Справа №672/784/23
Провадження №2/672/353/23
05 вересня 2023 року м. Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/784/23 за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідача, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В поданій позовній заяві позивач пояснила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина після смерті її тітки - ОСОБА_2 . Позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті останньої.
Однак позивачка пропустила установлені строки для прийняття спадщини, оскільки вчасно не подала заяву про прийняття спадщини і фактично спадщину не прийняла. Визначити додатковий строк для прийняття спадщини позивачці потрібно для того, щоб прийняти спадщину після смерті тітки.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, однак останній висловив у позовній заяві прохання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В підтвердження своїх вимог зазначає, що причиною пропуску строків звернення із заявою про прийняття спадщини стало те, що державою , у зв'язку із запровадження воєнного стану спочатку було продовжено строки для подання заяви про прийняття спадщини до 10 місяців, однак згодом таке продовження раптово було скасоване.
Представниця відповідача в судове засідання не з'явилася, однак до суду надійшла заява про те, що остання позов визнає в повному обсязі і просить справу розглянути за її відсутності.
Ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи дану норму закону, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін (їх представників).
У ч.3 ст.200 ЦПК України визначено, що: За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, оголосивши заяви сторін (їх представників), перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом об'єктивно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).
За життя померла залишила заповіт, у якому все своє майно заповіла позивачці у справі - ОСОБА_1 (а.с. 10).
Однак позивачка своєчасно спадщину не прийняла.
Судом встановлено, що нотаріальна контора оформляти спадщину відмовилась в зв'язку із пропуском спадкоємицею встановлених строків, що унеможливлює оформлення прав власності на спадкове майно, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29.06.2023, що міститься в матеріалах справи (а.с.13).
В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустила строк прийняття спадщини, чим порушила вимоги ч.1. ст.1270 ЦК України, де визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Проте, згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Крім того, з витягу із Спадкового реєстру №73015111 вбачається, що на час звернення позивачки до нотаріальної контори і по даний час - спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, а отже спадкоємці за законом чи заповітом не звертались, що свідчить про відсутність інших спадкоємців які б претендували на дане спадкове майно (а.с.12).
Факт зміни прізвища позивачки з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.8).
З копії свідоцтва про народження позивачки вбачається, що її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 8).
Як вбачається із довідок Старопісоочнянського старостинського коругу №13 від 29.06.2023 №126 та №128, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована та проживала одиноко за адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).
Отже, судом встановлено що спадщина після смерті ОСОБА_2 ніким прийнята не була.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка дійсно пропустила строк прийняття спадщини, чим порушила вимоги ч.1. ст.1270 ЦК України, де визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Проте, згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, суд, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини в результаті того, що на час смерті тітки діяла норма п.3 постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», де було визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
У подальшому, на підставі Постанови КМУ № 469 від 09.05.2023 вищевказана норма була виключена, а отже було повернуто дію загальної норми про подачу заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк.
Звертаючись із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 29.06.2023 позивачка вважала що нею не пропущено подовжений десятимісячний строк і вважала свої дії цілком своєчасними.
Ці обставини суд визнає такими, що свідчать про поважність причин пропуску подання заяви для прийняття спадщини.
Крім того, суд бере до уваги і позицію представниці відповідача - Городоцької міської ради Городоцького району Хмельницької області, яка згідно поданої заяви позовні вимоги визнала у повному обсязі, що згідно положень ч.4 ст.206 ЦК України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову. Судом встановлено, що таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права третіх осіб.
При цьому суд враховує, що таке рішення вступає в певні протиріччя з судовою практикою Верховного Суду, зокрема із позицією, висловленою у справі Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду, 6 червня 2018 року № 592/9058/17-ц (касаційне провадження № 61-200 св 18).
В даному судовому рішенні зазначається, що "Правила ч. 3 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин"
Судом враховуються положення ч.4 ст.263 ЦПК України, згідно яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд із цим, ч.1,3 ст.263 ЦПК України визначає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Ст.11 ЦПК України визнається принцип пропорційності у цивільному судочинстві, відповідно до якого суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються, що дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення
Принцип пропорційності, який був закріплений в міжнародних нормативних актах, рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, орієнтує на те, що мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.
У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що цей принцип пов'язаний насамперед із проблемою правомірностей обмежень прав людини. Завдяки діяльності суду в праві Конвенції щодо кожного з прав людини склалися критерії припустимого втручання держави, засновані на принципі пропорційності, унаслідок чого він набуває універсального значення. При цьому такі критерії стосуються як нормативно-правових, так і індивідуально-правових заходів. Так, незалежно від конкретних формулювань обмежень прав людини, при оцінці їх правомірності та виправданості Суд послідовно вирішує чотири групи питань:
1.Чи було передбачене законом те обмеження (втручання), що заперечується;
2.чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції;
3.чи було воно необхідним у демократичному суспільстві (чи було воно пропорційним до тієї правової мети, яка досягалась).
При встановлені обмежень має зберігатися сутність суб'єктивного громадянського права, що здійснюється на розсуд особи, якщо це не йде у розріз з важливими суспільними інтересами та правами інших уповноважених осіб.
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб'єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Виходячи із вищенаведеного, суд бере до уваги, що у справі, яка розглядалася Верховним Судом, спір існував між двома фізичними особами - спадкоємцями майна померлого, і позивачка претендувала на частину спадкового майна, в результаті чого б інший спадкоємець був позбавлений частини спадкового майна.
В даній справі, позивачка бажає успадкувати майно після померлої тітки, за заповітом, в той час як відповідач - орган місцевого самоврядування будь-яких заперечень з цього приводу не висловлює, на спадкове майно не претендує, що чітко висловлено у поданій на адресу суду заяві про визнання позову.
За таких обставин, виходячи із співмірності інтересів територіальної громади, яка може претендувати на спадкове майно у разі відсутності спадкоємців за законом і заповітом, а також з інтересів конкретної фізичної особи, племінниці померлої, яка обґрунтовано сподівалась набути у власність відповідне спадкове майно за заповітом, суд приходить до висновку, що очевидно інтереси останньої є переважними і задоволення даного позову не спричинить будь-яких негативних наслідків для територіальної громади.
В зв'язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачкою є цілком обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, тому вважає за можливе визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницького району Хмельницької області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Представник позивачки: адвокат Гризовський Ігор Сергійович, 32000, вул. Грушевського 51Е, м. Городок, Хмельницького району, Хмельницької області.
Відповідач: Городоцька міська рада Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060708, інд. 32000, вул. Грушевського 53 м. Городок, Хмельницької області.
Суддя: