"30" березня 2010 р.справа № 4/386/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12309»
на постанову Господарського суду Запорізької області від 30 жовтня 2008 року
у справі № 4/386/08-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12309»
до Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області
про визнання нечинним рішення № 86 від 16.04.2008 року,-
Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 12309»звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області № 86 від 16.04.08 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в провадженні господарського суду Запорізької області знаходилась справа № 27/242/06-АП про стягнення з ВАТ «АТП 12309»на користь Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області 28070,56 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.05 по 31.03.06. Незважаючи на те, що судове рішення у справі № 27/242/06-АП ще не набуло законної сили, відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 86 від 16.04.08, яким на позивача накладено штраф у розмірі 27343, 43 грн. (50% своєчасно несплачених сум страхових внесків) та нарахована пеня в сумі 17617, 27 грн.
Частиною 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому Правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Рішення № 86 від 16.04.08 винесено відповідачем передчасно, оскільки на момент його винесення адміністративна справа № 27/242/06-АП ще знаходилась в касаційному провадженні, тобто питання правомірності нарахування та сплати ВАТ «АТП 12309»сум страхових внесків, у зв'язку із несплатою яких було винесено оспорюване рішення, ще не було остаточно вирішено в судовому порядку. Тобто рішення № 86 від 16.04.08 прийнято відповідачем з порушенням порядку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є по суті подвійною відповідальністю страхувальника, чим порушує права і охоронювані законом інтереси позивача.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.10.08 в задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав пропуску строку звернення до суду, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно досліджені усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, порушено норми процесуального і матеріального права. Позивач вважає, що для захисту прав у спірних правовідносинах встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду, таким чином ВАТ «Автотранспортне підприємство 12309»строк для звернення до суду не пропустило.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені п.6 ст. 20 Закону строки та в повному обсязі страхову внески.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. (ч.2 ст.106 вказаного Закону).
У зв?язку з порушеням позивачем строків сплати (перерахування) сум страхових внесків відповідачем відповідно до ч.8, п.2 ч. 9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до позивача застосовані штрафні санкції, нарахована пеня, про що в порядку ч.13 ст.106 цього Закону відповідачем винесено рішеня № 86 від 16.04.08, яким накладені фінансової санкції на суму 27243,43 грн. та нарахована пеня в сумі 17617,27 грн. за період з 20.04.05 по 19.03.08.
Суми застосованих штрафний санкцій, нарахованої пені визначені відповідчем згідно розрахунків фінансових санкцій, розрахунків пені по особовому рахунку 32%, особовому рахунку 1-5%.
Зазначене рішення направлено на адресу позивача 17.04.08, отримано останнім 19.04.08 (а.с.26).
Не заперечуючи проти суми нарахованих штрафних санкцій, пені, а також факту несвоєчасної сплати нарахованих позивачем страхових внесків, позивач оскаржує означене рішення відповідача з тих підстав, що вважає винесення такого рішення передчасним з огляду на наявний спір між сторонами про стягнення з ВАТ «АТП 12309»на користь Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області 28070,56 грн. заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.05 по 31.03.06., який знаходиться на розгляді в суді (справа господарського суду Запорізької області № 27/242/06-АП).
З огляду на наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами додаткові докази, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача з цього приводу, оскільки справа №27/242/06 знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України, а відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, виходячи з предмету спору в межах справи господарського суду Запорізької області № 27/242/06-АП та предмету спору, визначеного позивачем в даній справі, вбачається, що результати розгляду справи господарського суду Запорізької області № 27/242/06-АП не впливають на вирішення спору між сторонами в даній справі, оскільки мають інші предмет та підстави і не пов?язані між собої.
Інші обставини в підтвердження неправомірності винесеного рашення відповідача № 86 від 16.04.08 позивачем не визначені, в матеріалах справи відсутні.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаючи на суб'єкт владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову, разом з тим не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавчо встановлений строк для звернення до суду з даним позовом позивачем пропущений.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ч.13 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
За правилами, встановленими в ч.14 ст.106 цього ж Закону, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суд є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до адміністративного суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою встановлено строк, протягом якого страхувальник має право оскаржити рішення Пенсійного фонду в судовому порядку.
Умовою рішення суду про відмову в задоволенні позову за пропуском строку є відповідна заява іншої сторони на ім'я суду, в якій сторона наполягає на такій підставі відмови у задоволенні позову як пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Клопотанням, наданим в судовому засіданні 30.10.08, представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду та відмові в задоволенні адміністративного позову.
Позивачем обставини, за яких ним законодавчо встановлений строк пропущений з поважних, незалежних від позивача причин, не визначені, з матеріалів справи не вбачаються.
З клопотанням про поновлення строку звернення до суду з позовом про визнання нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області № 86 від 16.04.08 та обґрунтуванням поважності причин такого пропуску позивач до суду не звертався.
Таким чином, фактичними даними, що наявні в матеріалах справи, підтверджується пропуск позивачем десятиденного строку, передбаченого ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для оскарження рішення про нарахування штрафних санкцій та застосування пені до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду ершої інстанції.
Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.08 без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12309»залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 30.10.08 у справі № 4/386/08-АП залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: І. Ю. Добродняк
Судді:Н. А. Бишевська
А. О. Коршун