Справа № 591/7426/23
Провадження № 1-кс/591/3102/23
05 вересня 2023 року Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_4 у справі № 591/7426/23, провадження № 1-кс/591/3032/23,
В провадженні слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_4 знаходиться скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо невчинення процесуальних дій прокурором Сумської обласної прокуратури.
05 вересня 2023 року скаржник ОСОБА_3 подав заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 . Заява про відвід обґрунтована тим, що розгляд справи здійснюється незаконним складом суду, а саме Зарічним районним судом м. Суми, що не є судом, встановленим законом, оскільки не був утворений відповідно до п. 23 ст. 106 Конституції України. Крім того, зазначає, що слідчий суддя ігнорував вимоги кодексальних норм, рішення Сумського апеляційного суду за аналогічних обставин в іншій справі. Також вважає, що слідчий суддя фальшує ухвали шляхом перенесення тексту з іншого рішення слідчого судді, а також порушує (ігнорує) вимоги ст. 26 КПК України в інших справах. За таких обставин, скаржник не довіряє слідчому судді та просить його відвести від розгляду даної справи.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 , слідчий суддя ОСОБА_4 , представник Сумської обласної прокуратури не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином. Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід слідчому судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 75 КПК України визначено випадки, за яких суддя не може брати участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути мотивованим.
Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» вказав, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Веттштайн проти Швейцарії», «Фей проти Австрії», рішення від 24.02.1993, серія А, N255, с. 12, п. 27,28, 30).
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Частиною 3 статті 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Крім того, частиною 6 статті 35 КПК України встановлено, що порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається (ст. 125 Конституції України).
Вказані норми Основного Закону знайшли своє відображення і Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно ч. 1 ст. 4 якого судоустрій в Україні визначаються Конституцією України та законом, що будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності (ч. 1 ст. 17) і правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства (ч. 1 ст. 5).
Відповідно Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР «Про судоустрій Української РСР» від 24.02.1994 № 4017-ХІІ, назву «народні суди» було змінено на назву «районні, місцеві суди», внаслідок чого змінилась і назва «Зарічний районний народний суд м. Суми» на «Зарічний районний суд м. Суми».
Зазначені в заяві про відвід обставини, які на думку заявника свідчать про упередженість слідчого судді, фактично зводяться до висловлення незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді, у тому числі, під час розгляду інших справ за участю заявника, що не можна вважати підставою для сумнівів в об'єктивності чи неупередженості судді, оскільки є предметом професійної діяльності судді.
На думку суду, заявник ОСОБА_3 не навів переконливих доводів щодо того, що слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_4 не може брати участь у розгляді його скарги і є будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Твердження заявника ОСОБА_3 про те, що Зарічний районний суд м. Суми не є судом, встановленим законом, а слідчий суддя ОСОБА_4 відноситься до неіснуючого «Зарічного районного суду м. Суми» і не має правових підстав здійснювати повноваження судді, не відповідають дійсності, тому вказані обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви про відвід слідчого судді.
Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави, передбачені ст. 75 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80-81 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчому судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_4 у справі № 591/7426/23, провадження № 1-кс/591/3032/23.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1