79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" вересня 2023 р. Справа №914/539/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Плотніцький Б.Д.
суддів Кравчук Н.М.
Матущак О.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “8848” б/н від 30.05.2023 (вх. № 01-05/1742/23 від 01.06.2023)
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2023 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 15.05.2023, суддя Гоменюк З.П.)
у справі №914/539/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройкомплекс Інжиніринг”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ 8848”, м. Львів
про стягнення 100 000,00 грн
Короткий зміст заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройкомплекс Інжиніринг” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ 8848” про стягнення 200000, 00 грн за невиконання умов договору субпідряду № 14/01-22 від 14.01.2022.
Ухвалою суду від 05.04.2023 закрито провадження у справі в частині заявлених до стягнення 100000, 00 грн.
Рішенням від 17.04.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройкомплекс Інжиніринг” задоволено повністю.
24.04.2023 через систему “Електронний суд” (документ сформовано 21.04.2023) надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№1609/23).
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2023 у справі №914/539/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройкомплекс Інжиніринг” про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ 8848” (79005, Львівська область, м. Львів, вулиця Зелена, будинок 11-А, квартира 8; ідентифікаційний код 43048868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройкомплекс Інжиніринг” (03039, Київська область, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 58-А, офіс 16; ідентифікаційний код 38684203) 21 900,00 грн витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи № 914/539/23.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням предмету позову та фактичних обставин, наявних у справі пояснень на підтвердження правових позицій сторін, з урахуванням добровільного погашення боргу відповідачем, відповідно до змісту наданих адвокатом документів, розмір понесених позивачем витрат у сумі 43800,00 грн на професійну правничу допомогу в частині наданих адвокатом послуг при підготовці та складанні документів у справі №914/539/23 завищено, а обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу кваліфікованого адвоката у даній справі є сума 21900,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.
Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “8848” оскаржило таке в апеляційному порядку.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки, викладені у додатковому рішенні господарського суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам, а також витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи.
Апелянт вважає, що витрати в сумі 21 900 грн є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, у мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних спорів; нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
З огляду на вищенаведене, апелянт вважає, що сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи.
Відтак, апелянт просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2023 у справі №914/539/23. Ухвалити нове, яким зменшити розмір стягнених з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що з апеляційною скаргою не погоджується та вважає її необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Судове засідання не проводилось. Учасники провадження не викликались.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
13.01.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройкомплекс Інжиніринг” уклав з адвокатом Мацаком Олексієм Юрійовичем Договір про надання правової допомоги.
Додатковою угодою від 13.01.2023 до Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 сторонами узгоджено вартість послуг виконавця, що становить 43800,00 грн та є фіксованою сумою гонорару адвоката (протокол погодження вартості послуг адвоката з ведення господарської справи та представництва інтересів Клієнта).
Пунктом 4.1. Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 закріплено, що правову допомогу, яка надаються виконавцем, клієнт оплачує в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
У пункті 4.2. Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 зазначено, що сторони складають протокол погодження вартості послуг адвоката у якому погоджують розмір гонорар виконавця (адвоката).
Відповідно до пункту 4.3 Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 , при розрахунку вартості (ціни) правової допомоги. враховується час, витрачений виконавцем, терміновість виконання доручень клієнта та інші обставини справи.
За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар. Акт про надання правової допомоги вважаться підписаним без зауважень, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом. останній не повернув виконавцю підписаний акт. В акті, який у відповідності до цього Договору є (вважаться) підписаним. сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість (ціну) правової допомоги - гонорару (винагороди). У цьому випадку сторони керуються умовами акту (п. 4.4., 4.5., 4.6 Договору).
До матеріалів заяви долучені Акт здачі-прийняття робіт (наданої правової допомоги) від 18.04.2023 №ЮП 18-04/23, звіт адвоката про виконану роботу 2023 року у справі №914/539/23 відповідно до Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023.
Платіжною інструкцією №7214 від 22.02.2023 підтверджується сплата 43800,00 грн позивачем на користь адвоката Мацака Олексія Юрійовича за надання правової допомоги згідно з Договором про надання правничої допомоги від 13.01.2023.
Окрім того, матеріали справи містять ордер про надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 року, виданий 07.02.2023 року для представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальність “Стройкомплекс Інжиніринг” адвокатом Мацаком Олексієм Юрійовичем у Господарському суді Львівської області, Західному апеляційному господарському суді та Верховному Суді.
Відповідно до Додаткової угоди протоколу погодження вартості послуги адвоката з ведення господарської справи та представництва інтересів Клієнта від 13.01.2023 року, між сторонами узгоджено вартість послуг Виконавця у розмірі 43800,00 грн.
Так, п.1 Додаткової угоди від 13.01.2023 передбачає, що Виконавець надає наступні послуги: 1) Ознайомлення з матеріалами справи у тому числі договорами, додатками. банківськими виписками та інші; 2) Ознайомлення з судовою практикою та рішеннями суду; 3) Консультація клієнта; 4) Склалання позовної заяви з додатками, та інших необхідних документів; 4) Ведення справи у суді першої інстанції, в тому числі участь у судових засіданнях в суді; 5) Підготовка та складання процесуальних документів, пов'язаних з веденням господарської справи.
Відповідно до п.2 Додаткової угоди від 13.01.2023, на виконання вимог ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи строки розгляду справи в суді та необхідний час на ведення справи у зв'язку із судовим процесом, складність справи та обсяг виконуваних робіт, консультації клієнта, час, який необхідно витрати адвокату на введення справи, час на складання процесуальних документів. Сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 43800,00 гри. (Сорок три тисяч вісімсот гривень 00 коп.)
Клієнт додатково відшкодовує наступні фактичні витрати Виконавця витрати, пов'язані виїздом Виконавця за межі м. Київ (добові витрати на відрядження. транспортні витрати і т.п.), витрати на оплату послуг третіх осіб (консультацій фахівців, експертів, послуги перекладачів, виграти по нотаріальному посвідченню документів), які були необхідні Виконавцю для виконання доручення Клієнта (п.3 Додаткової угоди).
Сторони дійшли згоди, що протягом одного місяця з моменту підписання цієї угоди, Клієнт сплачує Виконавцю фіксований гонорар у розмірі 43800,00 грн (п.4 Додаткової угоди). В подальшому Клієнт здійснює оплату послуг (робіт) Виконавця протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання відповідного рахунку від Виконавця.
Адвокатом Мацаком О.Ю. з директором ТзОВ “Стройкомплекс Інжиніринг” підписано Додаткову угоду протоколу погодження вартості послуг адвоката з ведення господарської справи від 13.01.2023 за надання послуг з підготовки документів та представництво по справі №914/539/23 у Господарському суді міста Львова на суму 43800,00 грн. без ПДВ, копія якого наявна в матеріалах справи.
Також 18.04.2023 року між адвокатом Мацаком О.Ю. та ТзОВ “Стройкомплекс Інжиніринг” підписано акт №ЮП 18-04/23 про прийняття-передачу наданих послуг по Договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.01.2023 року по справі №914/539/23 на загальну суму 43800,00 грн.
Так, згідно зі “Звіту адвоката про виконану роботу 2023 року” у справі №914/539/23 у суді першої інстанції: Господарському суду Львівської області, адвокатом було надано Клієнту перелік послуг без зазначення цін по кожній послузі окремо, а саме:
- 13, 16 січня 2023 - ознайомлення з документами; консультація клієнта, пошук інформації стосовно боржника в державних реєстрах; ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі договорами, додатками, платіжними дорученнями, банківськими виписками та інше.
- 20 січня 2023 - складання вимоги про погашення заборгованості та підписання акту звірки взаємних розрахунків за договором субпідряду.
- 07 лютого 2023 - складання позовної заяви; ознайомлення з судовою практикою та рішеннями суду.
- 08 лютого 2023 - складання додатків до позовної заяви, виконання вимог ст. 164 ГПК України.
- 21 лютого 2023 - заява про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції.
- 21 березня 2023 - підготовка до судового засідання.
- 22 березня 2023 - судове засідання (справа №914/539/23 Господарський суд Львівської області).
- 22-24 березня 2023 - ознайомлення з відзивом на позовну заяву; відповідь на відзив.
- 05 квітня 2023 - судове засідання (справа №914/539/23 Господарський суд Львівської області).
- 17 квітня 2023 - судове засідання (справа №914/539/23Господарський суд Львівської області).
Загальна вартість робіт (наданої правової допомоги) 43800,00 грн, ПДВ 00,00 грн.
Наведений Акт №ЮП 18-04/23 від 18.04.2023 року підписаний повноважними представниками обох сторін Договору без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг про надання правничої допомоги.
Окрім цього, позивачем згідно виставленого адвокатом рахунку було сплачено на користь адвоката Мацака О.Ю. грошові кошти у розмірі 43800,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №7214 від 22.02.2023 року із зазначенням в призначенні платежу (оплата за консультаційні та юридичні послуги згідно Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 без ПДВ).
Відповідач надав свої заперечення щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
На думку відповідача, з долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що погоджена фіксована сума гонорару у розмірі 43800,00 грн між позивачем та адвокатом Мацаком Олексієм Юрійовичем є необґрунтованою, адже не відповідає складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціні позову.
У своєму відзиві на позовну заяву від 20.03.2023 (вх.№6856/23) відповідач зазначає про те, що серед послуг, що надані та будуть надані позивачу, зазначені наступні: ознайомлення з матеріалами справи у тому числі договорами, додатками, платіжними дорученнями, банківськими виписками та інше. Зазначена послуга полягала в ознайомленні адвоката Мацака О.Ю. з одним Договором субпідряду та Додатковою угодою до нього, яка містить зміни лише щодо ціни самого Договору субпідряду.
Таким чином, відповідач не погоджується з об'ємом проведеної роботи представником позивача.
Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і надавали пояснення, не ухвалено рішення. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За змістом ст. 244 ГПК України додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За положеннями ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім того, п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За положеннями ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).
Крім того, слід звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного суду від 08.04.2020 у справі 922/2685/19, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у розуміння положень ч.5 ст.126 ГПК України, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи.
Зокрема, як свідчать матеріали справи, відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.03.2023 (вх.№6856/23) заперечує щодо розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 43800,00 грн та просить суд відмовити у задоволенні зазначених вимог, посилаючись на те, що заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з “гонораром успіху”. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
На підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи: копію Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 року, копію Додаткової угоди протоколу погодження вартості послуг адвоката від 13.01.2023 року, копію акта №ЮП 18-04/23 здачі-прийняття робіт (наданої правової допомоги) від 18.04.2023 року, звіт адвоката про виконану роботу 2023 року у справі №914/539/23, а також платіжної інструкції №7214 від 22.02.2023 року на суму 43800,00 грн.
Окрім того, матеріали справи містять ордер АН №1077068 від 07.02.2023 року про надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 року для представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальність “Стройкомплекс Інжиніринг” адвокатом Мацаком Олексієм Юрійовичем у Господарському суді Львівської області, Західному апеляційному господарському суді та Верховному Суді.
Додаткова угода від 13.01.2023 до Договору про надання правової допомоги від 13.01.2023 року містить погоджену суму винагороди у розмірі 43800,00 грн, що охоплює наступний перелік робіт адвоката: ознайомлення з матеріалами справи у тому числі договором, додатками, платіжними дорученнями, банківськими виписками та інше; ознайомлення з судовою практикою та рішеннями суду; консультація клієнта; складання позовної заяви з додатками та інших необхідних документів; введення справи у суді першої інстанції, в тому числі участь у судових засіданнях в суді; підготовка та складання процесуальних документів, пов'язаних з веденням господарської справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Колегія суддів, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Судом першої інстанції здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений у звіті адвоката про виконану роботу, та встановлено, що включення до переліку таких послуг як: ознайомлення з матеріалами справи №914/539/23, пошук боржника в державних реєстрах, складання вимог про погашення заборгованості, ознайомлення з практикою суду та судовими рішеннями, ознайомлення з відзивом на позовну заяву, які, на переконання суду, не можуть бути виділені в окремий вид послуг, є обов'язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугами підготовки та складання процесуальних документів, ведення справи в суді.
До складу витрат позивачем також включено підготовку процесуальних документів. З матеріалів справи вбачається, що представником позивача протягом розгляду справи у суді було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (при цьому, судом враховано, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін), однак, судове засідання 22.03.2023 не відбулось, через оголошену повітряну тривогу на території Львівської області; 05.04.2023 - представник позивача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив; 17.04.2023 - представник позивача був присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції, цього ж дня судом було ухвалено рішення у справі №914/539/23.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Враховуючи вищевикладене та те, що справа розглядається судами за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір гонорару адвоката Мацака О.Ю. у сумі 43800,00 грн. завищений і необґрунтований відповідно до складності справи, ціні позову та кількості часу розгляду справи у суді.
З урахуванням предмету позову та фактичних обставин, наявних у справі пояснень на підтвердження правових позицій сторін, з урахуванням добровільного погашення боргу відповідачем, відповідно до змісту наданих адвокатом документів, колегія суддів доходить висновку про те, що розмір понесених позивачем витрат у сумі 43800,00 грн на професійну правничу допомогу в частині наданих адвокатом послуг при підготовці та складанні документів у справі №914/539/23 завищено.
Колегія суддів погоджується, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу кваліфікованого адвоката у даній справі є сума 21900,00 грн.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.
Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, а також те, що на території України запроваджено воєнний стан, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Керуючись ст.ст. 8, 126, 129, 232, 233, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “8848” б/н від 30.05.2023 (вх. № 01-05/1742/23 від 01.06.2023) залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 10.05.2023 у справі №914/539/23 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий-суддя Плотніцький Б.Д.
Судді Кравчук Н.М.
Матущак О. І.