29.08.2023 Справа №607/11661/23
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
27 травня 2023 року о 00 год. 36 хв. в м. Тернополі на перехресті вул. Тарнавського-просп. Злуки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 № ARBF-0443, повірка дійсна до 28 грудня 2023 року), на табло якого висвітило результат 2,02 ‰ проміле. З результатами згідний, в медичний заклад відмовився проїхати. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання особа, що притягується до адміністративної ОСОБА_1 не з'явився з невідомої на те суду причини.
29 серпня 2023 року суду подано пояснення та заперечення ОСОБА_1 , у яких він просить провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Так, 27 червня 2023 року, близько 00 год. 36 хв. на перехресті вулиці Тернавського проспект Злуки в м. Тернополі працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки на що він погодився. Продувши технічний пристрій Драгер Алкотест 6810 та отримавши роздруківку з нього, він поставив його результати під сумнів, та з результатом не погодився, оскільки вважав, що в стані алкогольного сп'яніння не перебуває, що підтверджується роздруківкою даного приладу де зазначено, що від підпису він відмовився. На пропозицію працівників поліції проїхати в найближчий заклад охорони здоров'я для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння він відмовився.
Свою незгоду з результатами огляду проведеному на місці зупинки ОСОБА_1 виразив також у тому, що відмовився підписувати акт огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, оскільки вважав, що в такому стані не перебував, про що у даному Акті огляду зазначено, що від підпису він відмовився.
У подальшому, працівники поліції склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 502469, в якому вказали, що він порушив вимоги п. 2.9 ПДР України та при цьому безпідставно вказали, що з результатом огляду проведеного на місці зупинки погодився, однак дані обставини не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами даної справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто порушення вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення долучені роздрукована квитанція про результат проведення тесту на приладі Drager Alcotest 6810 від 27 червня 2023 року та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат огляду на стан сп'яніння 2,02 %о.
У вказаних документах відсутній власноручний підпис ОСОБА_1 , разом з тим наявна відмітка, що він від підпису відмовився, що є свідченням його незгоди із результатами проведеного огляду.
З долученого працівниками поліції відеозапису до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо після оголошення йому результату огляду на стан алкогольного сп'яніння не погодився з ним (28 хв. 43 сек. відеозапису із камери № 474376).
Отже, його незгода з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу свідчить про недопустимість використання вказаних результатів як доказів доведеності вини у вчиненні адміністративного правопорушення і є правовою підставою для направлення водія на відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад.
При цьому, у разі незгоди водія пройти подальший огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, останній може бути притягнутий до адміністративної відповідальності лише за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Незгода ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу була правовою підставою для направлення його для проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад, що було і зроблено працівниками поліції, адже останні у зв'язку із його незгодою з результатами огляду на місці зупинки, виписали направлення в заклад охорони здоров'я, який наявний в матеріалах справи, однак від такого огляду ОСОБА_1 відмовився.
Таким чином, інкриміновані, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, а саме, керування в стані алкогольного сп'яніння, не підтверджено документально, оскільки, враховуючи, що водій не погодився із даними технічного пристрою, що видно з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, належним доказом встановлення факту керування в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог Інструкції, є акт огляду в медичному закладі, який в матеріалах справи відсутній.
При цьому, як видно із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В матеріалах справи наявне письмове направлення для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, що вкотре підтверджує ту обставину, що з результатом огляду проведеному на місці зупинки ОСОБА_1 не погодився, та об'єктивно ставить під сумнів дії працівників поліції щодо складення протоколу відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення ним п. 2.9(а) Правил дорожнього руху.
У судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, що вбачається із його підпису у розписці на 12 год. 30 хв. 29 серпня 2023 року.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи, його неявку у судове засідання без поважних причин та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, у силу ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши адміністративні матеріали, вважаю, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Огляд на стан сп'яніння може проводитися поліцейським на місці вчинення правопорушення або у медичному закладі, що входить до спеціально затвердженого переліку.
Огляд на стан сп'яніння у медичному закладі проводиться у разі відмови водія від огляду поліцейським, у разі незгоди з результатами огляду поліцейським, якщо у водія є ознаки перебування під впливом лікарських або наркотичних препаратів, а також якщо водій став учасником ДТП в якому є постраждалі.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, що керували транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передали керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Так, за змістом ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Вказана норма закону більш детально відображена у п. 6 розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), де також наголошено, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Згідно п. 7 Розділу І. Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, проведення огляду та оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 502469 від 27 травня 2023 року, 27 травня 2023 року о 00 год. 36 хв. в м. Тернополі на перехресті вул. Тарнавського-просп. Злуки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 № ARBF-0443, повірка дійсна до 28 грудня 2023 року), на табло якого висвітило результат 2,02 ‰ проміле. З результатами згідний, в медичний заклад відмовився проїхати.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто порушення вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучені роздрукована квитанція про результат проведення тесту на приладі Drager Alcotest 6810 № ARBF-0443 від 27 червня 2023 року та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з яких вбачається, що ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 № ARBF-0443, результат огляду на стан сп'яніння - 2,02 ‰.
У вказаних документах відсутній власноручний підпис ОСОБА_1 , разом з тим наявна відмітка, що він від підпису відмовився, що є свідченням його незгоди із результатами проведеного огляду.
З долученого працівниками поліції відеозапису до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо після оголошення йому результату огляду на стан алкогольного сп'яніння не погодився з ним (28 хв. 52 сек. відеозапису), що суперечить викладеному у протоколі про адміністративне правопорушення.
Незгода водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу свідчить про недопустимість використання вказаних результатів як доказів доведеності вини у вчиненні адміністративного правопорушення і є правовою підставою для направлення водія на відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад.
На запитання працівника поліції «В медичний заклад прослідувати погоджуєтесь?», ОСОБА_1 відповів «Та не хочу, відмовляюсь».
При цьому, у разі незгоди водія пройти подальший огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, останній може бути притягнутий до адміністративної відповідальності лише за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Незгода ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу була правовою підставою для направлення його для проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичний заклад.
Таким чином, інкриміновані, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, а саме, керування в стані алкогольного сп'яніння, не підтверджено документально, оскільки, враховуючи, що водій не погодився із даними технічного пристрою, про що видно з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, належним доказом встановлення факту керування в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до вимог Інструкції, є акт огляду в медичному закладі, який в матеріалах справи відсутній.
При цьому, як видно із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. п. 6, 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» № 1103 від 17 грудня 2008 року, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Беручи до уваги те, що в ході розгляду справи встановлено порушення працівником поліції процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній склад цього адміністративного правопорушення, у зв'язку із чим його слід звільнити від адміністративної відповідальності, а провадження у даній справі закрити.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
При цьому, ЄСПЛ у справі «Алленеде Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Виходячи з положень статей 8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно останнього слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 130, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 502469 від 27 травня 2023 року - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області Герчаківська О. Я.