04.09.2023 Справа № 756/11125/23
Унікальний №756/11125/23
Провадження №2-з/756/160/23
04 вересня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Колесник А.В.,
розглянувши матеріали заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням штрафу та пені за договором позики обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_2 не виконав у повному обсязі умов договору та допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.
Разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти в розмірі 1 669 239, 14 грн., що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 в банківських установах, а саме: IBAN: НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Сенс Банк» .
В обґрунтування зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором позики та порушив графік погашення заборгованості, погоджений сторонами.
Враховуючи, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань, існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист порушених прав позивача.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах заяви докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено можливість забезпечення позову накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява представника позивача - адвоката Кошалковської Н.В. про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти в розмірі 1 669 239, 14 грн., що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає у зв'язку із тим, що обставини, на які посилається заявник як підстави для забезпечення позову не підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, спір між сторонами по суті не вирішено, а вжиття заходів забезпечення позову суттєво порушить права та законні інтереси відповідача.
З огляду на положення ч. 1 ст. 151 ЦПК України, дослідивши матеріали поданої заяви, суд вважає, що заява про вжиття заходів про забезпечення позову є не обґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд -
Заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення суддею.
Суддя Олексій ДИБА