04.09.2023 Справа № 756/9120/23
Унікальний 756/9120/23
Провадження №2/756/4187/23
30 серпня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря Колесник А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Єркіна М.М.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач звернувся із позовом до відповідача про поділ майна подружжя, в якому зазначив, що 28.12.2018 між ним та відповідачем було укладено шлюб.
Від спільного проживання сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За час перебування у шлюбі, а саме 31.03.2020 вони з відповідачем придбали двокімнатну квартиру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,5 кв.м., жилою площею 26,3 кв.м.
Посилаючись на те, що позивач як співвласник квартири має право на визнання за ним ідеальної частки без реального поділу квартири, позивач просить визнати спірну квартиру об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири та припинити право спільної сумісної власності подружжя на квартиру.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.07.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Позивач та його представник у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач у підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, визнала право позивача на визнання за ним права власності на частину спірної квартири.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Частиною 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частинами 1, 2 ст.71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
З матеріалів справи убачається, що 28.12.2018 між сторонами було укладено шлюб (а.с.8).
Під час перебування у зареєстрованому з позивачем шлюбі відповідачем було придбано двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,5 кв.м., жилою площею 26,3 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу квартири посвідченим 31.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назарчук О.М. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 10-13).
Як встановлено судом, сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у спірній квартирі.
Таким чином, судом встановлено, що нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 43,5 кв.м., жилою площею 26,3 кв.м., з приводу якої виник спір, набута сторонами за час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Зважаючи на наведене вище, суд приходить до висновку про необхідність в рамках поділу майна подружжя визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , а за ОСОБА_2 - право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно до вимог ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на викладене, суд вважає можливим повернути позивачу 50% суми сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 142, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути платнику ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно квитанції #0.0.3083243275.1 від 07.07.2023 у розмірі 2 085, 50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складено 04.09.2023.
Суддя: Олексій ДИБА