Справа № 134/869/23
2/134/193/2023
Іменем України
30 серпня 2023 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Азарян М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
24 травня 2023 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 04 січня 2018 року, яка утворилася станом на 10 березня 2023 року, у розмірі 44 348,81 грн.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 04 січня 2018 року.
При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його підписом в анкеті-заяві, та був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк».
Таким чином, між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, надано кредитну картку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 35 000,00 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п. 1.1.1.63 Договору - короткостроковий кредит, що надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів шляхом внесення грошових коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу, який розраховується в процентному співвідношенні від загальної заборгованості.
Однак, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, внаслідок чого станом на 10 березня 2023 року у нього утворилася заборгованість в розмірі 44 348,81 грн., з яких: 36 122,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8225,84 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 02 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомлення (виклик) сторін, відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 22 червня 2023 року за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено.
Протокольною ухвалою суду від 14 липня 2023 року за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено.
В судове засідання 30 серпня 2023 року сторони не з'явилися.
Представник позивача - Гребенюк О.С. разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує. Вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, клопотання та заяви з боку позивача відсутні.
Відповідач ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, вказав, що позовні вимоги визнає частково, а саме щодо заборгованості за тілом кредиту, в решті позову просить відмовити.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, у відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 04 січня 2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої погодився, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет, пам'яткою клієнта та Тарифами становлять між ним та банком Договір про надання банківських послуг (а.с. 32).
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), 11 липня 2017 року здійснено старт карткового рахунку № НОМЕР_1 ; 04 січня 2018 року встановлено кредитний ліміт - 500,00 грн, який в подальшому неодноразово змінювався, а саме: 16 лютого 2018 року збільшено кредитний ліміт - 4 500,00 грн., 04 квітня 2018 року збільшено кредитний ліміт - 6 000,00 грн., 04 квітня 2018 року збільшено кредитний ліміт - 10 000,00 грн., 06 квітня 2018 року збільшено кредитний ліміт - 25 000,00 грн., 11 лютого 2020 року збільшено кредитний ліміт - 35 000,00 грн., 18 серпня 2022 року зменшено кредитний ліміт - 0,00 грн. (а. с. 30).
З довідки, наданої АТ КБ «ПриватБанк», встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким останньому було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття - 11 липня 2017 року, термін дії - 07/21, тип картки - «Универсальная»; № НОМЕР_2 , дата відкриття - 22 лютого 2021 року, термін дії - 12/24, тип картки - «Универсальная» (а. с. 31).
22 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, відповідно до умов якого: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; строк договору та кредитування - 12 місяців з пролонгацією; пільговий період - до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); процента ставка у пільговий період - 0,00001 % річних; процентна ставка поза межами пільгового періоду - 42 %, 40,8 %, 36 %; тип процентної ставки - фіксована (а. с. 33-36).
Згідно наданої позивачем виписки за договором № б/н за період 11.07.2017 - 14.03.2023, по належних ОСОБА_1 кредитних картках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 усього витрат - 648 472,87 грн., усього надходжень - 604 124,06 грн., баланс на початок періоду: 0, баланс на кінець періоду: - 44 348,81 грн. (а. с. 96-130).
Відповідно до наданих банком розрахунків заборгованості за договором № б/н від 04 січня 2018 року, станом на 10 березня 2023 року загальна заборгованість відповідача за наданим кредитом становить 44 348,81 грн., з яких: 36 122,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8225,84 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 9-29).
Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором.
Відповідно до частин першої та другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
У відповідності до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626 та 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить, окрім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом. При цьому посилається на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та Правила надання батьківських послуг у ПриватБанку, як невід'ємні частини спірного договору.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умови та Правила надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, у тому числі, в зазначеному банком розмірі.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131 цс 19).
Надаючи оцінку паспорту споживчого кредиту, підписаному відповідачем 22 лютого 2021 року та наданому позивачем на підтвердження своїх вимог, як доказу, суд зазначає наступне.
У наданому до позовної заяви паспорті споживчого кредиту містяться тарифи щодо семи типів кредитних продуктів, які передбачають різні відсоткові ставки для таких карток.
Також, підписана відповідачем анкета-заява не містить умов про те, що паспорт споживчого кредиту є складовою договору банківського обслуговування.
Крім того, суд звертає увагу на те, що наданий позивачем до позовної заяви паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 22 лютого 2021 року, містить зауваження про те, що інформація, зазначена в ньому, зберігає чинність та є актуальною до 09 березня 2021 року. Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в ньому, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Отже, підписання паспорта споживчого кредиту, який містить узагальнену інформацію про умови кредитування щодо різних типів кредитних продуктів є передумовою укладення кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача і цей документ не є складовою укладеного договору.
Таким чином, суд вважає, що банк на виконання умов Закону України «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача, як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, вказавши при цьому, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.
З огляду на викладене, суд установив, що між сторонами укладено кредитний договір, умови якого визначені у заяві від 04 січня 2018 року. Оскільки анкета-заява, яка підписана відповідачем, не містить посилання на конкретні умови кредитування, нарахування відсотків та порядок повернення кредиту, а саме по собі підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту, який не є складовою частиною укладеного договору, без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не підтверджує узгодження сторонами умов кредитування, суд вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за простроченими відсотками.
Щодо позовних вимог про стягнення тіла кредиту, суд зазначає наступне.
Відповідач в судовому засіданні 14 липня 2023 року вказав, що дійсно отримав кредит, користувався коштами банку та допустив заборгованість. У своїй заяві від 30 серпня 2023 року відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Суд зауважує, що підписана заява-анкета від 04 січня 2018 року не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав відповідачем, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, розмір якої підтверджено розрахунком банку та банківською випискою по картковому рахунку і визнається відповідачем, оскільки банк має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника до виконання обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 04 січня 2018 року, яка утворилася станом на 10 березня 2023 року, у розмірі 36 122,97 грн., в задоволені решти позовних вимог слід відмовити.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог.
Так, позов заявлено з ціною 44 348,81 грн., а підлягає стягненню 36 122,97 грн., що складає 81,45 % (36 122,97 грн. х 100 : 44 348,81 грн.).
Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 2186,12 грн. судового збору (2684 х 81,45 : 100).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 04 січня 2018 року, яка утворилася станом на 10 березня 2023 року, у розмірі 36 122,97 грн. (тридцять шість тисяч сто двадцять дві гривні, 97 копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2186,12 грн. (дві тисячі сто вісімдесят шість гривень, 12 копійок) судового збору.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: