Справа № 686/21047/22
Провадження № 1-кп/686/628/23
04 вересня 2023 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2, ч.4. ст. 186 КК України, ОСОБА_9 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 186 КК України,
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайоного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2, ч.4. ст. 186 КК України, ОСОБА_9 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 186 КК України
В судовому засідання прокурор заявив клопотання, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 за ч. 2, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_9 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 307 та ч.4 ст. 186 КК України, який спливає 10.09.2023 року, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені є раніше засудженими особами, на теперішній час їм висунуто обвинувачення у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, розгляд якого триває, до затримання вони офіційно працевлаштованими не були, тож в них відсутні стійкі соціальні зв'язки, у зв'язку з чим існують ризики переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків та перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином і можливість продовження злочинної діяльності, крім того, просив не визначати заставу, оскільки усім обвинуваченим інкримінується вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням насильства.
Обвинувачені та їх захисники заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити щодо обвинувачених запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи застосувати заставу.
Представник потерпілих підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що дію обраного щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити. Підстав для зміни обвинуваченим міри запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, на цей час суд не вбачає.
При цьому суд враховує, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, не зменшились.
Так, ОСОБА_8 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 186 КК України, які зокрема відносяться до тяжких корисних злочинів, у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_8 , за місцем реєстрації не мешкав, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий за аналогічні злочини, тож висновків не зробив та на шлях виправлення не став, що свідчить можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Тож, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Що стосується ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні злочину за ч.4 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких корисних злочинів, то суд зазначає, що у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_9 , офіційно не працевлаштований, неодружений, за місцем реєстрації не мешкав. Отож, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки та законні джерела існування, що свідчить про можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Тож, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Що стосується ОСОБА_10 який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 та ч.4 ст. 186 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, то суд зазначає, що у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_10 неодноразово судимий за вчинення насильницьких та корисливих злочинів, проте відповідних висновків не зробив та на шлях виправлення не став, офіційно не працевлаштований, неодружений. Тож, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки та законні джерела існування, що свідчить про можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Отже, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та що такий захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень у справі. Отже, підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинувачених, на теперішній час, суд не вбачає.
Також, враховуючи, що усім обвинувачених інкримінується вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, то відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає за недоцільне визначати заставу.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Керуючись ст. 331 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 02 листопада 2023 року включно.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 02 листопада 2023 року включно.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 02 листопада 2023 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1