"07" липня 2010 р. справа № 2а-711/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Кожана М.П. Проценко О.А.
при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2009р.
у справі № 2а-711/09 (категорія статобліку -2.19.6)
за позовом: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни, -
25.05.2009 р. позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі -УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання відповідача здійснити нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. згідно вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та про стягнення з відповідача заборгованості по названим виплатам у сумі 4471, 20 грн.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2009р. у справі №2а-711/09 позовні вимоги задоволено частково, визнано дії відповідача неправомірними, зобов'язано відповідача провести нарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., в іншій частині позовних вимог відмовлено .
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального права, та постановлення судом рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Апелянт також вважає, що суд незаконно поновив пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, відмовляючи у задоволенні позову, суд обґрунтував своє рішення стосовно 2006, 2007 років.
Однак, як свідчить текст позовної заяви, вимоги позивача стосувались також і 2008 р. Будь-які обґрунтування стосовно відмови позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог матеріали справи та рішення суду першої інстанції не містять. Отже, суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, що стосуються 2008 р.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Оскільки рішення суду прийнято необґрунтовано без визначення та без врахування суттєвих обставин справи, воно підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, позивач набув статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі і ст. 6 вказаного Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус «дитини війни», на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яким позивачу, як особі з статусом «дитини війни»у 2006, 2007 році не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке повинно було бути розраховане виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, а у 2008 році вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався частково у розмірі 10%.
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2006 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 (із змінами, внесеними 19.01.2006) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Вирішуючи позовні вимоги щодо 2007 року, слід зазначити, що дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. є протиправними.
Щодо інших періодів, то протиправність дій відповідача відсутня, оскільки він діяв згідно чинного законодавства за відсутності рішень Конституційного Суду щодо неконституційності норм законів про Державний бюджет.
Доводи апелянта стосовно того, що позивач пропустив строк звернення до суду, не приймаються колегією суддів, виходячи з такого.
Враховуючи похилий вік позивача, наведені ним в позові причини пропуску строку звернення до суду, а також враховуючи неодноразове внесення законодавцем змін до ст.6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004 р., якими призупинялася дія цієї норми та змінювався розмір надбавки до пенсії, що вочевидь заважало позивачу розумітися в нормах Законів та дотриматися визначеного КАС України річного строку звернення до суду, слід дійти висновку про відсутність підстав для застосування до позивача негативних наслідків пропущення строку звернення до суду за захистом порушеного права та необхідності задоволення його клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги. Постанову Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2009р. -скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська провести нарахування та здійснити виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2009р. -скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська провести нарахування та здійснити виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанову виготовлено у повному обсязі 20.07.2010 р.
Головуючий суддя Л.П.Туркіна
суддя М. П. Кожан
суддя О. А. Проценко