Номер провадження: 11-кп/813/1860/23
Справа № 522/6297/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
05.09.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023163500000163 від 21.03.2023 року за апеляційною скаргою прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 06.04.2023 року, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Тирасполь, Республіки Молдови, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
Оскарженим вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та йому призначено покарання у виді громадських робіт строком на 50 (п'ятдесят) годин.
Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим в тому, що він, 17.03.2023 року, приблизно о 18 год. 40 хв., в стані алкогольного сп'яніння перебував в коридорі загального користування в комунальній квартирі АДРЕСА_2 за місцем свого проживання де у нього виникла словесна суперечка з його матір?ю ОСОБА_9 під час якої вона, через застосування до неї з його боку фізичного насильства, почала кликати на допомогу сусідів. На крики ОСОБА_9 про допомогу зі своєї кімнати за зазначеною адресою вийшла ОСОБА_10 , яка є особою похилого віку, яка намагалась вгамувати ОСОБА_7 , виказавши йому зауваження щодо недопустимості його зазначеної поведінки по відношенню до його ж матері.
Зазначені дії ОСОБА_10 розлютили ОСОБА_11 який вирішив заподіяти їй тілесні ушкодження з помсти за виказані на його адресу зауваження та її втручання в конфлікт між ним та його матір?ю. Діючи умисно з вказаною метою ОСОБА_11 раптово наблизився до ОСОБА_10 та несподівано наніс їй один удар кулаком в обличчя, спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя, яке згідно п. 2.3.3. і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Крім того, внаслідок зазначеного удару кулаком в обличчя потерпіла ОСОБА_10 втратила рівновагу та вдарилась потиличною частиною головою о стінку, а також ОСОБА_7 навмисно наніс їй ще декілька ударів кулаками по голові, внаслідок чого їй було завдано фізичного болю без завдання тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність винуватості обвинуваченого, просить скасувати вирок суду в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин.
Прокурор посилається на істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального закону, оскільки призначивши обвинуваченому покарання у виді громадських робіт строком на 50 годин, суд порушив приписи ч.2 ст.56 КК України, якою законом визначено, що громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин.
Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, яка підтримав апеляційну скаргу; обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження; провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України (далі - КПК), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, ніким не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, вони не є предметом апеляційного розгляду.
Перевіривши вирок суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи прокурора про порушення місцевим судом вимог кримінального закону при ухваленні вироку є обґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Ухвалюючи вирок за результатами спрощеного провадження відносно ОСОБА_7 місцевий суд при призначенні покарання останньому не дотримався вимог ст.ст.65, 56, 69 КК України, що потягло за собою ухвалення незаконного та необґрунтованого вироку.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.56 КК України громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Частиною 1 ст.69 КК України визначено, що суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
За наведених обставин вирок місцевого суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням в цій частині нового вироку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням апеляційним судом нового вироку в частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 420, 424, 426, 532, 615 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 06.04.2023 року, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.125 КК України - скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт строком на 60 (шістдесят) годин.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання ним законної сили.
Копії вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4