Справа № 686/22498/23
Провадження № 1-кс/686/7461/23
04 вересня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023243000002986 від 25.08.2023,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,
Прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: відрізок сидіння на якому наявна пляма речовини біологічного походження, три порожні скляні пляшки із наявною емблемою «Хмельпиво», жіночі труси синього кольору, які вилучено та упаковано до п'яти окремих паперових конвертів, які було належним чином заклеєно, на лицевій стороні нанесено роз'яснювальні надписи та підписи учасників процесуальної дії, клапани яких заклеєні відрізком паперу із відтиском мастичної печатки №119 СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області та автомобіль марки «Opel» моделі «Kadett», сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 який перебуває в користуванні громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користуванням, з метою збереження речових доказів та подальшого доказування вчинення вказаного кримінального правопорушення та проведення відповідних експертних досліджень.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 24 серпня 2023 року близько 23:00 год. невстановлена досудовим розслідуванням повнолітня особа чоловічої статті, перебуваючи в салоні автомобіля «OPEL Kadett» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , котрий знаходився на березі неподалік від «Дубовського водосховища» в м. Хмельницькому, разом із неповнолітньою ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та достовірно знаючи що остання є особою котра не досягла 16 років, вступила із ОСОБА_6 у природні статеві зносини.
За ознаками вчинення кримінального правопорушення відносно неповнолітньої ОСОБА_6 до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області 25.08.2023 із відповідною заявою звернулась ОСОБА_7 , яка є мамою неповнолітньої ОСОБА_6 .
Під час досудового розслідування з'ясовано, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетним громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підтвердив факт наявності у нього за вищевказаних обставин статевого акту із ОСОБА_6
25.08.2023 в ході огляду ділянки місцевості, за адресою вул. Щедріна, 1 в м. Хмельницькому було виявлено та вилучено:
- відрізок сидіння автомобіля на якому наявна пляма речовини біологічного походження. який був поміщений до окремого паперового конверту;
- три порожні скляні пляшки із наявною емблемою «Хмельпиво», які були поміщені до трьох окремих паперових конвертів;
- жіночі труси синього кольору, які буди поміщені до окремого паперового конверту;
- автомобіль марки «Opel» моделі «Kadett», сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 який перебуває в користуванні громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому відбувався 24.08.2023 статевий акт.
Під час проведення досудового розслідування, 25.08.2023 слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні №12023243000002986.
Прокурор у клопотанні стверджує, що у межах кримінального провадження призначено ряд судових експертиз по вищевказаних об'єктах, які були вилучені 25.08.2023 слідчим з метою встановлення наявності на них слідів біологічного походження від неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 або ж ОСОБА_4 , який вступав з нею у статеві відносини,а тому вилучені в ході проведення огляду місця події речі мають важливе доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор просить накласти арешт на указане майно для забезпечення збереження його як речового доказу, що містить сліди вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні просила клопотання задовольнити.
ОСОБА_4 в судовому засіданні висловився проти залишення транспортного засобу у розпорядженні сторони обвинувачення.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 170 КК України арештом майна є тимчасове до скасування установленому КПК України порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.08.2023 справа № 686/22498/23, провадження № 1-кс/686/7333/23 клопотання прокурора про накладення арешту на майно повернуто прокурору для усунення недоліків.
Указані в ухвалі слідчого судді у поданому клопотанні прокурор усунув.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Ціллю статей 170, 171 КПК є забезпечення прав власника чи законного володільця майна від втручання сторонніх осіб у здійснення ними повноважень власника чи володільця такого майна. Тобто вони покликані захистити інтереси власника чи законного володільця.
Згідно з ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ у вказаному питанні, необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»).
Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За положеннями ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Разом із цим, узагальнені підстави стосовно накладення арешту на майно оосби, потребують конкретизації в частині мети його застосування, оскільки накладення арешту на майно особи впливає на її обсяг прав як власника майна.
А тому з урахуванням приписів кримінального процесуального закону, особа, яка позбавляється внаслідок застосування кримінально-правової процедури певних чи усіх повноважень власника майна має право знати підстави та мету накладення арешту щодо кожної із її речей.
