Справа № 128/2025/23
05 вересня 2023 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судових засідань Ружицькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Вороновицької селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Вороновицька селищна рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
У позовній заяві викладено наступну позицію.
Відповідач ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_3 .. Службою у справах дітей Вороновицької селищної ради направлено запит до Запорізької міської ради щодо місця знаходження ОСОБА_3 та отримано відповідь про те, що його реєстрація на тереторії громади відсутня. Батько у 2009 році виїхав з с. Гуменне Вінницького району Вінницької області до м. Запоріжжя та з того часу не відвідував сина, не цікавився його життям. Місце перебування та проживання наразі невідоме. ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , в будинку, в якому незадовільні умови проживання. Відповідно до характеристики Комарівського старостинського округу від 03.02.2023, проживаючи на території с. Гуменне ОСОБА_1 у правопорушеннях не помічалася, в громадських місцях веде себе задовільно, постійного місця роботи немає та не прагне працевлаштуватися, не утримує господарство, земельну ділянку не обробляє. Відповідачка ОСОБА_1 неодноразово потрапляла в полу зору соціальних служб, оскільки схильна до ведення нездорового способу життя, часто залишає місце проживання на тривалий час, не виконує батьківські обов'язки щодо належного виховання, утримання та навчання свого сина ОСОБА_2 .. Так, 21.02.2022 службою у справах дітей Вороновицької селищної ради направлено запит до ВП №5 Вінницького РУП про можливе знаходження безвісно зниклої ОСОБА_1 .. Працівниками поліції проводилися розшукові заходи, спрямовані на встановлення місця знаходження останньої до березня 2022 року. КУ «Центр надання соціальних послуг» Вороновицької селищної ради надано акт оцінки потреб сім'ї/особи від 03.02.2023 №21, в якому зазначено, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 , безробітня. Стан її здоров'я задовільний, у медичних закладах на обілку не перебуває, інвалідності немає. З метою забезпечення найкращих інтересів дитини було визначено ряд заходів, спрямованих на мінімізацію складних життєвих обставин і створення безпечних комфортних умов проживання дитини у сімейному середовищі. Здійснювалися заходи щодо створення належних умов проживання, сприяння в оформленні документів, формування навичок відповідального батьківства. Однак, мати не виконала рекомендацій. Потреби дитини забезпечувалися шляхом взаємодії із установами та закладами. Відповідачка потребує постійного контролю суб'єктів соціальної роботи. мати не усвідомлює наявності проблем, не розуміє ризиків і загроз, не бажає щось змінювати. Не виявляє бажання співпрацювати з надавачами соціальних послуг для вирішення своїх проблем. У відповідачки відсутні навички догляду за дитиною, методи сімейного виховання, формування сімейних традицій та цінностей, планування сімейного бюджету та ведення домашнього господарства. Із нею неодноразово проводилися профілактичні бесіди щодо неналежного виконання батьківських обов'язків, але вона продовжує ухилятися від виконання батьківських обов'язків. Дитина ОСОБА_2 проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 та не має можливості отримати ID-картку. Дитина з 2016 року перебуває в закладах інституційного догляду. До 2018 року перебував у дитячому будинку «Родинний дім» в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області. з 13.03.2018 дитина навчається в Брацлавській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. На даний час дитина перебуває в КЗ «Самгородоцька спеціалізована школа». Мати дитини на канікули його не забирає, не телефонує. Матеріальної допомоги від батьків дитина не отримує. На підставі вищевикладеного просить позбавити відповідачку батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути із відповідачки аліменти на користь та на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1/4 частині всіх видів їх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Представник позивача - Вороновицької селищної ради - начальник служби у справах дітей Вороновицької селищної ради Гаєвик Т.П.в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу у відсутність представника позивача (а.с. 35).
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов про позбавлення її батьківських прав відносно дитини ОСОБА_2 та про стягнення із неї аліментів на утримання дитини визнає повністю, справу просила розглянути у її відсутність (а.с. 41).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та учасників справи відповідно до ст. 211 ч. 3 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.
Заяв та клопотань до суду не надходило.
Ухвалою суду від 31.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 30)
Ухвалою суду від 03.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 38).
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України відповідачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в з/с ім. Абая Краснознаменського району Целіноградської області (а.с. 9).
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 04.11.2008 (а.с. 10).
Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади №2023/000893123 від 03.02.2023 ОСОБА_1 зареєстрвоана в АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Наказом №01 від 19.04.2023 начальника Служби у справах дітей Вороновицької селищної ради (а.с. 12) дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено з 19.04.2023 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Згідно Акту оцінки потреб особи ОСОБА_1 від 03.02.2023 ОСОБА_1 має задовільний стан здоров'я, у медичних закладах на обліку не перебуває, має ознаки вживання алкоголю, проживає із співмешканцем ОСОБА_4 , який надає їй допомогу, дитина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 протягом 7 років перебуває в інтернатних закладах, останнє КУ «Самгородоцька спеціалізована школа», протягом останнього року вона не відвідувала дитину та не цікавилася ним, не має постійного місця роботи, в помешканні відсутня електроенергія, помешкання має незадовільний стан, непридатне для проживання з дітьми. У будинку брудно, не дотримуються санітарно-гігієнічні норми, пічне опалення перебуває в аварійному стані, запаси продуктів мінімальні (а.с. 13-15).
З довідки Комарівського старостинського округу Вороновицької селищної ради №02-1/28/38 від 03.02.2023 до складу сім'ї ОСОБА_1 входиь син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
За інформацією Комарівського старостинського округу Вороновицької селищної ради Буйненко О.П. на території с. Гуменне в правопорушеннях не помічена, в громадських місцях веде себе задовільно, постійного місця роботи немає, не праген до працевлаштування, схильна до зловживання алкоголем, веде аморальний спосіб життя, від жителів скарг не надходило (а.с. 19).
Згідно довідки КЗ «Самгородоцька спеціалізована школа» №137 від 24.05.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 10 класі Самгородоцької спеціалізованої школи Хмільницького району Вінницької обласної ради та знаходиться на неповному державному забезпеченні (а.с. 20).
Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 10 класу КЗ «Самгородоцька спеціалізована школа» дитина має загальний розвиток, який відповідає його віку, має середній та достатній рівень навчальних досягнень. Ввічливий, до старших ставиться з повагою. Дотримується правил поведінки, виконує доручення, але сам ініціативу не проявляє. Любить спорт. Мати ОСОБА_1 зовсім не приділяє уваги вихованню сина, не цікавиться навчанням та станом здоров'я дитини. Упродовж двох років додому на вихідні дні та на період канікул дитину не забирає, в закладі не відвідує. Дитина недостатньо забезпечена сезонним одягом, взуттям та канцелярським приладдям (а.с. 21).
Згідно актів обстеження умов проживання місця проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 від 05.03.2022 та від 12.05.2023 встановлено, що умови проживання незадовільні, в будинку брудно, дах протікає, волога стеля, немає продуктів харчування, пічне опалення в незадовільному стані. Для виховання та розвитку дитини не створені належні умови (а.с. 23, 24).
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Вороновицької селищної ради (а.с. 25), який затверджено рішенням виконавчого комітету Вороновицької селищної ради №308 від 17.05.2023 (а.с. 24), орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 15 СК України, сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим кодексом або домовленістю (договором сторін).
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Стаття 27 Конвеції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року передбачає, що батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 , п. 2 ст.6 Конвенції про права дитини про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою покладення на них відповідальності, передбаченої законом.
Статтею 157 СК України передбачено обов'язок того із батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні і право на особисте спілкування з нею.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У статті 166 СК України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно із частиною четвертою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п'ята статті 19 СК України).
При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитиною не цікавиться, не надає достатнього матеріального утримання, хоча таких перешкод їй ніхто не чинив. Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі. З огляду на зазначене, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачку є доцільним, а позов підлягає задоволенню.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, дають суду підстави вважати, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, своєю винною поведінкою ухиляється від встановленого ст. 150 Сімейного Кодексу України обов'язку щодо виховання своєї дитини, піклування про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, а тому відповідно до ст.164 Сімейного Кодексу України суд приходить до висновку, що відповідачку ОСОБА_1 , як крайній захід, слід позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на дитину суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи.
З врахуванням вищенаведеного, обов'язку батьків в утриманні своїх дітей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь та на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судові витрати у виді судового збору, оскільки позивач в силу п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду із цим позовом.
Відповідно до ст.ст. 15, 18, 150, 155, 157, 164, 165, 166 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 1, 10, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Вороновицької селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь та на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 26.05.2023, і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, тобто з 26.05.2023 по 26.06.2023, допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 05 вересня 2023 року.
Сторони по справі:
Позивач - Вороновицька селищна рада, адреса:смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вул. Козацький шлях, буд. 60, Код ЄДРПОУ 04326069;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Шевчук