31 серпня 2023 року м.Суми
Справа №756/19318/21
Номер провадження 22-ц/816/1189/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Островської Ганни Вікторівни та представника ОСОБА_4 - адвоката Скуби Миколи Миколайовича
на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2022 року, в складі судді Євдокімової О.П., постановленої у м. Суми,
У провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та поділ спільного майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності, що було нажито під час спільного проживання.
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби. Зокрема, заявник просить накласти заборону на відчуження та заборонити відповідачу вчиняти певні дії, а саме: укладати попередні угоди з даними транспортними засобами, угоди управління, генеральні довіреності на керування транспортними засобами, передавати вказане майно на зберігання третім особам, передавати майно у користування третім особам, до винесення рішення у справі на наступні автомобілі: AUDI Q7 2967 куб.см., 2010 р.в., № куз. НОМЕР_1 ; MEILLER KISA 3, 2014 р.в., № шасі НОМЕР_2 ; DAF FT CF 85.410, 12902 куб.см., 2008 р.в., № шасі НОМЕР_3 ; RENAULT PREMIUM 450.18Т, 10837 куб.см., 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_4 ; DAF CF 85.430,12583 куб.см., 2005 р.в., № шасі НОМЕР_5 ; DAF CF 85.460,12902 куб.см., 2012 р.в., № шасі НОМЕР_6 ; VAN HOOL 3D0011. 2004 р.в., № шасі НОМЕР_7 ; DAF XF 105.410,12902 куб.см., 2008 р.в., № шасі НОМЕР_8 ; SPITZER SF2433, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_9 ; DAF 85360,11600 куб.см., 2000 р.в., № шасі НОМЕР_10 ; SPITZER SF-2433-2, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_11 ; RENAULT PREMIUM 450 DXI, 10800 куб.см., 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_12 , посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено заборону на відчуження вказаних автомобілів. В іншій частині вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат- Островська Г.В. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині забезпечення позову, що стосується автомобілів RENAULT PREMIUM 450.18Т, 10837 куб.см., 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_4 ; RENAULT PREMIUM 450 DXI, 10800 куб.см., 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_12 ; DAF CF 85.430,12583 куб.см., 2005 р.в., № шасі НОМЕР_5 ; DAF XF 105.410,12902 куб.см., 2008 р.в., № шасі НОМЕР_8 ; та напівпричепів: SPITZER SF-2433-2, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_11 ; SPITZER SF2433, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_9 ; VAN HOOL 3D0011. 2004 р.в., № шасі НОМЕР_7 , які на праві власності належать ОСОБА_3 .
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем та дійсним власником вказаних ТЗ, а оскаржуваною ухвалою судді були порушені його права, оскільки він позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном через наявні обмеження. При цьому, останній на момент придбання ТЗ не був обізнаний про наявність будь-якого спору між позивачем іі відповідачем, а так само про відсутність у відповідача права на продаж ТЗ. Не був повідомлений про розгляд заяви позивачки про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження належних йому ТЗ.
Окрім того, звертає увагу на те, що позов ОСОБА_1 стосувався вартості автомобілів та напівпричепів, а не самого майна.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - адвокат Скуби М. М., посилаючись на порушення права ОСОБА_4 на володіння своїм майном, прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження всіх обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині забезпечення позову, що стосується автомобілів: AUDI Q7 2967 куб.см., 2010 р.в., № куз. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на момент постановлення ухвали вказаний автомобіль не належав ОСОБА_2 , натомість належав ОСОБА_4 , а суд першої інстанції застосовуючи заходи забезпечення позову достовірно не пересвідчився та не перевірив надані позивачкою документи.
Також зазначає, що предметом позову у справі є не майнові права на транспортні засоби, а майнові права на їх вартісне вираження - гроші, а значить у разі задоволення позову буде призначена саме грошова компенсація за це майно, а тому накладення заходів забезпечення на автомобіль немає жодного значення для подальшого перебігу розгляду та виконання рішення.
Стверджує, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем та на момент укладення договору не був обізнаний про наявність будь-якого спору між позивачкою та відповідачем чи про імовірну відсутність у останнього права на продаж автомобіля, не був повідомлений про розгляд заяви позивачки про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження належного йому автомобіля.
Ухвала місцевого суду в частині накладення заборони на відчуження автомобілів: MEILLER KISA 3, 2014 р.в., № шасі НОМЕР_2 ; DAF FT CF 85.410, 12902 куб.см., 2008 р.в., № шасі НОМЕР_3 ; DAF CF 85.460,12902 куб.см., 2012 р.в., № шасі НОМЕР_6 ; DAF 85360,11600 куб.см., 2000 р.в., № шасі НОМЕР_10 апелянтами не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Суд першої інстанції задовольняючи заяву позивачки про забезпечення позову та накладення арешту на вказані автомобілі, вважав, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася.
