Справа № 131/807/21
05 вересня 2023 року м. Вінниця
Колегія Вінницького районного суду Вінницької області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021020000000228 від 13.04.2021 року відносно ОСОБА_7 в вчиненні злочину , передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
З 02.08.2021 у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області на розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
05.09.2023 в судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , оскільки такий строк стікає, а ризики, які стали підставою для його застосування та продовження, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не змінилися та не відпали. Подане клопотання прокурором умотивовано тим, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні в стані алкогольного сп'яніння особливо тяжкого злочину, який потягнув за собою смерть людини, тому вважає, що перебуваючи на волі обвинувачений може ухилятися від явки до суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, які ще не допитані в судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив колегію суддів змінити застосований запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Усне клопотання захисник ОСОБА_6 обґрунтував тим, що обвинувачений має сім'ю, неповнолітніх дітей , окрім них , до його затримання, він також утримував пристарілу матір, яка має хронічні захворювання; обвинувачений також має постійне місце проживання, а тому він вважає, що ОСОБА_7 на волі має стійкі соціальні зв'язки та не має наміру ухилятися від явки до суду, вчиняти тиск на свідків.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника та просив колегію суддів застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобово домашнього арешту.
Прокурор заперечував щодо задоволення усного клопотання захисника, оскільки вважає, що стороною захисту не спростовані наведені ним ризики, які на даний час не зменшилися.
Вислухавши заявлені клопотання сторонами кримінального провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З положень, викладених у ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Колегією суддів установлено, що запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.
Вирішуючи письмове клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, колегія суддів враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).
Таким чином, колегія суддів, прийшла до висновку, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися та не відпали.
Колегія суддів враховує, що хоча обвинувачений ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання на території Іллінецької ОТГ Вінницької області та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, однак, ОСОБА_7 обвинувачується в вчиненні особливо тяжкого злочину, на час події злочину не був працевлаштований, проживає зі свідками в одній місцевості, що не виключає ризику чинення тиску на свідків.
Крім того, колегія суддів враховує, що дане провадження перебуває на стадії судового розгляду, на теперішній час судом не є заслухані пояснення свідків, експертів, обвинуваченого, не досліджені письмові докази, а тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 будучи на волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків даного провадження задля зміни їх показів в суді на його користь, з метою уникнення відповідальності, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний засіб, а саме цілодобовий домашній арешт не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не захистить свідків від можливого тиску зі сторони обвинуваченого, не відповідатиме тяжкості скоєного кримінального правопорушення, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого ОСОБА_7 , з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, колегія суддів доходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, ОСОБА_7 доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, а саме - по 03.11.2023 включно, без визначення застави, задовільнивши клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 327, 331, 615 КПК України, колегія суддів -
У задоволенні усного клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора - задовільнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу в виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України строком на 2 місяців тобто до 03 листопада 2023 року включно, без визначення застави.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а обвинуваченим- з дня отримання її копії.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3