Справа № 758/9801/23
04 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів у якому просить стягнути з останніх заборгованість за житлово-комунальні послуги та вирішити питання розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного із відповідачів за вибором позивача.
Позивачем подано до Подільського районного суду м. Києва позовну заяву, де відповідачами зазначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як осіб, які є споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою - АДРЕСА_1 , за публічним індивідуальним договором, повідомлення про який розміщено у ЗМІ.
У відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з відповіді від 04.09.2023 № 211114 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 .
Відповідно до відповідей від 04.09.2023 № 211164 та № 211157 з Єдиного державного демографічного реєстру осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно, не знайдено.
Щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин територіальної підсудності за правилами ст. 30 ЦПК України, суд відмічає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року (справа № 911/2390/18) виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.07.2023 № 337986391 відомості щодо власників квартири АДРЕСА_3 відсутні.
Будь-яких даних, які б підтверджували надання згоди власником такого майна іншим особам (відповідачам у справі) користуватися об'єктом нерухомого майна і отримувати житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги, суду не подано.
Окрім цього, судом не встановлюють дані щодо виникнення заборгованість внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань за договором приєднання про надання житлово-комунальних послуг за спірною адресою на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Отже, оскільки судом не встановлено що у відповідачів виникли права та обов'язки, що опосередковано пов'язані із нерухомим майном, а відтак відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 30 ЦПК України та правової позиції викладеної у постанові ВП ВС від 16 лютого 2021 року (справа № 911/2390/18) під час вирішення питання визначення територіальної юрисдикції справи.
Згідно з ч. 9 ст. 187 цього Кодексу якщо за результатами отриманої судом інформації (від органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи) буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Враховуючи наведене вище та зареєстроване місце проживання одного із відповідачів, яке знаходиться у Печерському районі м. Києва, а відтак
Враховуючи наведене вище, а також те, що дана справа не відноситься до підсудності Подільського районного суду м. Києва, адже зареєстроване місце проживання одного із відповідачів, до якого заявлено позовні вимоги не належить за територіальністю до Подільського району м. Києва, а тому таку необхідно скерувати до Печерського районного суду м. Києва за підсудністю, після закінчення строків передбачених ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 31, 187, 258, 352-354 ЦПК України,
справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - передати за територіальною підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 04 вересня 2023 року.
Суддя О. І. Якимець