присутній, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не навів.
У зв'язку з наведеними обставинами та з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом строку на оскарження, без зазначення поважних причин такого пропуску.
Таким чином, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2023 року, апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами статті 294 КУпАП,
Відмовити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.1 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя