04.09.2023 Справа № 756/11287/23
Унікальний №756/11287/23
Провадження №2/756/4770/23
04 вересня 2023 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернулася із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, однак, в порушення вимог ст.175 ЦПК України не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі.
Частиною 1 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги пред'явлені до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, суди відкривають провадження в такій справи у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особи відповідальних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 352/382/18 зазначено, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Аналогічні висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19).
Отже, відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності спадкоємців або неприйняття ними спадщини чи відмови від неї - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, якою є Київська міська рада.
Таким чином, позивачу слід визначитись із колом відповідачів у справі та надати позовні матеріали відповідно до кількості учасників.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно зі ст.2, ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Зі змісту позовної заяви убачається, що предметом позову є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який на момент смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Оболонського району м. Києва..
Однак, ОСОБА_1 у своїй позовній заяві не вказано обсяг спадкового майна, його місцезнаходження, що унеможливлює визначення судом підсудності цивільної справи Оболонському районному суду м. Києва.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- залишити без руху;
Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали;
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій ДИБА