Справа № 137/961/23
"05" вересня 2023 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судових засідань Голота О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення частки в праві спільної сумісної власності,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 .
Вказує, що згідно свідоцтва про право власності на житло за АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Зазначає, що у зв'язку із невизначеністю розміру часток у праві приватної спільної сумісної власності на житло, вона не може реалізувати свого права на отримання спадщини, а тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом і просить суд ухвалити рішення, яким визначити, що частка померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру за АДРЕСА_1 , становить 1/5.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк П.П. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечують. Судові витрати просить залишити за ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.10) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5) її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.13) 14.05.1989 року позивач зареєструвала шлюб і після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 », який 03.09.1993 р. був розірваний.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.15) 12.01.1994 р. позивач зареєструвала шлюб і після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с.16) ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло (а.с.16) квартира за АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Відповідно до листа Літинської державної нотаріальної контори Вінницької області за №742/02-14 від 04.08.2023 (а.с.18) ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та надано роз'яснення щодо можливості оформлення спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У відповідності до роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", - частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними (п.5).
Відповідно до роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", - у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Згідно правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріпленої в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р., де зазначено, що відповідно до ст. 1226 ЦК України, частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності.
За змістом ст. 357 ЦК України, вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні
Беручи до уваги наведене, а також положення ст. 172 ЦК України, вбачається, що у спірних правовідносинах поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками є неможливим у зв'язку зі смертю одного з них.
Відповідно до ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виходячи із законодавчо встановленої рівності часток кожного із співвласників спільної сумісної власності, відсутності іншої домовленості між ними, суд приходить до переконання, що частка померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру за АДРЕСА_1 , становить 1/5.
За таких підстав суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 1216, 1226, 1273 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 197, 200, 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Встановити, що частка померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на квартиру за АДРЕСА_1 , становить 1/5.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.