Проте, такі висновки суду не узгоджується з матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом вказаних норм, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 постанови ПВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання, поділ спільного майна подружжя. Предметом позову, серед іншого, є ряд автомобілів.
Разом з тим, зі змісту поданих апеляційних скарг представника ОСОБА_3 - адвоката Островської Г.В. та представника ОСОБА_4 - адвоката Скуби М. М. вбачається, що частина автомобілів та напівпричепів, які зазначені у позовній заяві ОСОБА_1 , та на які за її клопотанням накладено заборону на відчуження, вже понад рік не належать ОСОБА_2 , про що надано копії відповідних договорів купівлі-продажу та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.
Так, зокрема: за договорами купівлі-продажу за №№ 3187/22//001739, 3187/22//001741, 3187/22//001742, 3187/22//001743, 3187/22//001744 від 22.01.2022 та за №3187/22//001780 від 27.01.2022 ОСОБА_3 в особі ОСОБА_5 отримав у власність від ФОП ОСОБА_6 наступні транспортні засоби:
- RENAULT PREMIUM 450.18Т, 10837 куб.см., 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_4 ;
- DAF XF 105.410,12902 куб.см., 2008 р.в., № шасі НОМЕР_8 ;
- DAF CF 85.430,12583 куб.см., 2005 р.в., № шасі НОМЕР_5 ;
- SPITZER SF2433, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_9
- SPITZER SF-2433-2, 1992 р.в., № шасі НОМЕР_11 ;
- RENAULT PREMIUM 450 DXI, 10800 куб.см., 2008 р.в., № шасі № НОМЕР_12 ; VAN HOOL 3D0011. 2004 р.в., № шасі НОМЕР_7 .
У подальшому, згідно наданих до апеляційних скарг копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_13 від 26.01.2022, НОМЕР_14 від 27.01.2022, НОМЕР_15 від 27.01.2022, СТХ № 694553 від 27.01.2022, СТХ № 694566 від 27.01.2022, СТХ № 694571 від 27.01.2022, СТХ № 694615 від 27.01.2022, вищевказані автомобілі були зареєстровані за ОСОБА_3 .
За договором купівлі-продажу від 07.08.2022 за № 3187/22/002267 ОСОБА_4 отримав у власність від ФОП ОСОБА_6 автомобіль марки AUDI Q7 2967 куб.см., 2010 р.в., № куз. НОМЕР_1 , а 09.08.2022 вказаний транспортний засіб був зареєстрований за ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобі НОМЕР_16 від 09.08.2022.
Отже, враховуючи викладене, вбачається, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали місцевим судом (20.09.2022) вищевказані автомобілі не належали відповідачу ОСОБА_2 і останній не мав на них жодних прав.
У той же час, суд першої інстанції під час розгляду клопотання позивачки ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову, належним чином не досліджував надані нею документи і не з'ясовував чи дійсно вказані у клопотання автомобілі та напівпричепи належать відповідачу та наклав арешт на транспортні засоби, які були зареєстровані за іншими особами, які є добросовісними набувачами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову та накладаючи арешт на транспортні засоби, не вказав в чому саме полягає можливість істотного ускладнення ефективного захисту та поновлення порушених прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
Також суд не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати позивачка, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника.
При цьому, суд першої інстанції не звернув увагу й на те, що, згідно позовної заяви ОСОБА_1 , в порядку поділу майна подружжя, просить стягнути з ОСОБА_2 вартість 1/2 частини транспортних засобів і побутової техніки ( а.с. 124), тобто йдеться не про майнові права на автомобілі, а про відшкодування їх вартості, тобто у разі задоволення позову у справі, до ОСОБА_1 перейдуть не майнові права на транспортні засоби, а вона отримає право на грошове відшкодування вартості цих автомобілів.
Тому суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (транспортні засоби) ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 61-9018 сво18 дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року по справі № 286/1784/15-ц.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що в заяві позивачки відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову за рахунок транспортних засобів, власниками яких є апелянти.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не були додержані норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, тому ухвала суду в частині заборони на відчуження автомобілів, власниками яких є апелянти підлягає скасуванню і в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за рахунок даних транспортних засобів необхідно відмовити. Ухвала суду про забезпечення позову в частині інших транспортних засобів залишається в силі, так як апеляційним судом не переглядається.
Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову на підставі п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 367- 369, 374, 376, 381-384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Островської Ганни Вікторівни та представника ОСОБА_4 - адвоката Скуби Миколи Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
О. І. Собина