печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36599/23-к
23 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, одруженого, на утриманні якого знаходяться 3 неповнолітніх дітей, працюючого директором ПП «Сівер Нафта», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020270010004149 від 18.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Зокрема, ОСОБА_5 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Просили відмовити у задоволенні клопотання, враховуючи особу підозрюваного, його позитивну характеристику та наявність нагород, того, що він з 2020 року не здійснював тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки свідками є виключно працівники поліції та не ухилявся від органу досудового розслідування, враховуючи давність події кримінального правопорушення.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Як встановлено в ході судового розгляду, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020270010004149 від 18.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.06.2020 у світлу пору доби о 10.58 водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем марки Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по сухій прямій асфальтованій проїзній частині вул. Єлецької, зі сторони вул. Толстова в напрямку вул. Преображенської в м. Чернігові Чернігівської області. Поступово наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого неподалік буд. № 13 по проспекту Миру в м. Чернігові, водій ОСОБА_5 , маючи об'єктивну можливість спостерігати за діями інших учасників руху, не стежив за дорожньою обстановкою, не був уважним під час керування транспортним засобом та відповідно не реагував на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди не переконавшись в безпечності своїх дій, внаслідок чого своїми діями створив небезпеку для дорожнього руху, життю та здоров'ю громадян, а також порушуючи вимоги пунктів 1.3., 1.5., 2.3.б), 2.3.д), 18.1. та 4.16.а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та введених в дію з 01.01.2002 (далі Правила дорожнього руху або ПДР), згідно з якими передбачено, що:
- п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
- п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
- п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б). бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
д). не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»;
- п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
- п. 4.16. «Пішохід має право:
- а). на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»;
у наслідок чого, при наближені до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_8 , водій ОСОБА_5 не зменшив швидкість руху, а в разі потреби не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, натомість виїхавши на позначений дорожніми знаками та дорожньою розміткою нерегульований пішохідний перехід, де пішохід ОСОБА_8 мав перевагу під час переходу проїзної частини, скоїв наїзд на останнього.
Внаслідок порушення ОСОБА_5 зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання дорожньо-транспортній пригоді, пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді:
а) закритої травми грудної клітки: перелому лівої ключиці; компресійних переломів тіл 7-го шийного та 1-го грудного хребців; множинних двобічних переломів ребер зліва 2-12, справа 2-8, з крововиливами навколо переломів; забоїв легень; розриву купола діафрагми зліва; множинних синців передньої та передньо-бокової поверхні грудної клітки;
б) закритої травми живота: множинних синців передньої та передньо-бокової поверхні живота, розриву капсули та паренхіми лівої нирки;
в) уламкових переломів великогомілкової та малогомілкової кісток лівої нижньої кінцівки;
г) переломів лівих поперечних відростків 1 - 3-го поперекових хребців;
д) по одному садку лобної ділянки, спинки носа зліва, лівої скроневої ділянки, лівої виличної ділянки, рани та садна задньої поверхні лівого плеча синець внутрішньої поверхні лівого плеча, синця передньої поверхні лівого передпліччя, садна задньої поверхні лівого променево-зап'ясткового суглоба, синця тильної поверхні лівої кисті, синця зовнішньої поверхні правого плеча, рани зовнішньої поверхні правого ліктя, синця тильної поверхні правих кисті та передпліччя, садна зовнішньої поверхні лівого стегна, синця передньої поверхні лівої гомілки, множинних саден зовнішньої поверхні лівої гомілки, садна передньої поверхні лівого коліна, трьох саден передньої з переходом на бокову поверхні правого коліна.
Виявлений комплекс тілесних ушкоджень утворився 18.06.2020 о 10.58 в результаті єдиного травматичного процесу у вигляді дорожньо-транспортної пригоди, за механізмами струсу, удару та тертя, внаслідок контактування з передньою частиною автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 з пішоходом, який перебував на проїзній частині дороги у вертикальному положенні, був обернений лівої боковою поверхнею тіла до автомобіля з послідуючим відкиданням тіла на полотно дороги і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_8 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок політравми, отриманої в умовах дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку.
Указані порушення вимог Правил дорожнього руху перебувають в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
22.08.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи з наявних в матеріалах даних, із: протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2020, схемою та фототаблицею до нього; відеозапису із місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2020; показань свідків ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протоколу слідчого експерименту від 07.07.2021 відповідно до якого встановлено, що об'єктивна видимість дорожніх знаків 5.35.1. та 5.35.2. (Пішохідний перехід) Правил дорожнього руху України становить 166,4 метра; висновку судово-медичної експертизи від 26.08.2020 № 570 відповідно до якого смерть ОСОБА_8 настала від набряку головного мозку, який розвинувся внаслідок політравми, отриманої в умовах дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку; висновку автотехнічної експертизи від 16.07.2020 № 320 відповідно до якого гальмівна та рульова системи автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилися в працездатному стані; висновку комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи від 01.12.2020 № 908 відповідно до якого в момент первинного контакту з транспортним засобом потерпілий знаходився у вертикальному положенні та обернений лівою боковою поверхнею тіла до передньої частини автомобіля; висновку експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису від 25.05.2021 № СЕ-19-21/14619-ВЗ відповідно до якого запис відеофонограми є безперервним і змін відеозвукової інформації не виявлено; висновку автотехнічних експертиз від 13.10.2021 № СЕ-19/125-21/8172-ІТ та від 27.07.2023 № СЕ-19-23/34558-ІТ відповідно до яких в діях водія ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.1. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди; інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 286 КК України, особу підозрюваного та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що відносно підозрюваного наявний такий ризик, як переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу.
Між тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, міцність соціальних зв'язків, те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, позитивну характеристику, наявність нагород, його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування починаючи з 2020 року, а також те що прокурор не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме особистого зобов'язання, котрий згідно зі ст. 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, зокрема:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, які є або будуть свідками та визначені прокурором, слідчим поза межами проведення слідчих дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Керуючись ч. 6 ст. 194, 179, ст. 199, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на два місяці, тобто до 22 жовтня 2023 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з особами, які є або будуть свідками та визначені прокурором, слідчим поза межами проведення слідчих дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити, що у разі невиконання покладених на підозрюваного обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1