29 серпня 2023 року м. Харків Справа № 910/14174/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Дородних С.В., на підставі ордеру на надання правничої (правової допомоги серія АН № 1123955 від 28.02.23; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4944 від 31.01.18 (в залі суду),
від відповідача - адвокат Левченко М.В., на підставі довіреності б/н від 10.10.2022; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2809 від 21.05.2014 (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни (вх. №1359 Х/1)
на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 (повний текст судового рішення складений 15.06.2023, суддя Хотенець П.В.)
у справі №910/14174/22
за позовом Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М", м. Київ
про виконання договірних зобов'язань,
Фізична особа - підприємець Джимшиашвілі Марія Михайлівна звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М", в якому просила стягнути з відповідача 734400,00 грн боргу за договором суборенди частини нежитлової будівлі №МДМ/0104/20 від 04 січня 2021 року, 148646,12 грн пені, 9671,26 грн 3% річних та 65443,20 грн інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2022 позовну заяву Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" про стягнення 958160,58 грн направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі №910/14174/22 у позові відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:
- з 16.04.2022 у зв'язку з ракетним ударом поблизу розміщення об'єкту суборенди, останній вже не міг використовуватися Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" з незалежних від нього причин, оскільки об'єкт суборенди вимагав капітального ремонту, обов'язок здійснювати який згідно підпункту 4.1.10. договору суборенди покладено на Фізичну особу - підприємця Джимшиашвілі Марію Михайлівну;
- позивач всупереч підпункту 4.1.10. договору капітальний ремонт об'єкта суборенди не здійснив, а також про намір проведення капітального ремонту за власний рахунок письмово не повідомив відповідача всупереч підпункту 4.1.10. та пунктів 9.1- 9.3 договору;
- починаючи з 16.04.2022 і до закінчення строку суборенди (31.12.2022) у зв'язку з невиконанням позивачем капітального ремонту об'єкта суборенди і неможливістю його використання, позивач не нараховував Товариству з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" суборендну плату, не виставляв рахунків на сплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" не має будь-якої фактичної заборгованості перед позивачем за користування об'єктом суборенди, що виключає застосування до відповідача будь-якої відповідальності за договором та/або за законом.
Фізична особа - підприємець Джимшиашвілі Марія Михайлівна, позивач, з рішенням місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного дослідження обставин справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі №910/14174/22 скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Одночасно апелянт просила поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Фізична особа - підприємець Джимшиашвілі Марія Михайлівна посилалась на наступне:
- пошкодження об'єкту суборенди внаслідок ракетного удару не є загальновідомою обставиною в розумінні частини третьої статті 75 ГПК України та підлягає доказуванню відповідачем на загальних засадах; відеозапис, розміщений на відеохостингу Youtube, роздруківка меседжеру не є допустимими та достовірними доказами пошкодження об'єкту суборенди внаслідок ракетного удару;
- відповідачем до матеріалів справи не було надано належних доказів на підтвердження неможливості використання орендованого майна, адже для підтвердження факту знищення або істотного пошкодження нерухомого майна внаслідок збройної агресії РФ необхідно використовувати документи, оформлені відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва №257, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017, Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд №473, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 19.04.2022, а також Методикою обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.04.2022 №65;
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість використання відповідачем орендованого майна, у тому числі, у зв'язку з нездійсненням суборендодавцем капітального ремонту, адже частина третя статті 776 ЦК України не надає наймачу права не сплачувати орендну плату у випадку непроведення капітального ремонту наймодавцем, а відповідач у продовж строку дії договору не звертався із відповідними вимогами до позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.07.2023 для розгляду справи №910/14174/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №910/14174/22 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №910/147174/22; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни (вх. №1359 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі №910/14174/22 до надходження матеріалів справи.
18.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14174/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 у справі №910/14174/22 поновлено Фізичній особі - підприємцю Джимшиашвілі Марії Михайлівні пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі №910/14174/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни (вх. №1359 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі №910/14174/22; призначено справу до розгляду на "29" серпня 2023 р. о 12:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; визнано необов'язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали, але не пізніше надходження до суду 22.08.2023.