Частина вилученого майна, які слід наголосити, вилучені із транспортного засобу ОСОБА_4 , має ознаки речових доказів, а тому може бути використана для доказування у кримінальному провадженні.
Щодо накладання арешту на автомобіль марки «Opel» моделі «Kadett», сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , прокурор не довела пропорційності вилученого майна та які ознаки речових доказів він містить для кримінального провадження №12023243000002986 від 25.08.2023,яке розслідується щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Саме лише посилання прокурора у клопотанні , що вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та має доказове значення у ньому, зокрема на те, що у салоні автомобіля могли залишитися сліди біологічного походження потерпілої і особи, яка вступала з нею у статевий зв'язок, без посилання на підтверджуючі документи та належного обґрунтування, не є безумовною підставою для накладення арешту на нього.
В такому випадку слід звернути увагу й на рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» від 07.06.2007, у якому зазначено про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи.
Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.
А тому сама лише необхідність збереження вказаного транспортного засобу, який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні з мотивів можливого знаходження у ньому волосся, слідів потожирових нашарувань потерпілої чи ОСОБА_4 не може слугувати підставою для його арешту.
Указаний транспортний засіб оглянутий слідчим та з нього вилучені відрізок сидіння автомобіля на якому наявна пляма речовини біологічного походження та три порожні скляні пляшки із наявною емблемою «Хмельпиво», які за показаннями потерпілої вона вживала із ОСОБА_4 у транспортному засобі.
Отже, при проведенні слідчої дії, слідчий вилучив речі та відрізок сидіння, які вважав необхідними для доказування кримінального правопорушення.
При цьому у наданих матеріалах та під час судового засідання стороною обвинувачення не доведено значення для кримінального провадження волосся, слідів потожирових нашарувань потерпілої і ОСОБА_4 та яким чином за їх допомогою довести об'єктивну сторону кримінального правопорушення, яке розслідується - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло особи.
Згідно із встановленими обставинами та показаннями самої потерпілої статевий акт, у який вона вступила із ОСОБА_4 був перерваний.
А тому аргументи прокурора про можливу наявність слідів сперми у транспортному засобі ОСОБА_4 за відсутності доказів того, що вони не могли бути ідентифіковані одразу, у короткий проміжок часу, який пройшов між подією, з якою пов'язується вчинення кримінального правопорушення та проведеним оглядом транспортного засобу, не може слугувати підставою для його арешту.
Сам пособі автомобіль марки «Opel» моделі «Kadett», сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 є за версією органу досудового розслідування лише місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України і для доказування кримінального правопорушення, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні сам по собі значення не має.
Слідчий суддя враховує, що вилучене майно належить згідно із реєстраційними документами третій особі, яка за твердженням ОСОБА_4 померла та натепер це майно, є спадковою масою.
Ризиків його знищення чи приховування не встановлено.
Водночас слідчий суддя враховує, що зазначений транспортний засіб оглянутий та шляхом проведення слідчої дії зафіксовані в процесуальному документі вилучені із нього речі, які сторона обвинувачення вважає важливими для доказування.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту стосовно цього майна, оскільки його арешт створить перешкоди у набутті права на спадщину та проведенні реєстраційних дій із транспортним засобом.
Обставини, якими сторона обвинувачення пов'язує ознаки кримінального правопорушення можуть бути встановлені без утримання автомобіля правоохоронним органом.
Арешт майна цього майна слідчий суддя вважає непропорційним втручанням у право власності особи.
А тому сама лише необхідність збереження вказаного транспортного засобу, який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні з указаних мотивів є формальною підставою для його застосування.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт з тимчасовим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування у кримінальному провадженні №12023243000002986 від 25.08.2023 на відрізок сидіння, на якому наявна пляма речовини біологічного походження, три порожні скляні пляшки із наявною емблемою «Хмельпиво», жіночі труси синього кольору, які вилучено та упаковано до п'яти окремих паперових конвертів, які було належним чином заклеєно, на лицевій стороні нанесено роз'яснювальні надписи та підписи учасників процесуальної дії, клапани яких заклеєні відрізком паперу із відтиском мастичної печатки №119 СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області.
У іншій частині вимог клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Виконання ухвали покласти на слідчого ВРЗЗС СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя