запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/621/23Головуючий у 1-й інстанції Мануйлова Н.Ю.
Єдиний унікальний №314/1668/23Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.2 ст.184 КУпАП
25 серпня 2023 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , його захисника Кара Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 липня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП,
Відповідно до постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 не виконує батьківські обов'язки з належного виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 визнано винним за ч.2 ст.184 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, які неправомірні діяння з його боку відповідно до ч.2 ст.184 КУпАП вказують саме на його ухилення від батьківських обов'язків.
За матеріалами справи не встановлено, що він не належним чином опікується сином, не приділяє йому уваги, вихованню, розвитку та матеріальному забезпеченню.
Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника Кару Ю.М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно досліджено обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить переконливих аргументів, які би доводили незаконність та необґрунтованість ухваленого судом рішення.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об'єктивна сторона за ст. 184 КУпАП проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: ухилення від виховання дітей у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні ч. 2 ст. 184 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №445306 від 14.04.2023 року;
- листами директора опорного закладу Михайлівського навчально-виховного комплексу ім. О.Т.Слободчикова Запорізького району Запорізької області від 01.03.2023, 12.04.2023. За інформацією з яких родина перебуває у складних життєвих обставинах, неповнолітній ОСОБА_2 на уроки часто спізнюється або зовсім не з'являється, домашні завдання не виконує, батько сина не контролює, безвідповідально ставиться до навчання та виховання сина, говорить неправду працівникам закладу;
- актом обстеження умов проживання №32 від 13.04.2023 року, згідно якого в будинку сморід, безлад;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який пояснив, що він мешкає за вищевказаною адресою разом зі своїм батьком, навчається в 9 класі на дистанційній формі, він не виконує вимоги навчального процесу у зв'язку з відсутністю бажання.
Заперечення ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 445306 від 14.04.2023 року складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 липня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 липня 2023 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 314/1668/23