29.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" просить, зокрема, визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, посилаючись на те, що у відповідача виникла необхідність у здійсненні адвокатського запиту до Державної прикордонної служби України щодо встановлення фактичного перебування апелянта на території України, перетину позивачем кордону у період дії договору суборенди, що стало наслідком пропуску встановленого процесуальним законом строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Щодо наведеного клопотання відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Отже, враховуючи встановлений судом апеляційної інстанції строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 22.08.2023, а також фактичне подання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу 29.08.2023 (в день проведення судового засідання), останнє свідчить про пропуск Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" встановленого процесуального строку.
За змістом частин 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк
Судова колегія, беручи до уваги предмет спору, а також зважаючи на коло обставин, які потребують доказуванню, а також доводи, викладені на обґрунтування причин пропуску процесуального строку, не вбачає поважних причин пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, тому відхиляє клопотання відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити у їх задоволенні, оскаржуване судове рішення просив залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 04.01.2021 між Фізичною особою - підприємцем Джимшиашвілі Марією Михайлівною (суборендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" (суборендаром) укладений договір суборенди частини нежитлової будівлі №МДМ/0104/20, за умовами п.1.1 якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування (суборенду) майно у вигляді частини нежитлової будівлі літ. "Д-2", площею 100 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Захисників України, 2-А .
Об'єкт суборенди належить суборендодавцю на праві користування на підставі договору суборенди №Т4/0073/30-21 від 31.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінний ринок торгівельний майданчик 4" та Фізичною особою - підприємцем Джимшиашвілі Марією Михайлівною, строком дії до 31.07.2023 з правом передачі в суборенду приміщення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінний ринок торгівельний майданчик 4" користується об'єктом суборенди на підставі договору оренди майна №192020/2 від 01.09.2020, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета Тея" (яке є власником приміщення) зі строком дії до 31.07.2023 з правом передачі в суборенду.
За умовами наведеного вище договору суборенди від 04.01.2021 №МДМ/0104/20, укладеного між сторонами спору:
- набуття суборендарем права користування приміщенням настає після підписання сторонами цього договору акту прийому-передачі приміщення в суборенду (п.2.1 договору);
- за суборенду приміщення суборендар зобов'язується щомісяця не пізніше 01 числа кожного поточного (звітного) місяця (за винятком суборендної плати за перший місяць суборенди та авансового платежу) сплачувати суборендодавцю суборендну плату у розмірі, визначеному згідно з підпунктом 3.1.1 цього договору. У випадку, якщо 01 число випадає на вихідний або святковий день, суборендар має право сплатити суборендну плату на наступний робочий (банківський) день без застосування положень пункту 5.2. договору (п.3.1 договору);
- розмір щомісячної суборендної плати за суборендоване приміщення у розмірі 74 200 (сімдесят чотири тисячі чотириста) гривень 00 копійок без ПДВ. Суборендна плата за неповний місяць суборенди розраховується пропорційно кількості днів фактичного використання приміщення суборендарем в такому місяці (п.3.1.1 договору);
- суборендар компенсує суборендодавцю комунальні послуги, а саме: водопостачання та водовідведення, електропостачання. Вартість сплати таких послуг встановлюється на підставі показників лічильників (за їх наявності), тарифів постачальників таких послуг та виставлених суборендарю рахунків протягом 7 (семи) банківських днів з моменту їх отримання (пункт 3.5 договору);
- суборендодавець зобов'язується забезпечити надійне та безпечне функціонування інженерних систем приміщення, забезпечити оперативну ліквідацію наслідків можливих аварій інженерних систем приміщення (п.4.1.6, 4.1.7 договору);
