Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10368/23
05 вересня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42023102070000194 від 11.08.2023,
слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , звернулась з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, а саме на: транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; гараж площею 20,7 кв.м. з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговуючий кооператив «Караваєві дачі», гараж НОМЕР_4 ; земельну ділянку, загальною площею 0,15 га., з кадастровим номером 3221482101:04:001:0110 за адресою: АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання його автор зазначив, що слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42023102070000194 від 11.08.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника дистанції Київська дистанція електропостачання РФ «Південно-західна залізниця» АТ «Українська залізниця», отримав від ОСОБА_6 , який діє від імені автомобільного кооперативу «Дубок» неправомірну вигоду у розмірі 3550 доларів США, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Просить проводити судовий розгляд без виклику власника майна.
Слідчий суддя прийшов до переконання щодо розгляду даного клопотання без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно для забезпечення арешту майна.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив клопотання задовольнити.
Дослідивши доводи та матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК).
Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК).
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Згідно приписів ч. 5 ст. 170 КПК з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею з'ясовано, що 30.08.2023 ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 42023102070000194 від 11.08.2023, яке розслідується слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно відомостей реєстраційної картки ТЗ та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві власності належать транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; гараж площею 20,7 кв.м. з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговуючий кооператив «Караваєві дачі», гараж НОМЕР_4 ; земельну ділянку, загальною площею 0,15 га., з кадастровим номером 3221482101:04:001:0110 за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки санкцією передбачена конфіскація майна, та достатніми є підстави вважати, що суд може призначити таке покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту вказаного автомобіля та об'єктів нерухомості.
Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (підозрюваним). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.
Слідчий суддя зазначає, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону розпоряджатися майном та відчужувати його (тобто, не забороняє користування), а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК.
Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права підозрюваного та інших осіб користуватися майном. З урахуванням цих обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст.170-173, 309 КПК, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023102070000194 від 11.08.2023 - задовольнити.
Накласти арешт на майно із заборонною користування та розпорядження ним, а саме на:
- транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;
- гараж площею 20,7 кв.м. з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , обслуговуючий кооператив «Караваєві дачі», гараж НОМЕР_4 ;
- земельну ділянку, загальною площею 0,15 га, з кадастровим номером 3221482101:04:001:0110 за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1