Справа № 127/12390/23
05 вересня 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л. П.,
при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Огородника О.М про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, -
Представник боржника ОСОБА_3 - адвокат Огородник О.М. звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, виданого 30 травня 2023 року Вінницьким районним судом Вінницької області.
Заяву мотивовано тим, що цим судовим наказом стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття, а також судовий збір в розмірі 248,10 грн.. Із даним судовим наказом боржник не погоджується в повному обсязі, оскільки судом не встановлено обставини справи та не перевірено наявність спору по утриманню дитини, а тому вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами з огляду на таке. 27.06.2013 між сторонами укладено шлюб, від якого у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина, наразі, проживає із боржником. Стягувач у заяві про видачу судового наказу посилається на те, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо розміру аліментів на утримання дитини. Боржник не виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання та надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Такі твердження є необгрунтованими, не відповідають дійсності та порочать честь і гідність боржника як матері. Твердження стягувача, що дитина проживає разом із ним на підставі договору оренди квартири є неналежним доказом, оскільки договір не встановлює правових підстав щодо проживання дитини з батьком. Окрім того, згідно договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини від 29.11.2022, місце проживання дитини було встановлено із матір'ю. Договором також встановлено, що батько має право зустрічатися із дитиною за місцем проживання батька. Однак на короткий час боржнику було необхідно виїхати за кордон у зв'язку із працевлаштуванням. Не дивлячись на те, що при перебуванні боржника за кордоном, не дивлячись на далеку відстань, виконувала свої батьківські обов'язки, зокрема телефонувала постійно до дочки, відправляла грошові кошти. Під час перебування на території України купувала дитині харчування, одяг, тощо. Факт витрат боржника на потреби сім'ї під час перебування за кордоном у зв'язку із працевлаштуванням, підтверджується скрін-шотами із месенджера Вайбер та іншими доказами участі боржника у вихованні та наданні матеріальної допомоги на утримання дитини. Тобто, ці докази підтверджують участь боржника у житті дитини. Згідно скрін-шотів месенджера Вайбер спілкування між стягувачем та боржником, стягувач свідомо чинить перешкоди у вихованні дитини та маніпулює нею для особистих цілей. Згідно характеристики дитини з школи, мати дитини приймає участь у вихованні та навчанні дитини, вдома створені всі необхідні умови для нормального розвитку дитини, батьки систематично відвідують батьківські збори та підтримують постійні зв'язки зі школою та класним керівником. З огляду на викладене просить скасувати за нововиявленими обставинами судовий наказ, виданий Вінницьким районним судом Вінницької області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ..
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09.06.2023 відкрито провадження за заявою представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Огородника О.М. про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2023 в справі №127/12390/23.
В судове засідання боржник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Огородник О.М. не з'явилися, від представника до суду надійшла заява, в якій він просить розглянути заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у його відсутність та відсутність боржника ОСОБА_1 , заяву підтримує та просить її задоволити.
Стягувач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Ткачук В.В. в судове засідання також не з'явилися. Від представника до суду надійшла заява, в якій вона просить розглянути заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у її відсутність та відсутність стягувача. В задоволенні заяви просила відмовити з огляду на таке: заява ОСОБА_1 не містить жодного належного та допустимого доказу, що на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про видачу судового наказу існували обставини, які мали важливе значення для справи та не були встановлені судом; заявником не надано жодного доказу, що дитина не проживала зі стягувачем на час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів; скрін-шоти та фото додані до заяви не є належними доказами, оскільки не відомо час їх отримання та джерело їх походження; додані до заяви квитки свідчать про те, що батько не перешкоджає побаченню дитини із матір'ю та можливість разом проводити відпочинок, але не можуть бути підставою для скасування судового наказу у справі №127/12390/23. В даному випадку вважає, що боржником обрано невірний спосіб захисту, а також враховуючи, що не надано жодного доказу про наявність обставин, що не були відомі суду та перешкоджали видачі судового наказу, просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.2014 (а.с. 7).
Відповідно до копії договору оренди квартири від 01.11.2022 ОСОБА_2 орендував квартиру в АДРЕСА_1 для свого проживання та проживання ОСОБА_4 (а.с. 8-9).
Згідно копії акта №1 від 27.03.2023 ОСББ «Сімейний 38Б» (а.с. 10) в квартирі АДРЕСА_2 незареєстрвоана, але проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
30.05.2023 Вінницьким районним судом Вінницької області видано судовий наказ у справі №127/12390/23, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 268,40 грн. (а.с. 25).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частина 8 ст. 170 ЦПК України визначає, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пункти 27-34; рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46).
Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, то обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такий обов'язок також передбачений ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках і своїх повнолітніх дітей. Отримання аліментів на дитину не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Чинним законодавством України передбачено декілька способів стягнення аліментів.
Виконання батьками обов'язку утримувати дитину може здійснюватися за домовленістю між ними. Так, за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні, в грошовій і (або) натуральній формі. Також батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого уч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України.
Згідно із ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 передбачено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно із п. 4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пункт 7 даної Постанови визначає, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 766/14447/18 (провадження № 61-2953ск20) від 10.04.2020 року.
Як вбачається із заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами заявник вказав на наявність підстав для такого перегляду, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України.
Так, ОСОБА_1 зазначає про те, що між сторонами 29.11.2022 було укладено договір за яким встановлено місце проживання дитини разом із матір'ю, належну копію якого в повному об'ємі до заяви долучено не було.
Однак, існування такого договору не може спростовувати обставини фактичного проживання дитини разом із батьком. До того ж, заявниця вказує, що у зв'язку із необхідністю працевлаштування за кордоном вона вимушена була виїхати із України. Тобто, це опосередковано вказує на те, що дитина залишилася проживати разом із батьком та перебувала на його утриманні.
Щодо посилання заявниці ОСОБА_1 на інші докази, то суд не може їх взяти до уваги з підстав того, що в месенджері «Вайбер» неможливо ідентифікувати абонентів між якими відбувалося дане спілкування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами згідно з вимогами ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Згідно із ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4і5частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3розділу V цього Кодексу.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, у заяві про видачу судового наказу ОСОБА_2 заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки у розмірі 1/4 частки його доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, то судовий наказ видано відповідно до п. 4 ст. 161 ЦПК України.
При цьому суд зважає, що боржник не міг заперечувати проти заяви про видачу судового наказу з посиланням на ці обставини, що обумовлене порядком розгляду заяв про видачу судового наказу, однак це жодним чином не робить ці обставини нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, зважаючи на відсутність однієї із обов'язкових ознак нововиявлених обставин, а саме те, що ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення за нововияленими обставинами.
Враховуючи те, що підставами для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є виключно такі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із цією заявою, на час розгляду справи, належить відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити судовий наказ в силі.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч. 3 ст. 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. При цьому судовий наказ, виданий відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, згідно до вказаної норми ч. 1 ст. 170 ЦПК України не може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.
Разом з тим, відповідно до ст. 173 ЦПК України судовий наказ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, або його виконання може бути відстрочено чи розстрочено в порядку, встановленому ст. 432, 435 цього Кодексу.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або ж за наявності обставин, передбачених ч.4 ст.273 ЦПК України вимагати зміни розміру аліментів, строків платежів або звільнення від них.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 161, 170, 261, 423, 424, 429 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Огородника О.М про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.П. Шевчук