- капітальний ремонт приміщення здійснює суборендодавець за власний рахунок на власний розсуд. Про намір проведення капітального ремонту суборендодавець повідомляє суборендаря за 2 (два) календарних місяці до запланованої дати початку робіт, за винятком випадків невідкладної необхідності. Поточний ремонт об'єкта суборенди здійснюється суборендарем за власний рахунок. Суборендар не має права здійснювати будь-які капітальні або істотні зміни, перепланування об'єкта суборенди та інші поліпшення без попередньої письмової згоди суборендодавця (п.4.1.10);
- суборендодавець має право вимагати своєчасної оплати та компенсацію комунальних послуг (п.4.2.1 договору);
- у випадку невиконання чи неналежного виконання стороною обов'язків за цим договором, вона несе відповідальність у порядку передбаченому діючим законодавством та цим договором (п.5.1 договору);
- у випадку несвоєчасної сплати суборендної плати або сплати її не в повному обсязі, суборендар сплачує суборендодавцю пеню за кожний день прострочення у розмірі 1 відмотка від суми простроченої заборгованості за весь період такої заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який розраховується пеня (п.5.2 договору);
- дії договору суборенди починається з дати підписання сторонами цього договору суборенди, та закінчується в день закінчення строку суборенди або в день дострокового припинення дії, розірвання цього Договору. Строк суборенди приміщення за цим договором становить 24 (двадцять чотири) календарні місяці, тобто до 31 грудня 2022 року (включно) (п.7.1 договору);
- усі повідомлення, які сторони направляють на виконання цього договору чи/або у зв'язку з ним, повинні бути складені у письмовій формі, підписані стороною - відправником та скріплені його печаткою (за наявності). Вказані вище повідомлення будуть вважатися переданими стороні належним чином, якщо вони направлені одним із наступних способів: або вручені особисто уповноваженому представнику; або шляхом послуг підприємств поштового зв'язку рекомендованим або цінним листом. Усі повідомлення, які відправлені шляхом послуг підприємств поштового зв'язку, набувають сили в дату їх відправлення. Усі повідомлення направляються за адресами сторін, які викладені в статті 13 цього договору, або за іншими адресами, про які сторона-адресат письмово повідомить іншу сторону. Кожна із сторін зобов'язується негайно проінформувати іншу сторону про зміну адреси свого місцезнаходження (офіційної адреси), адреси для листування, зміну платіжних реквізитів, номерів телефонів, факсів, а також про виникнення обставин, які мають істотне значення для виконання умов цього договору. Неповідомлення стороною, у якої змінилася адреса, іншої сторони про таку зміну чи здійснення, інших навмисних дій, у зв'язку з чим повідомлення (письмова вимога) сторони не можуть бути отримані такою стороною, звільняє іншу сторону від будь-якої відповідальності за цим договором та за негативні наслідки, які виникли або можуть виникнути у зв'язку з таким неповідомленням. При цьому повідомлення (письмова вимога) іншої сторони вважаються врученими стороні-порушнику через 7 (сім) календарних днів з дати його відправлення, а строк для виконання вимоги, яка міститься в направленому повідомленні, в такому випадку встановлюється через 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати відправлення такого повідомлення, про що свідчить дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника (п.п. 9.1 - 9.3 договору).
Вказаний договір підписаний сторонами.
Станом на момент звернення позивача з даним позовом договір оренди є дійсним.
Об'єкт суборенди передано орендодавцем орендарю 13.01.2021 одночасно з підписанням договору, про що свідчить акт прийому-передачі приміщення в суборенду.
Додатковою угодою від 23.06.2021 сторони погодили, що розмір орендної плати з 01.07.2021 становить 81600,00 грн без ПДВ.
Посилаючись на те, що всупереч умовам договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" взяті на себе зобов'язання з оплати взятого в суборенду нерухомого майна не виконало, позивач звернулась до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за договором суборенди частини нежитлової будівлі №МДМ/0104/20 від 04.01.2021 за період з 02.03.2022 по 12.12.2022 на загальну суму 734400,00 грн, 148646,12 грн пені, 9671,26 грн 3% річних та 65443,20 грн інфляційних втрат.
Також позивач зазначала, що починаючи з моменту укладання договору та до лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" без заперечень сплачувало на користь Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни орендну плату, компенсувало останній вартість комунальних послуг, а також спожитої електроенергії.
Зокрема, позивачем не заперечується сплата відповідачем суборендної плати за наступні періоди (місяці):
- авансовий платіж 2021 року - 74 200,00 грн, дата сплати 13 січня 2021 року;
- січень 2021 року - 29422,58 грн, дата сплати 15 січня 2021 року;
- лютий 2021 року - 74 200,00 грн, дата сплати 01 лютого 2021 року;
- березень 2021 року - 74 200,00 грн, дата сплати 01 березня 2021 року;
- квітень 2021 року - 74 200,00 грн, дата сплати 01 квітня 2021 року;
- травень 2021 року - 74 200,00 грн, дата сплати 30 квітня 2021 року;
- червень 2021 року - 74 200,00 грн, дата сплати 31 травня 2021 року;
- липень 2021 року -74 200,00 грн, дата сплати 01 липня 2021 року;
- серпень 2021 року - 81 600,00 грн, дата сплати 02 серпня 2021 року;
- вересень 2021 року - 81 600,00 грн, дата сплати 01 вересня 2021 року;
- жовтень 2021 року - 81 600,00 грн, дата сплати 01 жовтня 2021 року;
- листопад 2021 року - 81 600,00 грн, дата сплати 01 листопада 2021 року;
- грудень 2021 року - 81 600,00 грн, дата сплати 01 грудня 2021 року;
- січень 2022 року - 81 600,00 грн, дата сплати 04 січня 2022 року;
- лютий 2022 року - 81 600,00 грн, дата сплати 31 січня 2022 року;
- березень 2022 року - 81 600,00 грн, дата сплати 04 листопада 2022 року.
Відповідач також у спірний період частково здійснив оплати за спірним договором, а саме:
- 24.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" сплатило на користь позивача 12708,50 грн (відшкодування комунальних послуг);
- 26.08.2022 відповідачем на користь позивача сплачено 3568,00 грн (оплата послуг).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис вміщено в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
За змістом положень ст.774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до частини першої статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
За приписами частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України також визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди (частина перша статті 284 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено вище, у відповідності до підпункту 1.5.1. договору, укладеного між сторонами спору, позивач не є власником чи прямим орендарем об'єкту суборенди. Об'єкт суборенди належить Фізичній особі - підприємцю Джимшиашвілі Марії Михайлівни на праві користування на підставі договору суборенди №Т4/0073/30-21 від 31.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кінний ринок торговельний майданчик 4" та позивачем, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінний ринок торговельний майданчик 4" користується об'єктом суборенди на підставі договору оренди майна №192020/2 від 01.09.2020, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета Тея" (власник) зі строком дії до 31.07.2023 з правом передачі в суборенду.
Позивачем не заперечується, що з моменту кладення договору суборенди та до лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" сплачувало на користь Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни орендну плату, компенсувало вартість комунальних послуг, а також спожитої електроенергії.
Посилаючись на неможливість користування об'єктом суборенди у спірний період, відповідачем було зазначено про те, що 16.04.2022 по будівлі поблизу Кінного ринку в місті Харків, біля якої розташований об'єкт суборенди, було завдано ракетного удару, що призвело до істотного пошкодження нерухомого майна (пошкодження стелі та стін, вибиття вікон, дверей).
На підтвердження своєї правової позиції відповідачем було надано до матеріалів справи роздруківку (скріншот) з посиланням на відео, розміщеного на відеохостингу Youtube; роздруківку фото стану об'єкта оренди станом на травень 2022 року; лист Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради №03-02-01-10/333/0/167-23 від 21.03.2023; відеозапис на оптичному диску.
Відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Таким чином, підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені у нормі ч. 6 ст. 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що право наймача вимагати зменшення плати або звільнення від неї через обставини, за які він не відповідає, та які впливають на можливість користування майном, передбачено законом.
Для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати
Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває.
16.04.2022 по будівлі поблизу Кінного ринку в місті Харків, біля якої розташований об'єкт суборенди, було завдано ракетного удару.
Загальновідомість фактів військової агресії Російської Федерації, ракетні обстріли об'єктів інфраструктури України та м. Харкова зокрема підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації.
Таким чином, наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування. При цьому, ці обставини повинні бути відомі обом сторонам.
Також вказана обставина поблизу об'єкту суборенди визнається загальновідомою Адміністрацією Слобідського району Харківської міської ради, про що свідчить лист №03-02-01-10/333/0/167-23 від 21.03.2021, наданий адвокату Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" - Беспаль Л.Г.
В мережі інтернет на відеохостингу YouTube за посиланням https//: m.youtube.com/watch?v=y4oWqWE7Ut4 розміщене відео наслідків ракетного удару, з четвертої секунди якого видно пошкоджений вибуховою хвилею об'єкт оренди.
З вказаного відео, яке надано до матеріалів справи на оптичному диску, вбачається вибиття металопластикових вікон та пошкоджено фасад об'єкта суборенди.
Також відповідні пошкодження зовнішньої та внутрішньої частини приміщення вбачається з фотографій, розміщених у наданих скріншотах месенджера листування представників відповідача.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 79 ГПК України була викладена в новій редакції Законом від 20.09.2019, що набрав чинності з 17.10.2019, відповідного до якої поняття достатності доказів замінено на стандарт доказування «вірогідність доказів», а саме:
(1) наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування;
(2) питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Законодавством покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що фактично позивачем не заперечується факт відображення на відповідному відео, розміщеного у мережі інтернет та оптичному диску, а також у наданих відповідачем зображеннях, саме спірного об'єкту договору суборенди, наявних пошкоджень майна, однак останнім оспорюються наведені докази саме як засоби доказування для умови застосування до відповідача заходів звільнення від сплати орендних платежів у зв'язку з неможливістю користування майном та від застосування до нього заходів відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.
Водночас, доводи апелянта щодо неналежності та недопустимості наданих відповідачем доказів суд апеляційної інстанції вважає недоведеними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.96 ГПК електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи.
Закон не вимагає наявності електронного підпису на оригіналі електронного доказу.
Згідно з ч.2 ст.7 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг" у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу (постанова Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №751/6069/19).
Відповідна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №924/1234/21.
Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.
На противагу наданих відповідачем доказів пошкодження об'єкту нерухомого майна внаслідок ворожого обстрілу 16.04.2022 позивачем, як суборендодавцем за договором, до матеріалів справи не було надано жодних доказів на спростування відповідних обставин.
З 16.04.2022 і до закінчення строку суборенди позивач не нараховував Товариству з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" суборендну плату, не виставляв рахунків на сплату орендної плати та відшкодування комунальних послуг, а останній рахунок на відшкодування комунальних послуг був від 11.04.2022 за березень 2022, що позивачем не заперечується.
Крім того, у відповідності до п.3.10 договору сторонами було погоджено, що по закінченню кожного розрахункового (поточного) місяця сторонами в обов'язковому порядку підписується акт про надання послуг. Суборендодавець направляє суборендарю акт наданих послуг протягом 5 робочих днів після закінчення звітного періоду - місяця. Суборендар зобов'язується повернути підписаний акт про надані послуги не пізніше ніж через 10 робочих днів із дня його отримання.
Разом з тим, матеріали справи не містять підписаних або виставлених сторонами актів наданих послуг.
Останнім місяцем, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" користувалося об'єктом суборенди, є квітень 2022 року до дати 16 квітня 2022 року, натомість подальше користування відповідачем об'єктом суборенди без виконання позивачем капітального ремонту було неможливим з огляду на вищевикладені обставини.
У відповідності до положень частин 1,2 статті 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.
Як встановлено вище, сторонами спору згідно п.4.1.10.договору було погоджено, що капітальний ремонт приміщення здійснює суборендодавець за власний рахунок на власний розсуд. Про намір проведення капітального ремонту суборендодавець повідомляє суборендаря за 2 (два) календарних місяці до запланованої дати початку робіт, за винятком випадків невідкладної необхідності. Поточний ремонт об'єкта суборенди здійснюється суборендарем за власний рахунок. Суборендар не має права здійснювати будь-які капітальні або істотні зміни, перепланування об'єкта суборенди та інші поліпшення без попередньої письмової згоди суборендодавця.
Аналіз наведених положень свідчить, що проведення капітального ремонту приміщення покладено на суборендодавця, а суборендар наділений лише правом здійснення капітальних чи істотних змін за умови попереднього погодження.
Державним комітетом України з будівництва та архітектури у листі від 30.04.2003 №7/7-401 надані відповідні роз'яснення та визначено, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Згідно вказаного листа, поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт.
Вибиті вікна та двері на об'єкт суборенди позивач лише закрив плитами з дерев'яної стружки (ОСБ-плитами), що було встановлено представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" у травні при виїзді на місце розташування об'єкта суборенди для перевірки його стану, про що свідчить фото стану об'єкта суборенди станом на травень 2022 року.
Наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 затверджений Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд визначено, що до послуг з капітального ремонту приміщень, зокрема, відносяться: заміна обличкування фасадів (підпункт 2.3.12. Примірного переліку); заміна віконних рам, дверних полотен та підвіконних дощок з фарбуванням та встановленням нових приладів і склінням (підпункт 2.8.1. Примірного переліку); заміна новими віконних та дверних коробок, рам та косяків з наличниками або перев'язування їх з додаванням нових матеріалів з повним їх забиванням (підпункт 2.8.2. Примірного переліку); ремонт дверей з перев'язуванням та заміною окремих частин у них в обсязі більше 3% загальної кількості (підпункт 2.8.3. Примірного переліку); ремонт та заміна окремих елементів металевих та дерев'яних віконних рам, каркасів дверей і воріт та їх фарбування (підпункт 2,8.7. Примірного переліку); штукатурення стін та стель наново або місцями більше 1 кв.м. (підпункт 2.9.1. Примірного переліку); малярні та відбійні роботи, викликані ремонтом стель або штукатуренням стін (підпункт 2.9.2. Примірного переліку); фарбування віконних рам, дверей, стель, стін та підлог після проведеного капітального ремонту цих конструкцій (підпункт 2.9.3. Примірного переліку); заміна освітлювальної електропроводки, що зробилась непридатною, із зміною електричних пристроїв (вимикачів, рубильників, штепселів, патронів, розеток) (підпункт 2.15.2. Примірного переліку).
Щодо наміру проведення капітального ремонту Фізична особа - підприємець Джимшиашвілі Марія Михайлівна письмово не повідомила відповідача в порядку підпункту 4.1.10 та пунктів 9.1- 9.3 договору.
Вказане у сукупності свідчить про те, що починаючи з 16.04.2022 об'єкт суборенди вже не міг використовуватися Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа магазинів "Дніпро-М" з незалежних від нього причин, оскільки об'єкт суборенди вимагав капітального ремонту, обов'язок здійснювати який згідно підпункту 4.1.10 договору суборенди покладено на Фізичну особу - підприємця Джимшиашвілі Марію Михайлівну.
З огляду на наведене, враховуючи надання відповідачем доказів, які свідчать про неможливість використання у спірний період орендованого майна у господарських потребах, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
Доводи апелянта щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України виключно у випадку надання суборендарем доказів, отриманих в Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва №257, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017, Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд №473, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 19.04.2022, а також Методики обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.04.2022 №65, суд апеляційної інстанції вважає недоведеними, оскільки відповідне положення норми цивільного законодавства не містить виключного переліку засобів доказування для підстав її застосування та досліджено судом у розрізі положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Вказане узгоджується з правовими висновками щодо застосування статті 762 Цивільного кодексу України, викладеними у постановах Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 905/1436/20, від 07.06.2022 у справі № 922/1010/21.
Крім того, обставинами у цій справі встановлено, що авансовий платіж, сплачений відповідачем 13.01.2021 Фізичній особі - підприємцю Джимшиашвілі Марії Михайлівни в сумі 74200,00 грн, підлягає зарахуванню як суборендна плата за останній місяць суборенди згідно пункту 3.2. договору.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що подальше користування об'єктом суборенди стало неможливе без проведення капітального ремонту з 16.04.2022, частина авансового платежу становить суборендну плату за період з 01.04.2022 до 16.04.2022 пропорційно кількості днів фактичного використання приміщення суборендарем в такому місяці.
Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено фактичну неможливість користування відповідачем орендованого майна з 16.04.2022 по 31.12.2022 у зв'язку з пошкодженням об'єкту суборенди внаслідок ворожого обстрілу міста Харкова, а також беручи до уваги відсутність фактичної заборгованості відповідача перед позивачем за користування об'єктом суборенди, що виключає застосування до відповідача будь-якої відповідальності за договором та/або за законом, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді судового рішення, спростовуються матеріалами справи та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо дослідження фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі № 910/14174/22 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Джимшиашвілі Марії Михайлівни (вх. №1359 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі №910/14174/22- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2023 у справі №910/14174/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 04.09.2023
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко