вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" серпня 2023 р. Справа№ 910/268/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Полякова Б.М.
суддів: Станіка С.Р.
Доманської М.Л.
за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Універсал Банк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2023
у справі № 910/268/22
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.08.2023
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника відповідно до плану реструктуризації. Затверджено план реструктуризації боржника ОСОБА_1 від 05.01.2022, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність при застосуванні стандартної схеми нарахування процентів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, АТ "Універсал Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ключовими аргументами скарги є:
- суд не визначив склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора;
- суд в порушення абз. 7 п. 5 розділу Перехідних положень КзПБ не встановив розмір боргу, що підлягає реструктуризації виходячи саме з ринкової вартості квартири, що забезпечує вимоги заставного кредитора;
- судом не в повному обсязі досліджено матеріальний стан боржника та його зміну з травня 2022.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/268/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Євсіков О.О., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/268/22, розгляд справи призначено на 22.08.2023.
Розпорядженням керівника апарату від 21.08.2023 у зв'язку з перебування судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/268/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Станік С.Р., Доманська М.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов'язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2022 Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 23.02.22; зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та довідку з місця реєстрації станом на день розгляду заяви; заборонено заявнику відчужувати майно; встановлено АТ "Універсал Банк" строк для подачі пояснень та заперечень до 15.02.2022.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2023 судом відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та затверджено план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 05.01.2022.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та затверджуючи план реструктуризації боржника місцевий суд виходив з того, що план реструктуризації богів боржника та заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідають діючому законодавству.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі, якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів.
Господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування статті 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Тобто, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини 3 статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Правила призначення справи про неплатоспроможність до розгляду у підготовчому засіданні наведені в статті 117 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якими у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, дата проведення підготовчого засідання суду; підготовче засідання суду проводиться не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі.
Тобто, колегія суддів зауважує, що для фізичних осіб, які звернулися до господарського суду по спрощеній процедурі про відкриття справи про свою неплатоспроможність, законодавець передбачив чіткі строки для відкриття провадження у справі та затвердження плану реструктуризації або мирової угоди, і, як було зазначено вище, з моменту прийняття судом заяви про неплатоспроможність у суду є максимум 20 днів для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Колегія суддів зауважує, що зазначені часові обмеження передбачені законодавцем для того, щоб не виникали незворотні наслідки умов плану реструктуризації, тобто, щоб з часу подання заяви до відкриття провадження у справі не змінилася вартість квартири, збільшилась/зменшилася заробітна плата боржника та інше.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність у січні 2022.
12.01.2022 судом було прийнято заяву про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 , призначено підготовче засідання суду призначено на 23.02.22 та встановлено АТ "Універсал Банк" строк для подачі пояснень та заперечень до 15.02.2022.
Надалі, як вбачається з матеріалів справи, після чисельних відкладень справи, господарський суд відкрив провадження у справі лише 14.06.2023, тобто майже через 1, 5 року після постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 .
Таким чином, господарським судом було значно перевищено двадцятиденний строк для відкриття провадження у справі, що передбачений КзПБ.
На думку колегії суддів, зазначене порушення закону має суттєве значення, оскільки за ці півтора року у боржника міг та змінився фінансовий стан.
Так з матеріалів справи вбачається, що в заяві боржник зазначала, що вона є інвалідом третьої групи та отримує пенсію по інвалідності, а також з 10.07.2017 р працює на посаді директора у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Технонорм», її загальний місячний дохід складає 12 021 грн.
Однак, на момент постановлення ухвали від 14.06.2023 ОСОБА_1 надала суду довідку про доходи (а.с. 246 Т1), відповідно до якої вона працює в військовій частині НОМЕР_1 та за період з 01.06.22 по 30.04.2023 отримала дохід у сумі 518 754 грн.
Колегія суддів зауважує, що така суттєва зміна доходу боржника обов'язково має відображатися в плані реструктуризації, однак п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ не передбачає розробку (доробку) плану реструктуризації боргів боржника, який боржник подає разом з заявою про свою неплатоспроможність.
Крім того, як правильно було зазначено апелянтом, внаслідок неодноразового відкладення розгляду справи, у тому числі і за клопотаннями Боржниці, провадження по справі з 12.01.2022 не було відкрито, сплив термін дії звіту про оціночну вартість предмету іпотеки від 10.12.2021 відповідно до якого вартість квартири складала 1 547 500,00 грн.
Тому Банком для актуалізації інформації було ініційоване повторне проведення оцінки предмета іпотеки, за результатами якого, станом на 19.04.2023 ринкова вартість майна склала 2 120 000, 00 грн.
Суд у своїй ухвалі поставив під сумнів здорожчання предмета іпотеки, хоча вартість предмета іпотеки визначається відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом зокрема на підставі Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-111, Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.10.2003, Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28.10.2004. Міжнародних стандартів оцінки, 8 видання від 2007 року.
Абз. 6 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КзПБ встановлено, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, в апеляційній скарзі Банк, як заставний кредитором наголошував на тому, що з ним не було визначено оцінювача, який здійснював оцінку предмету іпотеки, що лягла в основу плану реструктуризації, і що ця обставина сама по собі є грубим порушенням норм діючого законодавства в сфері відновлення платоспроможності боржника/ визнання його банкрутом.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевим судом можлива зміна ринкової вартості предмета іпотеки не була врахована та за основу була взята ринкова вартість квартири відповідно до звіту двох річної давності, а тому колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд не мав затверджувати запропонований Боржницею план реструктуризації, який не в повній мірі відповідає умовам визначеним абз. 10 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КзПБ.
Також, колегія суддів звертає увагу, що фізична особа ОСОБА_1 жодного разу не з'являлася в судове засідання особисто, а в судових засіданнях була присутня представниця ОСОБА_1 - адвокат Цимейко Г.О.
Однак, на думку колегії суддів, явка боржника у підготовчому засіданні є обов'язковою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 КзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Із системного аналізу ст. ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КзПБ вбачається, що завданням підготовчого засідання у процедурі неплатоспроможності, з урахуванням особливостей Книги ІV, є встановлення ознак неплатоспроможності або її загрози, відсутність перешкод для подальшого провадження неплатоспроможності, а також з'ясування особи боржника.
Як вбачається з приписів ч. 1 ст. 116 КзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не передбачено обов'язку додавати копію документів, що посвідчують фізичну особу боржника, на відміну від приписів ст. 34 КзПБ, де законодавець передбачив обов'язок подати до суду установчі документи боржника - юридичної особи.
Отже, до інших питань, пов'язаних з розглядом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, які мають вирішуватися на підготовчому засіданні слід відносити питання щодо встановлення особистості заявника, який звернувся до суду із заявою про відкриття справи про його неплатоспроможність.
Колегія суддів зауважує, що з моменту відкриття справи про неплатоспроможність, правосуб'єктність боржника стає обмеженою, і такий стан зберігається протягом всієї процедури неплатоспроможності (боржник обмежений щодо розпорядження своїм майном, виїзду за кордон та інше).
Відповідно до приписів ч.ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Тобто, з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до суду, в особи, яка звернулась із відповідною заявою, виникають додаткові процесуальні обов'язки, незважаючи на наявність представника.
З наведено вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою, суд зобов'язаний встановити особу боржника щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені КзПБ обмеження.
Тобто, на переконання колегії суддів особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що осатаній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами (наприклад колекторними організаціями) виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
З наведеного слідує, що хоча представник боржника і був наділений відповідними правами щодо представництва ОСОБА_1 у підготовчому засіданні, проте, він не може безумовно замінювати собою заявницю, оскільки провадження у справі про неплатоспроможність відкривається (у разі наявності підстав) не щодо представника, а щодо самої фізичної особи.
Отже, господарський суд зобов'язаний з'ясувати особу боржника перед тим як відкривати провадження у справі про його неплатоспроможність, що в даній справі зроблено не було.
Таким чином, оскільки місцевим судом було значно порушенні строки для затвердження платну реструктуризації боргів боржника, що призвело до втрати актуальності зазначених в ньому даних та судом не було з'ясовану особу боржника, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі №910/268/22 слід скасувати та передати справу на розгляд Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 2, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі №910/268/22 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі №910/268/22 скасувати та передати справу №910/268/22 на розгляд Господарського суду міста Києва.
3. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:
"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст складено 28.08.2023.
Головуючий суддя Б.М. Поляков
Судді С.Р. Станік
М.Л. Доманська